Лише сенатори здатні як підтримати, так і обмежити Президента. Вони також здатні захистити Україну від авторитарної диктатури. Адже професійні радники президента можуть взяти на себе лише інтелектуальну, але не політичну відповідальність.
Такі аргументи на користь запровадження в Україні двопалатного парламенту наводить у своїхпропозиціях щодо внесення змін до Конституції України член Конституційної Комісії, експерт громадської спілки "Українська Гельсінська спілка з прав людини", кандидат юридичних наук, доцент кафедри конституційного права Національного юридичного університету імені Ярослава МудрогоВсеволод Речицький, передає видання «Закон і Бізнес».
На його думку, оновлений парламент України мав би перейти на двопалатну структуру. Традиційні аргументи на користь такого підходу зводяться до наступного: починаючи з часів Центральної Ради й донині український парламент надто часто перебуває у недієздатному стані. Сенатори необхідні України також
і тому, що вони здатні ефективно виконувати функцію як підсилення (під час кризи), так і обмеження (в нормальному стані) одноосібної влади президента. Лише сенатори з їх легітимацією вищого рівня здатні як підтримати, так і обмежити Президента. Вони також здатні захистити Україну від авторитарної диктатури. Адже професійні радники президента можуть взяти на себе лише інтелектуальну, але не політичну відповідальність. Не можуть служити в існуючих обставинах противагою президентській владі і народні депутати. Розділені по фракціях, залежні від політичних вождів депутати нездатні заповнити вакуум вищого представницького рівня.
Вчений уважає, що у випадку запровадження верхньої палати (як палати регіонів або сенату), останній мав би уособлювати в собі політичне представництво 24-х областей, Автономної Республіки Крим та столичного округу – міста Київ. Верхня палата мала б скла¬датися із сенаторів, які обираються безпосередньо населенням або обласними радами, Верховною Радою Автономної Республіки Крим та Київською міською радою. Членами палати регіонів за посадою мали б стати також всі колишні президенти України, які залишили свій пост не через імпічмент.
Хоча двопалатний парламент не скасовує соціокультурних відмінностей сходу та заходу України, проте він міг би дозволити розвиватися країні більш
гармонійно, - переконаний В.Речицький. Верхня палата мала б уособлювати в собі зв’язок законодавчої та виконавчої гілок влади, при цьому вплив заходу та центру України на формування уряду мав би при цьому підсилитися. За прикладом сенату США, верхня палата в Україні може надавати згоду на призначення президентом України прем’єр-міністра та уряду України, суддів Конституційного Суду України тощо.
Він наголошує, що існування двопалатних парламентів в унітарних країнах не становить виключення із правила. Двопалатні парламенти є в Польщі, Італії, Японії, Іспанії, Нідерландах, Румунії, Франції, Хорватії, Чехії, на Філіппінах, в Ірландії. Більшість законодавчих зібрань старих демократій є двопалатними незалежно від форми державного устрою (Великобританія, Франція, Італія, США, Швейцарія). Окремі країни мають спеціально не артикульований, але фактично існуючий двопалатний устрій (ФРН, Норвегія). Верхні і нижні палати звичайно розрізняються за своїм кількісним складом, порядком формування, компетенцією, статусом тощо. Нижні палати обираються найчастіше безпосередньо населенням на основі загальних, рівних і прямих виборів. З ними пов’язана ідея народного представництва, верховенства легіслатури, наділеної правом ухвалювати бюджет та інші важливі закони.
У країнах з двопалатним парламентом (за винятком США) згоду на призначення уряду дають, як правило,
нижні або одночасно верхня та нижня (Італія) палати. Більшість двопалатних парламентів виходить із принципу нерівності статусу палат. Українська концепція внесення змін мала б стати на аналогічну позицію. Крім того. двопалатні парламенти служать ефективним засобом представництва інтересів регіонів. Можна стверджувати, що двопалатні парламенти забезпечують більш витончену систему народного представництва, ніж парламенти однопалатні. Вони краще долають законотворчі помилки й ухвалюють більш збалансовані рішення.
Нагадаємо, Конституційну Комісію було утворено Указом Президента України від 03.04.2015 № 119 з метою напрацювання узгоджених пропозицій щодо змін до Конституції України із залученням до цієї роботи представників різних політичних сил, громадськості, вітчизняного та міжнародного експертного середовища, сприяння досягненню громадського та політичного консенсусу щодо вдосконалення конституційного регулювання суспільних відносин в Україні.
Повністю з усіма пропозиціями члена Конституційної Комісії Всеволода Речицького щодо внесення змін до Конституції України можна ознайомитися тут.
Джерело:http://zib.com.ua
_03_03.png)
