Виявлені факти, які свідчать про можливі порушення законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли поясненнями та документальними підтвердженнями сумніви не усунуті. До такого висновку дійшов ВСУ в постанові від 27 січня 2015 року №21-425а14, текст якої друкує "Закон і Бізнес".
27 січня 2015 року м.Київ №21-425а14
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду у складі:
головуючого — Кривенка В.В.,
суддів: Гриціва М.І., Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Прокопенка О.Б.,
Самсіна І.Л., Терлецького О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будгарантінвест-55» до державної податкової інспекції в м.Южному Одеської області про визнання незаконним наказу про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки та визнання протиправними дій,
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2011 року товариство звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати незаконним наказ начальника інспекції від 27.07.2011 №226 «Про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки» та протиправними дії інспекції щодо її проведення.
На обгрунтування позовних вимог товариство зазначило про відсутність у відповідача підстав для проведення перевірки та порушення порядку її проведення, а також про необгрунтованість викладених в акті перевірки висновків податкового органу.
Суди встановили, що листом-запитом від 7.07.2011 (надісланим 8.07.2011 та отриманим позивачем 12.07.2011) інспекція повідомила товариству, що за результатами зіставлення документів, пов’язаних з нарахуванням податків і зборів, інформації поданих
податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий 2011 року встановлено вірогідне завищення податкового кредиту за операціями з ТОВ «АВС Ресурси». У зв’язку із чим не пізніше 10 робочих днів від дати отримання зазначеного запиту директору товариства було запропоновано прибути до інспекції для надання пояснень щодо проведених товариством господарських операцій та їх документального підтвердження. Також у цьому листі інспекція запропонувала товариству дати пояснення та підтверджувальні документи щодо подальшої реалізації отриманих від ТОВ «АВС Ресурси» послуг, виконаних робіт. Окрім того, у листі інспекція зазначила, що ненадання товариством необхідних пояснень та документів є підставою для проведення документальної позапланової перевірки.
19.07.2011 листом №145-07 товариство надіслало податковому органу відповідь, у якій виклало пояснення та надало їх документальне підтвердження.
27.07.2011 начальник інспекції, керуючись п.75.1 ст.75, п.79.1 ст.79, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу, у зв’язку з отриманням податкової інформації стосовно відносин товариства з ТОВ «АВС Ресурси» за лютий 2011 року, яка, на його думку, свідчила про можливі порушення товариством податкового законодавства (відповідь товариства, на
погляд відповідача, не містила жодного обгрунтованого пояснення з приводу того, які саме роботи виконала бригада ТОВ «АВС Ресурси», ураховуючи відсутність в останнього трудових ресурсів), видав оспорюваний наказ №226, згідно з яким призначив проведення документальної невиїзної позапланової перевірки товариства тривалістю 5 днів з 28.07 до 3.08.2011.
Наказ №226 і повідомлення про проведення перевірки від 27.07.2011 №21 надіслані на адресу позивача 29.07.2011 та отримані останнім 9.08.2011.
На підставі наказу №226 інспекція у період з 28.07 до 3.08.2011 провела документальну невиїзну позапланову перевірку товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства щодо господарських відносин з ТОВ «АВС Ресурси» за лютий 2011 року.
Згідно з висновками перевірки, викладеними в акті від 10.08.2011 №3911/56/23-1007/34334724, укладені товариством правочини не були спрямовані на реальне настання наслідків, передбачених ними, тому товариство безпідставно сформувало податкові зобов’язання та податковий кредит з ПДВ.
Одеський окружний адміністративний суд постановою від 20.04.2012 позов задовольнив.
Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 30.10.2012, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду від 27.05.2014, постанову суду першої інстанції скасував та прийняв нову, якою в задоволенні позову відмовив.
Вищий адміністративний суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції про те, що оспорюваний позивачем наказ №226 прийнятий інспекцією в межах повноважень та у спосіб, передбачені законом. Суд зазначив, що згідно з пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК інспекція мала правові підстави для проведення документальної невиїзної позапланової перевірки товариства, оскільки останнє на лист-запит інспекції від 7.07.2011 не надало обгрунтованого пояснення щодо конкретних робіт, виконаних його контрагентом (ТОВ «АВС Ресурси»), враховуючи відсутність в останнього трудових ресурсів.
Також касаційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправними дій відповідача, пов’язаних з проведенням документальної невиїзної позапланової перевірки, оскільки положення абз.1 п.79.2 ст.79 ПК не містять жодної вимоги про необхідність отримання платником податків наказу про її проведення та письмового повідомлення про дату початку та місце її проведення саме виключно до початку перевірки. Касаційний суд зазначив, що в
листі-запиті інспекції від 7.07.2011 позивач був повідомлений про проведення перевірки у випадку ненадання необхідних пояснень на запит.
Товариство звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом ухвали ВАС з підстави, встановленої п.1 ч.1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства, посилаючись на неоднакове застосування пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 та п.79.2 ст.79 ПК.
Заявник просить ухвалу ВАС від 27.05.2014 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2012 скасувати та прийняти рішення, яким позов задовольнити.
На підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права товариство надало ухвали ВАС від 15.04 та 3.06.2014 №№К/9991/177719/12, К/800/14914/13 відповідно.
У справі №К/9991/177719/12 касаційний суд дійшов висновку про протиправність наказу щодо проведення подібної перевірки, оскільки він не містив жодного посилання на підстави її проведення. При цьому суди встановили, що підприємство в установлений строк надало необхідні документи, тому підстав для її проведення відповідно до пп.78.1.1 п. 78.1 ст.78 ПК в податкового органу не було. Суд також зазначив, що згідно з вимогами п.79.2 ст.79 ПК платник податків
повинен бути повідомлений податковим органом про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, та до її початку податковий орган повинен мати відповідний документ про ознайомлення платника податків з наказом про її проведення. Оскільки суду таких доказів надано не було, дії податкового органу щодо проведення перевірки є протиправними.
У справі №К/800/14914/13 касаційний суд дійшов висновку, що податковий орган згідно з пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК мав правові підстави для проведення подібної перевірки, оскільки підприємство не надало дані бухгалтерського та податкового обліку щодо господарських операцій з контрагентом. Натомість касаційний суд зазначив про неправомірність дій податкового органу щодо проведення такої перевірки, оскільки, на порушення п.79.2 ст.79 ПК, копія наказу та повідомлення про її проведення були вручені підприємству після початку перевірки. Крім того, касаційний суд зазначив про неправомірність дій податкового органу щодо коригувань задекларованих підприємством показників на центральному рівні податкової звітності, оскільки за результатами проведеної перевірки податкові повідомлення-рішення не приймалися і податкові зобов’язання підприємства не узгоджувалися.
Вищий адміністративний суд ухвалою від 6.08.2014
допустив справу до провадження ВС.
Усуваючи розбіжності в застосуванні касаційним судом норм матеріального права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС доходить висновку про помилкове застосування норм права саме в оскаржуваній ухвалі суду касаційної інстанції.
Особливості регулювання проведення документальної невиїзної перевірки, встановлені ст.79 ПК, не виключають необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення документальних позапланових перевірок.
Як зазначено в п.79.1 згаданої вище статті, документальна невиїзна перевірка здійснюється, зокрема, в разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених стст.77 та 78 цього кодексу.
У пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК, який був правовою підставою для проведення перевірки в цій справі (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), передбачено, що перевірка здійснюється за наявності такої обставини: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового,
валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Таким чином, з наведеної норми вбачається, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.
За таких обставин в органу контролю є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обгрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.
Суб’єкт господарювання має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки й оспорити його в суді.
У такому спорі суб’єкт владних повноважень зобов’язаний довести обгрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб’єкта господарювання та їх документальне обгрунтування.
Слід звернути увагу на те, що до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК пізніше були внесені зміни. Його нинішня редакція свідчить, що перевірка може проводитись у випадку, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи контролю, якщо платник податків не надасть протягом 10 робочих днів пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу контролю, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства. Тобто зміни були направлені на гарантування дотримання прав платників податків, звуження підстав для проведення перевірки, усунення можливості зловживання правом на перевірку.
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС уважає помилковим тлумачення касаційним судом у зазначеній справі і п.79.2 ст.79 ПК як такого, що не містить жодної вимоги про необхідність отримання платником податків наказу про проведення перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце її проведення саме виключно до початку перевірки.
Ця норма встановлює, що документальна позапланова
невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Пункт 79.2 ст.79 доповнено абз.2 згідно із законом від 24.05.2012 №4834-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» такого змісту: «Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки». Це доповнення не змінює регулювання, воно уточнює дійсний зміст попередньої норми.
Як буквальне тлумачення аналізованої норми, так і системне тлумачення приписів ПК, КАС виключають тлумачення, яке навів касаційний суд у справі, що розглядається.
Право платника оскаржувати рішення органу контролю про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду такої. Реалізація такого права за відсутності
обов’язку в органу контролю повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою.
Крім того, незважаючи на проголошену пп.79.3 ст.79 ПК необов’язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами пп.17.1.6 п.17.1 ст.17 ПК.
Тлумачення, яке навів суд касаційної інстанції в цій справі, не відповідає меті перевірки, змісту прав платника податків, допускає можливість недосягнення перевіркою її мети, невиконання платником податків обов’язку надати посадовим (службовим) особам органів податкової служби в повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС доходить таких висновків: аналізованими нормами ПК, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, установлені умови та порядок прийняття органами контролю рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений
законом спосіб до її початку. Невиконання вимог пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 та п.79.2 ст.79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Оскільки при вирішенні спору суд касаційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права до встановлених у справі обставин, заяву товариства слід задовольнити: ухвалу ВАС від 27.05.2014 скасувати, а справу направити на новий касаційний розгляд.
Керуючись стст.241—243 КАС, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС
ПОСТАНОВИЛА:
Заяву ТОВ «Будгарантінвест-55» задовольнити.
Ухвалу ВАС від 27.05.2014 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого п.2 ч.1 ст.237 КАС.
Джерело:http://zib.com.ua/
_03_03.png)
