Судді, практикуючі юристи та науковці в ході круглого столу обговорили проблемні питання, що стосуються заочного розгляду справ. Про це повідомляє прес-центр ЛігаБізнесІнформ.
Суддя апеляційного суду Києва Олена Лапчевська звернула увагу на те, що питання швидкості розгляду справ є одним з проблемних при заочному розгляді. За її словами, відповідачі часто не прагнуть отримати повідомлення від судових інстанцій і направити назад повідомлення про набуття.
Друге проблемне питання - необхідність встановлення судом поважності або неповажності причин явки відповідача. "Якщо особа не з'явилася, заяви не написала, то яким чином суд першої інстанції повинен це встановлювати. Тобто, це питання, на мій погляд, без відповіді", - підкреслила вона.
Третє проблемне питання стосується розмежування розгляду справи. "Якщо були подані пояснення відповідачем в письмовому вигляді, якщо він не погоджується з частиною або повністю з вимогами, ні про який розгляд в заочному порядку мови йти не може", - зазначила Олена Лапчевська.
"Крім того, потрібно зважати на те, що роз'яснюючи права позивачеві про можливість розгляду справи в заочному провадженні, було б доцільно підготувати пам'ятку щодо того, що отримує і втрачає позивач при такому розгляді", - підсумувала суддя.
При цьому кандидат юридичних наук, завідувач відділом у НДІ приватного права ім. Ф. Г. Бурчака НАПрН України Володимир Бобріков висловив сумнів у доцільності заочного провадження в цивільному процесі. "Якщо подивитися на ті зміни, які пропонуються, то заочний розгляд справи не передбачає його віднесення до інших процесуальних кодексів. Він залишається лише в Цивільному процесуальному кодексі. Це свідчить, в принципі, про те, що фахівці з господарського, адміністративного процесу не бачать особливого сенсу в такій процедурі", - сказав він, додавши при цьому, що помилково думати про те, що заочний розгляд є прискорення процесу.
Суддя-спікер апеляційного суду Київської області Людмила Сушко висловила протилежну думку. За її словами, коли законодавець вводив в Цивільний процесуальний кодекс норму про заочний розгляд, він виходив, насамперед, з того, що основною метою заочного рішення є виклик відповідача до суду. "До 2010 року цієї норми не було. Відповідно, були дуже великі зловживання з боку відповідачів щодо затягування розгляду справи та порушення строків розгляду справи", - нагадала вона.
"Я вважаю, що сама ідея заочного рішення є вірною. Вона спонукає відповідача з'явитися в суд і з'ясувати, які до нього є претензії, висловити свою думку, надати заперечення, відповідні докази", - зазначила суддя.
У той же час вона погодилася, що інститут заочного розгляду справ має низку проблемних питань. Вирішенням цих питань, на її думку, повинні зайнятися народні депутати, внісши відповідні зміни до законодавства.
Також радник АО "ЮФ" Василь Кісіль і Партнери" Олег Качмар вказав на можливість внесення змін до законодавства з метою удосконалення інституту заочного розгляду справ. "Вся судова реформа, яка сьогодні проводиться, спрямована на розвантаження судів, скорочення проваджень, на те, щоб зробити процес більш ефективним і швидким. Що стосується перегляду заочних рішень в апеляційному та касаційному порядку, то заочне рішення не може бути скасовано за однією лише формальною підставою. Зокрема, не підлягає скасуванню заочне рішення в разі, якщо суд першої інстанції виніс заочне рішення, не сповістивши відповідача про зменшення позивачем розміру позовних вимог", - сказав він.
"Якщо є якісь нюанси, які потрібно уточнити, відкоригувати, врегулювати, це так, і це потрібно зробити", - підсумував Олег Качмар.
Джерело: Українське право
_03_03.png)
