Верховний Суд України
Іменем України
Постанова
9 червня 2015 року м.Київ №2-а/683/105/2014
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду у складі:
головуючого — Кривенка В.В.,
суддів: Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенди О.В.,
Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б.,
Самсіна І.Л., Терлецького О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом управління соціального захисту населення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області до Особи 11 про стягнення надмірно виплачених коштів державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям,
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2014 року управління звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з Особи 11 надміру виплачену соціальну допомогу в розмірі 64413 грн. 88 коп.
Як установили суди, рішеннями управління про призначення соціальної державної допомоги від 10.09.2012, 1.03 і 21.08.2013, 24.02.2014 Особі 11призначено соціальну допомогу на період з 1.08.2012 по 31.01.2013, з 1.02 по 31.07.2013, з 1.08.2013 по 31.01.2014, з 1.02 по 31.05.2014.
Згідно з відомостями, наведеними в акті перевірки достовірності інформації про доходи на підприємстві, установі, організації від 19.05.2014, Особа 11 не вказала,
що станом на 14.12.2011 її чоловіку — Особі 12 — належали два автомобілі — ВАЗ 211121 та ЗАЗ Forzza.
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області постановою від 22.10.2014 в задоволенні позову відмовив. Рішення обгрунтував тим, що на підставі ч.2 ст.7 закону «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» від 1.06.2000 №1768-III соціальна допомога може бути призначена місцевою державною адміністрацією на підставі рішень цих адміністрацій та виконавчих комітетів міських і районних у містах (у разі їх створення) рад у разі, якщо у малозабезпеченій сім’ї виховуються троє або більше дітей віком до 18 років.
Вінницький апеляційний адміністративний суд постановою від 17.12.2014 постанову суду першої інстанції скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив: посилаючись на наявність умов, передбачених ст.7 закону №1768-III, за яких припиняється виплата соціальної допомоги, — наявність у власності малозабезпеченої сім’ї більше одного автомобіля та навмисне подання недостовірних відомостей, що вплинуло чи могло вплинути на встановлення права на соціальну допомогу, постановив стягнути виплачені кошти.
Вищий адміністративний суд погодився із правовою позицією апеляційного суду й ухвалою від 14.01.2015
відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Особи 11.
Не погоджуючись з ухвалою суду касаційної інстанції,Особа 11 подала заяву про її перегляд Верховним Судом з підстави неоднакового застосування ВАС абзаців 5, 6 ч.1 ст.7 закону №1768-III та пп.12, 28 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, затвердженого постановою КМ від 24.02.2003 №250 у подібних правовідносинах.
На підтвердження неоднакового застосування зазначених норм матеріального права послалася на ухвалу ВАС від 3.10.2014 (справа №К/800/50450/14) про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 4.09.2014. У цій справі суд апеляційної інстанції визнав, що наявність у володінні малозабезпеченої сім’ї земельної ділянки понад 0,6 га та більше одного автомобіля не можуть бути умовами для припинення виплати та стягнення виплаченої соціальної допомоги на підставі ч.1 ст.7 закону №1768-ІІІ, оскільки ч.2 цієї самої статті передбачає можливість її отримання за умови дотримання процедури та умов її призначення.
Зі змісту оскаржуваного та наданого для порівняння судових рішень убачається, що суд касаційної інстанції у подібних правовідносинах неоднаково застосував ст.7
закону №1768-III, внаслідок чого були ухвалені різні за змістом судові рішення.
Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у правозастосуванні судом касаційної інстанції, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС встановила таке.
Відповідно до абз.2 ст.1 закону №1768-III соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям — це щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім’ям у грошовій формі в розмірі, який залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім’ї.
За чч.1, 2, 5, 6, 7 та 10 ст.4 цього ж закону для надання соціальної допомоги подається заява уповноваженим представником сім’ї до місцевої державної адміністрації або до виконавчого комітету сільської, селищної ради. Виконавчий комітет сільської, селищної ради передає заяву про надання соціальної допомоги до місцевої державної адміністрації.
У заяві дається згода сім’ї на збір інформації про неї, про її власність, доходи та майно, що необхідна для мети цього закону.
Місцеві державні адміністрації для мети цього закону мають право користуватися всіма офіційними джерелами інформації, в тому числі й інформацією органів доходів і зборів.
Соціальна допомога призначається з місяця звернення, якщо протягом місяця подано всі необхідні документи.
Рішення про призначення соціальної допомоги чи про відмову в її наданні приймається місцевою державною адміністрацією протягом десяти календарних днів і наступного після його прийняття дня надсилається уповноваженому представнику малозабезпеченої сім’ї.
Порядок призначення та виплати соціальної допомоги встановлюється Кабінетом Міністрів.
Згідно з пп.2, 3 порядку соціальна допомога призначається і виплачується у грошовій формі малозабезпеченим сім’ям, які постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім’ї.
Призначення і виплата соціальної допомоги здійснюється управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у мм.Києві та Севастополі державних адміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) за місцем реєстрації уповноваженого представника малозабезпеченої сім’ї.
За п.6 порядку для призначення соціальної допомоги уповноважений представник сім’ї подає органу праці та соціального захисту населення, зокрема, декларацію
про доходи та майно (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї).
