Судді Житомирщини відмовляють правоохоронцям у задоволенні клопотань про допит неповнолітніх осіб у судовому засіданні в разі ненадання доказів, які вказують на необхідність отримання від них показань, а також на існування небезпеки для їх життя та здоров’я.
В Олевському районному суді Житомирської області узагальнили практику вирішення слідчими суддями питань, пов’язаних зі слідчими (розшуковими) діями.
Автор узагальнення зазначив, що слідчі дії — це процесуальні дії, виконувані для одержання доказової інформації, збирання, дослідження та перевірки доказів. Вони мають пізнавальний характер та процесуально-правову природу. Основу слідчих дій становлять окремі методи пізнання — візуальне спостереження, розпитування, сприйняття, пошук, порівняння (ідентифікація), відтворення, дослідження, які супроводжуються закріпленням (фіксацією та засвідченням) одержаної доказової інформації чи висновків дослідження у відповідних процесуальних документах.
Основні положення щодо слідчих дій закріплені в гл.20 Кримінального процесуального кодексу.
За своєю процесуальною формою слідчі (розшукові) дії поділяються на:
• допит (свідка, потерпілого);
• пред’явлення до впізнання особи, речей, трупа;
• проникнення до житла чи іншого володіння особи;
• обшук;
• огляд;
• слідчий експеримент;
• огляд особи;
• експертизу.
Такі заходи забезпечення кримінального провадження можуть бути застосовані на підставі ухвали слідчого судді, суду. Під час розгляду клопотань сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються. За результатами розгляду клопотання слідчий суддя вправі постановити ухвалу про:
задоволення клопотання;
відмову в задоволенні клопотання;
повернення його для усунення недоліків, якщо клопотання подано слідчому судді без додержання вимог, визначених відповідною нормою КПК.
Скарги на правоохоронців.
За час дії КПК 2012 р. протягом минулого року в провадженні Олевського районного суду Житомирської області перебувало 87 клопотань, з яких:
• про тимчасовий доступ до речей і документів — 31;
• про застосування запобіжного заходу — особистого зобов’язання — 14;
• про застосування запобіжного заходу — тримання під вартою — 4;
• про огляд — 3;
• про обшук — 9;
• про арешт майна — 4;
• про домашній арешт — 3;
• про дозвіл на затримання — 3.
Також розглянуто 14 скарг на дії слідчих.
Особливу увагу потрібно приділити такій категорії справ, як скарги громадян на дії слідчих. Більшість таких скарг пов’язані з невнесенням слідчим до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення. Загалом їх було 7, з яких 4 задовольнили, оскільки слідчий порушив вимоги ч.4 ст.124 КПК. За однією скаргою був установлений факт цивільно-правових відносин, у задоволенні однієї скарги відмовлено через те, що її було подано на дії дільничного інспектора, а відповідно до КПК до суду можуть бути оскаржені дії чи бездіяльність слідчого або прокурора; одна скарга була подана особою, яка не має права на її подання.
Також надійшло 6 скарг щодо скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження та зобов’язання відновити та продовжити досудове розслідування, з яких тільки одну задовольнили. Основними причинами відмови в задоволенні скарг є:
• неправильні дії особи, оскільки потрібно було звертатися до слідчого із заявою про нове обвинувачення;
• неявка скаржника в судове засідання;
• пропущення строку звернення зі скаргою, коли не надано доказів причин пропуску цього строку й не поставлено питання про його відновлення;
• прийняття слідчим обгрунтованого рішення відповідно до ст.284 КПК.
Було задоволено 2 скарги на дії слідчого щодо неповернення безпідставно вилученого майна. Також до Олевського райсуду надійшли 2 скарги громадян стосовно порушення прав потерпілого, у задоволенні яких було відмовлено у зв’язку з пропуском строку звернення до суду та тим, що з тексту скарги не вбачається, які саме дії хоче оскаржити особа. До того ж до суду надійшла одна скарга про продовження строку на звернення до суду на дії слідчого щодо скасування постанови про закриття кримінального провадження, в задоволенні якої було відмовлено у зв’язку з тим, що не надано доказів про причини пропуску строку для звернення до суду. 2 скарги громадян на дії слідчого було повернуто.
Клопотання сторони обвинувачення.
Особливу увагу також потрібно звернути на клопотання слідчого про допит свідка, яких до Олевського районного суду надійшло 5. Два клопотання стосувалися проведення допиту неповнолітнього свідка, у задоволенні яких було відмовлено, оскільки відповідно до ч.1 ст.225 КПК клопотання подається до суду за місцем проведення досудового розслідування. Також згідно з ст.225 КПК в клопотанні має бути названо обгрунтовані та конкретні причини, які вказують на необхідність отримання від певної особи показань і водночас існування на час подання й розгляду клопотання чи в майбутньому до часу розгляду судом матеріалів кримінального провадження небезпеки для життя та здоров’я свідка, надано відповідні докази. 2 клопотання слідчого про допит свідків було залишено без задоволення через те, що вони грунтувалися на припущеннях слідчого і в протоколах про допит свідків була відсутня будь-яка інформація стосовно того, що на свідків може чинитися психологічний тиск.
У виняткових випадках, пов’язаних з необхідністю отримання показань свідка чи потерпілого під час досудового розслідування, сторона кримінального провадження має право звернутися до слідчого судді з клопотанням провести допит свідка чи потерпілого в судовому засіданні. Під винятковими випадками слід розуміти існування небезпеки для життя та здоров’я, тяжкої хвороби, наявність інших обставин, що унеможливлюють допит свідка для з’ясування питань, необхідних для проведення досудового розслідування. Для допиту важко хворого свідка, потерпілого може бути проведене виїзне судове засідання. Під поняттям «важко хворий» слід розуміти стан людини, за якого вона не може прибути за викликом слідчого для давання показань, оскільки її захворювання ускладнює або унеможливлює її пересування, може зашкодити здоров’ю та мати важкі наслідки.
Клопотань сторони захисту про залучення експерта, поданих після відмови слідчого, прокурора в задоволенні такого клопотання, а також стосовно примусового залучення особи для проведення медичної або психіатричної експертизи та про примусове відібрання зразків для експертизи до Олевського районного суду не надходило.
Робота над помилками.
7 ухвал слідчих суддів було оскаржено в апеляційній інстанції. У результаті:
• 4 ухвали залишено без змін (3 апеляційні скарги було подано на ухвали слідчих суддів щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та 1 скарга — на ухвалу щодо скарги на дії слідчого про відмову у внесенні відомостей до ЄРДР);
• 1 змінена (апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою);
• 2 скасовано (1 апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу у
вигляді тримання під вартою та 1 — на ухвалу слідчого судді щодо скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження).
Отже, можна зробити висновок про те, що слідчі судді правильно застосовують норми кримінального процесуального права, але при постановленні рішень потрібно звернути увагу на те, чи вживають слідчі всіх необхідних заходів при розгляді звернень громадян.
Результати розгляду клопотань свідчать про те, що слідчі судді враховують як загальні вимоги стосовно слідчих дій, так і спеціальні вимоги щодо окремих їх різновидів, закріплені в КПК. Також слідчі судді стежать за тим, аби відповідні клопотання відповідали вимогам закону й були належним чином обгрунтовані.
Джерело: http://zib.com.ua/
_03_03.png)
