Загальним зборам товариства дано право самостійно визначати в статуті кількість членів наглядової ради для визнання її засідань правомочними. До такого висновку дійшов ВСУ в постанові від 11 листопада 2014 №3-168гс14, текст якої друкує "Закон і Бізнес".
11 листопада 2014 року м.Київ №3-168гс14
Судова палата у господарських справах Верховного Суду у складі:
головуючого — Барбари В.П.,
суддів: Берднік І.С., Гуля В.С., Ємця А.А., Жайворонок
Т.Є., Колесника П.І., Потильчака О.І. та Шицького І.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви компаній «Торберг Бетайлігунген АГ» і «Грейт стейшн пропертіз С.А.» про перегляд Верховним Судом постанови Вищого господарського суду від 16.06.2014 у справі №920/483/13 за позовом Особи 4 до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В.Фрунзе», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача — компанії «Торберг Бетайлігунген АГ» і «Грейт стейшн пропертіз С.А.» — про усунення перешкод у здійсненні статутних повноважень,
ВСТАНОВИЛА:
До ВС звернулися компанії «Грейт стейшн пропертіз С.А.» та «Торберг Бетайлігунген АГ» із заявами про перегляд Верховним Судом постанови ВГС від 16.06.2014 у справі №920/483/13 з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції положень ч.8 ст.53 та ч.2 ст.55 закону «Про акціонерні товариства», внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
На обгрунтування неоднакового застосування судом
касаційної інстанції норм матеріального права заявник надав копію постанови ВГС від 18.08.2014 у справі №920/448/13.
Ухвалою від 15.09.2014 ВГС допустив до провадження справу №920/483/13 для перегляду Верховним Судом оскаржуваної постанови.
Допускаючи справу №920/483/13 до провадження ВС, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що в постанові від 18.08.2014 у справі №920/448/13 за аналогічних підстав та предмета позову, змісту позовних вимог і матеріально-правового регулювання спірних правовідносин прийнято рішення про відсутність підстав для задоволення позову про недійсність окремих положень статуту товариства і положення про наглядову раду, оскільки згідно із законом загальним зборам товариства надано право самостійно визначати в статуті кількість членів наглядової ради для визнання її засідань правомочними. При цьому положення ч.8 ст.53 закону застосовуються, коли статутом не визначена більша кількість членів наглядової ради від більшої половини її складу, яка необхідна для визнання її засідань правомочними.
У заявах компанії «Грейт стейшн пропертіз С.А.» і «Торберг Бетайлігунген АГ» просять скасувати
постанову ВГС від 16.06.2014 у справі №920/483/13 та прийняти нове рішення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін і третіх осіб, перевіривши наведені заявниками обставини, Судова палата у господарських справах ВС уважає, що заяви підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Як установлено судами, рішенням чергових загальних зборів акціонерів товариства від 15.04.2011 затверджено статут товариства та положення про наглядову раду товариства в новій редакції. Державну реєстрацію нової редакції статуту товариства проведено 29.04.2011.
Згідно з п.1.3 статуту на момент його державної реєстрації акціонерами товариства є фізичні та юридичні особи, які набули право власності на акції товариства у процесі приватизації та в інших випадках, передбачених законодавством.
У п.8.1 статуту передбачено, що органами управління товариства є: загальні збори — вищий орган товариства; наглядова рада — орган, який здійснює захист прав акціонерів товариства, і в межах компетенції, визначеної законодавством, цим статутом та
положенням про наглядову раду товариства, контролює та регулює діяльність генерального директора товариства; генеральний директор товариства — одноосібний виконавчий орган, який здійснює управління поточною діяльністю товариства; ревізійна комісія товариства — орган, який здійснює перевірку господарської діяльності товариства.
Відповідно до п.10.1 статуту товариства та п.3.1 положення про наглядову раду товариства члени наглядової ради обираються із числа фізичних осіб, які мають повну цивільну дієздатність, та/або з числа юридичних осіб — акціонерів та виконують свої повноваження до обрання нового складу наглядової ради.
Як визначено абз.2 п.10.1 статуту та абз.1 п.3.5 положення про наглядову раду товариства, кількісний склад наглядової ради становить 9 осіб.
У п.10.6 статуту товариства однією з підстав дострокового припинення члена наглядової ради товариства — фізичної особи без ухвалення будь-яких рішень загальними зборами передбачено подання заяви за власним бажанням за умови письмового повідомлення наглядової ради за 2 тижні.
28.02.2013 четверо членів наглядової ради товариства подали письмові заяви на ім’я голови наглядової ради про дострокове припинення повноважень члена наглядової ради за власним бажанням. Відповідно, як встановлено п.10.6 статуту товариства та п.5.5.8 положення про наглядову раду, із 14.03.2013 повноваження цих членів наглядової ради припинилися, у складі наглядової ради товариства залишилося 5 членів із 9 обраних.
Водночас останнім реченням абз.1 п.10.10 статуту товариства встановлено, що засідання наглядової ради є правомочними, якщо в ньому беруть участь не менш ніж 7 членів наглядової ради, крім випадків, передбачених статутом. Аналогічна за змістом вимога міститься у п.6.11 положення про наглядову раду. Крім того, згідно з абз.2 п.10.10 статуту товариства та п.3.5 положення про наглядову раду, якщо кількість членів наглядової ради становитиме менш ніж 7, члени наглядової ради, які залишилися в її складі, зобов’язані протягом 3 робочих днів із дати, коли про це стало відомо, ухвалити рішення про скликання та проведення позачергових загальних зборів з метою обрання нового складу наглядової ради, а товариство в межах строків, установлених законодавством, повинно провести такі збори. Члени наглядової ради, які залишилися, мають
право ухвалювати рішення тільки з питань щодо скликання та проведення загальних зборів.