Відповідно до ч.1 ст.7 закону №1768-III державна соціальна допомога не призначається, зменшується її розмір або припиняється виплата у випадках, коли:
<...>у власності чи володінні малозабезпеченої сім’ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 м2 на одного члена сім’ї та додатково 10,5 м2 на сім’ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму);
у власності чи володінні малозабезпеченої сім’ї (крім сімей, що складаються лише з дітей та осіб, які досягли 65-річного віку або є інвалідами I та II груп, та сімей, в яких є діти-інваліди) є земельна ділянка площею понад 0,6 га,
крім випадків, коли така земельна ділянка з незалежних від сім’ї причин не приносить дохід.
Згідно з ч.2 цієї норми закону за наявності обставин, передбачених у ч.1 цієї статті, соціальна допомога може бути призначена місцевою державною адміністрацією на підставі рішень районних, районних у мм.Києві та Севастополі державних адміністрацій та виконавчих комітетів міських і районних у містах (у разі їх створення) рад у разі, якщо:
у складі сім’ї є інвалід;
у малозабезпеченій багатодітній сім’ї виховуються троє або більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах I—IV рівнів акредитації, але не довше ніж до досягнення ними 23 років);
неможливість отримання будь-яких джерел для існування пов’язана з тривалою хворобою одного та/або кількох членів сім’ї. Рішення про призначення державної соціальної допомоги у таких випадках приймається на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім’ї, яка звернулася за призначенням такої допомоги.
Відповідно до ч.4 ст.7 закону №1768-III, якщо сім’єю навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на соціальну допомогу та на визначення її розміру, виплата призначеної соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення.
Відповідно до п.11 порядку для призначення соціальної допомоги сім’ям, в яких є діти, що навчаються у вечірній школі з денною формою навчання, у вищому навчальному закладі або є слухачами курсів на
контрактній основі, обстеження матеріально-побутових умов сім’ї обов’язкове.
Згідно з абз.2 п.25 порядку виплата раніше призначеної соціальної допомоги припиняється:
якщо сім’єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинули на встановлення права на соціальну допомогу і визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, — з місяця, в якому виявлено порушення.
З аналізу наведених норм права вбачається, що припинення виплати та повернення виплаченої соціальної допомоги з підстав, передбачених абзацами 4, 5 ч.1 ст.7 закону №1768-III, можливе за наявності таких обов’язкових умов:
у власності чи володінні малозабезпеченої сім’ї є більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму);
у власності чи володінні малозабезпеченої сім’ї <...> є земельна ділянка площею понад 0,6 га, крім випадків, коли така земельна ділянка з незалежних від сім’ї причин не приносить дохід;
відсутність обставин, передбачених ч.2 ст.7 цього закону;
необхідність дотримання процедури прийняття рішення
місцевою державною адміністрацією про призначення соціальної допомоги у разі, коли є обставини та умови, передбачені чч.1 та 2 ст.7 закону №1768-III;
відсутність ознак (обставин) навмисного подання недостовірних відомостей чи приховання відомостей, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру. Виплата призначеної державної соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення.
З матеріалів справи вбачається, що в деклараціях про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, від 27.08.2012, 11.02 і 15.08.2013 та 11.02.2014 Особа 11зазначала, що в сім’ї виховуються троє і більше дітей віком до 18 років, зокрема й тих, що навчалися до досягнення 23 років. У заяві про перегляд судових рішень вказала, що є матір’ю вже п’ятьох дітей.
У деклараціях про доходи Особа 11 повідомила також, що у власності чи володінні її сім’ї немає автомобілів чи транспортних засобів (механізмів). Але, як можна зрозуміти з акта перевірки достовірності інформації про доходи та майновий стан, не повідомила, що станом на 14.122011 її чоловік Особа 12 був власником двох автомобілів ВАЗ 21121 та ЗАЗ Forzza.
Враховуючи обставини цієї справи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС дійшла висновку, що в розумінні абз.4 ч.1 ст.7 закону №1768-III припинення виплати соціальної допомоги малозабезпеченій сім’ї та/або повернення (стягнення) її, у випадку, коли у власності чи володінні малозабезпеченої сім’ї є більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму), можливі тоді, коли відсутні відомості про те, що в малозабезпеченій багатодітній сім’ї виховуються троє або більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах I—IV рівнів акредитації, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), або обставини навмисного подання недостовірних відомостей чи приховання відомостей, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на соціальну допомогу, тобто коли відсутні обставини, передбачені ч.2 та/або ч.4 цієї статті.
Повернення (стягнення) наданої соціальної допомоги за таких умов може застосовуватися, коли місцева державна адміністрація на підставі рішень районних, районних у містах державних адміністрацій та виконавчих комітетів міських і районних у містах рад за результатами обстеження матеріально-побутових умов сім’ї та зібраної інформації про сім’ю, її власність, доходи, майно прийме рішення про відмову в наданні
соціальної допомоги.
Оскільки у цій справі суд касаційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, ухвалу ВАС від 14.01.2015 слід скасувати, а справу направити на новий касаційний розгляд.
З огляду на викладене, керуючись пп.2 п.2 «Прикінцевих та перехідних положень» закону від 12.02.2015 №192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд», стст.241—243 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС
ПОСТАНОВИЛА:
Заяву Особи 11 задовольнити частково.
Ухвалу ВАС від 14.01.2015 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого п.3 ч.1 ст.237 КАС.
Джерело: http://zib.com.ua/
_03_03.png)
