Учасники ІІІ Міжнародного судово-правового форуму «Судова реформа в Україні: європейський вектор», що був проведений 19–20 березня 2015 року Верховним Судом України спільно з тижневиком «Юридическая практика», Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, проектом ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» і в якому взяли участь судді вищих судів Литви, Польщі, Європейського суду справедливості, Конституційного Суду, Верховного Суду України та судів загальної юрисдикції, представники інших органів судової влади, міжнародних організацій, провідні науковці, адвокати, відомі правники, відзначають, що:
Угода про Асоціацію України з Європейським Союзом є ґрунтовним і значним за обсягом документом, який встановлює якісно новий формат відносин між
суддів та законодавчо визначити їх статус й функції. Факт надання спеціалізованої допомоги помічниками істотно впливатиме на реальне зниження навантаження на суддю, наявність достатнього часу заглибитися у правову матерію спору, з’ясувати та викласти мотиви у судовому рішенні, тобто впливатиме на повноту та оперативність розгляду справ.
Доцільним є запровадження постійно діючих семінарів для суддів з вироблення спільних стандартів
щодо викладення мотивів суду у судових рішеннях, незазначення яких є однією із підстав дисциплінарної відповідальності судді. При реформуванні слід виходити із доцільності запровадження спеціалізації суддів, що дасть їм змогу постійно підвищувати професійний рівень у певних категоріях справ, призведе до зменшення рівня корупції, зниження рівня завантаженості суддів, вироблення уніфікованої судової Україною та Європейським Союзом і є стратегічним орієнтиром для системних реформ. При цьому ключову роль відіграє гармонізація законодавства. Також Україна зобов’язалась забезпечувати поступову адаптацію законодавства України до правового доробку ЄС Acquiscommunautaire.
Процес імплементації європейських стандартів у сфері судочинства в національне законодавство є досить непростим і довготривалим, адже йдеться про зміни не лише в інституційній і законодавчій, а й у ментальній площинах.
Представлені доповіді та проведені обговорення дають підстави для висновків про необхідність подальшого вдосконалення та внесення комплексних змін до законодавства у сфері судоустрою, судочинства і статусу суддів, зокрема прискорення конституційної реформи з метою приведення судової системи у відповідність до європейських стандартів, та прийняття таких рекомендацій:
Фундамент побудови ефективної судової влади в Україні має бути закладений у Конституції України, без змін до якої судова реформа буде малоефективною. Запорукою забезпечення ефективного правосуддя повинно стати реформування суміжних інститутів (адвокатури, прокуратури, виконавчої служби), інститутів державної влади і управління, а також внесення системних змін до матеріального і процесуального законодавства України.
У рамках конституційної реформи потрібно вирішити низку проблем, зокрема, виключити із процедури формування суддівського корпусу політичну складову впливу, зокрема, Верховна Рада України має бути відсторонена від процесу як обрання і звільнення суддів, так і надання згоди на затримання та арешт суддів. Для виконання цих функцій необхідно залучити незалежний орган судової влади, яким в Україні є Вища рада юстиції. При цьому потрібно змінити підходи до її формування: до складу Вищої ради юстиції не повинні входити представники законодавчої і виконавчої влади. Також треба внести зміни в частині віднесення питань щодо затримання та арешту суддів до повноважень Вищої ради юстиції. Крім того, потрібно підняти віковий і фаховий ценз для претендентів на суддівську посаду: віковий — до 30 років, фаховий — до 5 років роботи в галузі права. У процесі удосконалення Основного Закону України необхідно переглянути компетенцію Конституційного Суду України, виключивши з неї повноваження щодо офіційного тлумачення законів.
З метою становлення і функціонування якісного правосуддя у процвітаючій демократичній державі судову реформу потрібно проводити з урахуванням економічної складової держави. Судова система має бути реформована на принципах справедливості й незалежності та відповідати трьом критеріям: оперативності, доступності, прогнозованості. Результатом реформи має стати доступний, простий і зрозумілий громадянину України суд, а модель судової системи повинна забезпечити громадянам реалізацію права на справедливий суд у розумні строки.
