Вирішуючи спори, що виникають із трудових правовідносин, судді Житомирщини беруть до уваги моральні страждання скаржників, викликані втратою робочих місць.
У Бердичівському міськрайонному суді Житомирської області проаналізували практику розгляду цивільних справ про спори, що виникають із трудових правовідносин.
Основними вимогами, які заявляють позивачі, є поновлення на роботі та стягнення заробітної плати. За проаналізований період суд розглянув 19 справ цієї категорії. До стягнення присуджено 110457,05 грн., в тому числі моральної шкоди — 5000,00 грн.
Моральна шкода компенсована у справі за позовом Особи 1 до Управління Пенсійного фонду в м.Бердичеві та Бердичівському районі про встановлення факту перебування в трудових відносинах, унесення запису до трудової книжки, зобов’язання внести дані до персоніфікованого обліку та відшкодування моральної шкоди. Відшкодування останньої суд обгрунтував, виходячи з положень ст.ст.32, 56 і 62 Конституції та ст.237-1 Кодексу законів про працю, де йдеться про те, що кожен громадянин має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок порушення його прав і свобод та законних інтересів. Визначаючи розмір відшкодування суд урахував характер та обсяг заподіяних позивачу страждань.
Дві справи суд залишив без розгляду, а одну — передав до іншого суду. Так, було закрито провадження у справі за позовом Особи 2 до Управління державної міграційної служби в Житомирській області про визнання незаконним і скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Зважаючи на те, що спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу проходження позивачем державної служби, суддя дійшла висновку, що справа не належить до розгляду в порядку цивільного судочинства.
Справу за позовом Особи 2 до ДП МВС «Інформ-ресурси» про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральних збитків було передано на розгляд Корольовському районному суду м.Житомира у зв’язку з тим, що під час слухання було виявлено, що спір між сторонами виник не з трудових, а із цивільних правовідносин, тож на нього не поширюється правило ч.1 ст.109 Цивільного процесуального кодексу, згідно з якою позови, що виникають із трудових правовідносин, можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Джерело : http://zib.com.ua/ua/news/
_03_03.png)