Позивач як акціонер та голова наглядової ради товариства звернувся до суду з позовом про визнання недійсними цих норм статуту товариства та положення про наглядову раду з підстав їх невідповідності вимогам ч.8 ст.53 закону, що заважає товариству ефективно управляти майном та призводить до порушення прав акціонерів, оскільки наглядова рада в кількості 5 осіб за умов спірних пунктів статуту та положення не може приймати рішення в межах своєї компетенції.
Скасовуючи постанову апеляційного господарського суду та залишаючи в силі рішення суду першої інстанції про задоволення позову, ВГС послався на те, що спірні пункти статуту товариства та положення про наглядову раду, якими встановлені обмеження щодо прийняття рішень наглядовою радою, якщо кількість членів наглядової ради становитиме менш ніж 7, є такими, що суперечать закону та звужують обсяг прав позивача, що прямо заборонено ст.22 Конституції.
Проте з такими висновками погодитися не можна з таких підстав.
Статтями 88, 143, 154 ЦК, стст.57, 84 ГК, стст.4, 37, 51,
65, 67, 76 закону «Про господарські товариства», ст.13 закону визначено вимоги до установчих документів господарських товариств, у тому числі до статуту акціонерного товариства.
Як вказано в роз’ясненнях, викладених у п.13 постанови Пленуму ВС від 24.10.2008 №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», суд управі визнати недійсними установчі документи товариства за одночасної наявності таких умов:
на момент розгляду справи установчі документи не відповідають вимогам законодавства;
порушення, допущені при прийнятті та затвердженні установчих документів, не можуть бути усунені;
відповідні положення установчих документів порушують права чи охоронювані законом інтереси позивача.
Статут акціонерного товариства повинен містити, як це передбачено п.14 ч.2 ст.13 закону, крім іншого, відомості про склад органів товариства та їх компетенцію, порядок утворення, обрання і відкликання їх членів та прийняття ними рішень, а також порядок зміни складу органів товариства та їх компетенції.
Згідно з п.2 ч.2 ст.159 ЦК та пп.9, 17 ч.2 ст.33 закону до виключної компетенції загальних зборів акціонерного товариства віднесено утворення та ліквідацію наглядової ради, обрання та відкликання членів наглядової ради, затвердження положення про наглядову раду.
За змістом ч.7 ст.53 закону, кількісний склад наглядової ради встановлюється загальними зборами.
Як установлено судами, загальними зборами акціонерів затверджено кількісний склад наглядової ради товариства — 9 осіб.
Відповідно до ч.2 ст.55 закону засідання наглядової ради є правомочним, якщо в ньому бере участь більш ніж половина її складу. Статутом товариства може встановлюватися більша кількість членів наглядової ради, необхідна для визнання її засідань правомочними.
У ч.4 ст.13 закону сформульовано, що статут акціонерного товариства може містити й інші положення, що не суперечать законодавству.
Таким чином, законом загальним зборам товариства дано право самостійно визначати в статуті кількість членів наглядової ради для визнання її засідань правомочними. Оскільки статутом товариства для
правомочності прийняття рішень наглядовою радою встановлена більша кількість членів (7), а не більш ніж половина її складу, як це визначено в першому реченні ч.2 ст.55 закону, то статутом передбачено інший порядок обрання членів наглядової ради в разі, якщо кількість членів буде меншою від її правомочного складу, що не суперечить законодавству.
Відповідно, положення ч.8 ст.53 закону мають застосовуватися, коли статутом не визначено більшу кількість членів наглядової ради від більш ніж половини її складу, яка необхідна для визнання засідань наглядової ради правомочними. Отже, передчасними є висновки суду касаційної інстанції про невідповідність спірних пунктів статуту товариства та положення про наглядову раду вимогам ч.8 ст.53 закону.
Крім того, ВГС не взяв до уваги, що ч.1 ст.38 закону передбачено, що кожний акціонер має право внести пропозиції щодо питань, включених до порядку денного загальних зборів акціонерного товариства, а також щодо нових кандидатів до складу органів товариства, кількість яких не може перевищувати кількісного складу кожного з органів.
Тобто спірні пункти статуту товариства та положення про наглядову раду не позбавляють позивача права
участі в управлінні товариством і не призводять до порушення його прав як акціонера товариства.
Безпідставним є посилання суду касаційної інстанції на положення ст.22 Конституції, оскільки ч.3 цієї норми Основного Закону встановлено недопустимість звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів. У цій же справі йдеться про встановлення певних умов діяльності акціонерного товариства та його органів, що викладені в статуті, а не в законах чи змінах до них.
Тому висновок ВГС про те, що останнє речення абз.1 та абз.2 п.10.10 статуту товариства, а також абзаци 2 і 3 п.3.5, п.6.11 положення про наглядову раду суперечать положенням закону, грунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права.
За таких обставин заяви компаній «Грейт стейшн пропертіз С.А.» та «Торберг Бетайлігунген АГ» підлягають частковому задоволенню, а постанова ВГС від 16.06.2014 у справі №920/483/13 — скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Керуючись статтями 11114 , 11123—11125
Господарського процесуального кодексу, Судова палата у господарських справах ВС
ПОСТАНОВИЛА:
Заяви компаній «Грейт стейшн пропертіз С.А.» та «Торберг Бетайлігунген АГ» задовольнити частково.
Постанову ВГС від 16.06.2014 у справі №920/483/13 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Постанова є остаточною й може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п.2 ч.1 ст.11116 ГПК.
Джерело: http://zib.com.ua/