Потребує запровадження низка спрощених процедур для судового розгляду та введення до правової системи механізмів досудового, позасудового врегулювання спорів у тих справах, які за своєю суттю не містять спору як такого. Процедури досудового примирення (так званої медіації) та процедури запобігання можливим зловживанням учасниками судового процесу своїми процесуальними правами істотно розвантажать суди та дадуть змогу забезпечити ефективний захист права особи на справедливий суд. Ратифікація Україною Протоколу № 16 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є важливим кроком в утвердженні європейської моделі судочинства і обумовить подальше запровадження національних процесуальних механізмів превентивного впливу.
Стратегічним завданням при здійсненні реформування судової системи є перехід до триланкової судової системи, очолюваної Верховним Судом України, який повинен займати особливе місце в судовій системі держави як найвищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції, що забезпечує єдність судової системи.
Верховний Суд України має забезпечувати ефективність національної правової системи та дію принципу верховенства права. Єдність судової практики необхідно досягати не тільки шляхом виправлення тих помилок, які судова система вже допустила, а й шляхом спрямування судової практики в правильне русло й передбачення таких процесуальних механізмів превентивного впливу, як преюдиціальний чи консультативний запит, передбачивши відповідні процедури в процесуальних кодексах України.
При реформуванні органів прокуратури потрібно забезпечити захист соціально вразливих верств населення шляхом покладення представництва інтересів неповнолітніх дітей, інвалідів, недієздатних осіб саме на прокуратуру, яка повинна взяти на себе функцію захисту громадян, незахищених соціально й уразливих у правовому плані, а також інтересів держави. Крім того, прокуратура має стати тим органом, який буде ініціювати перед судами масові, групові позови як гнучкий правовий інститут, спрямований на захист суспільних інтересів та інтересів невизначеного кола осіб.
При реформуванні адвокатури необхідно враховувати закладені у європейському праві традиції щодо виключного представництва в судах кваліфікованими адвокатами, зокрема у касаційних процесах, а у подальшому в судах у цілому. Забезпечення монопольного представництва адвокатами прав та інтересів осіб вимагатиме розробки дієвих стимулів щодо постійного вдосконалення професійного рівня та посилення відповідальності адвокатів. Це має бути запроваджено як в спеціальному законі, так і в процесуальному та матеріальному законодавстві. Реалізація балансу повноважень і відповідальності адвокатів дасть змогу упереджувати подання, зокрема, абсолютно безперспективних позовів з метою отримання власної вигоди.
Доступність суду має бути інформаційною, фінансовою та економічно збалансованою. Слід запровадити спеціалізацію повноважень для помічників практики у конкретних категоріях справ та забезпечить якісне здійснення правосуддя.
Потребує удосконалення процедура притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, зокрема, серед іншого необхідно створити механізм, який би унеможливив зловживання правом на дисциплінарну скаргу. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми може бути введення «суб’єктної монополії» на подання скарги: цим правом мають бути наділені лише адвокати і прокурори, тобто особи, які можуть нести дисциплінарну відповідальність за зловживання такою можливістю.
Необхідно вирішити питання поступового збільшення розміру суддівської винагороди у відповідності до міжнародних стандартів у сфері судочинства, посилення ролі органів суддівського самоврядування у бюджетному процесі, в тому числі шляхом надання Раді суддів України права голосу при вирішенні питань стосовно фінансування судової системи, а також підвищення розміру ставок судового збору в майнових спорах із одночасним збереженням доступності правосуддя для малозабезпечених громадян, що дозволить збільшити обсяги фінансування судової системи.
Потребує розробки дієвих механізмів соціальне забезпечення суддів, в першу чергу тих, які працюють в умовах окупації та в зоні проведення АТО. Напрямами вирішення, якими має опікуватися Вища рада юстиції, можуть бути серед іншого особливі умови конкурсу для призначення на посаду судді, який буде працювати в зоні АТО.
Результатом проведення судової реформи має стати оновлене матеріальне законодавство. Актуальною є імплементація європейських механізмів створення належного та ефективного рівня охорони й захисту права інтелектуальної власності, зокрема, забезпечення балансу інтересів між патентоотримувачами та споживачами результатів інтелектуальної власності. Слід мінімізувати кількість видів підприємницької діяльності, що підлягають ліцензуванню, істотно спростити дозвільну процедуру у господарській діяльності та забезпечити її відкритість шляхом внесення відповідних системних змін до законодавства. Потрібна розробка засадничих критеріїв притягнення юридичних осіб до кримінальної відповідальності.
Джерело: verhovenstvo.com
_03_03.png)
