Якщо позивачі звільняються від сплати судового збору, розмір ставки для звернення з апеляційною або касаційною скаргою дорівнює нулю. До такого висновку дійшов ВСУ в постанові від 30 червня 2015 року №826/18593/14, текст якої друкує "Закон і Бізнес".
Верховний Суд України
Іменем України
Постанова
30 червня 2015 року м.Київ №826/18593/14
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду у складі:
головуючого — Маринченка В.Л.,
суддів: Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенди О.В.,
Кривенка В.В., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б.,
Самсіна І.Л., Терлецького О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом громадянки Узбекистану Особи 1 до головного управління Державної міграційної служби в м.Києві про визнання протиправним та скасування наказу та зобов’язання вчинити дії,
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2014 року Особа 1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати протиправним та скасувати наказ управління ДМС від 12.11.2014 №677 щодо відмови в оформленні документів для вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та зобов’язати відповідача повторно розглянути заяву.
Окружний Адміністративний суд м.Києва постановою від 14.01.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 3.03.2015, в задоволенні позову відмовив.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями,Особа 1 подала до Вищого адміністративного суду касаційну скаргу.
Ухвалою від 26.03.2015 ВАС цю касаційну скаргу залишив без руху та надав скаржнику строк для усунення її недоліків до 17.04.2015, а саме: потрібно
надати документ про сплату судового збору або копію документа, який надає право на пільги щодо його сплати.
На виконання ухвали Особа 1 направила клопотання про звільнення її від сплати судового збору, де повторно послалася на п.23 ч.1 ст.5 закону «Про судовий збір» від 8.07.2011 №3674-VI.
Ухвалою від 27.04.2015 ВАС відмовив у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та повернув касаційну скаргу скаржнику на підставі ст.108 Кодексу адміністративного судочинства.
Не погоджуючись з ухвалами ВАС від 26.03.2015 про залишення касаційної скарги без руху та 27.04.2015 про повернення касаційної скарги, Особа 1
подала заяву про їх перегляд ВС.
У заяві посилається на неоднакове застосування касаційним судом у подібних правовідносинах ст.5 закону №3674-VI, просить скасувати ухвали ВАС від 26.03 та 27.04.2015 та прийняти рішення про відкриття касаційного провадження.
На обгрунтування заяви надала ухвали ВАС від 18.12.2014 (К/800/64295/14) та 13.01.2015 (К/800/68538/14), якими відкрито касаційні провадження у справах про визнання протиправними та скасування рішень управління ДМС, а сплата судового
збору за розгляд касаційних скарг не вимагалась.
Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС дійшла висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції норми матеріального права, а саме ст.5 закону №3674-VI, при вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору та норм процесуального права при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Усуваючи розбіжності у застосуванні касаційним судом одних і тих самих норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС виходить із такого.
Вимоги до касаційної скарги встановлені ст.213 КАС, ч.5 якої, зокрема, встановлено, що до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
За подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється в розмірі 70% ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру — 70% ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми (п.3 ч.3 ст.4 закону №3674-VI).
Таким чином, базою для обчислення ставки судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення в порядку, передбаченому гл.2 розд.IV КАС, є розмір
ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви.
Статтею 5 закону №3674-VI передбачені пільги щодо сплати судового збору. Зокрема, відповідно до п.23 ч.1 зазначеної норми від сплати судового збору звільнені позивачі за подання позовів у порядку, визначеному ст.12 закону від 8.07.2011 №3671-VI «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».
Отже, в силу положень ст.5 закону №3674-VI за подання позовів у порядку, визначеному ст.12 закону №3671-VI, позивачі звільняються від сплати судового збору, а відтак розмір ставки судового збору для звернення з апеляційною або касаційною скаргами дорівнює нулю, тобто судовий збір в таких випадках сплаті не підлягає.
З огляду на викладене, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС дійшла висновку, що за подання адміністративного позову про оскарження рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та при оскарженні судових рішень у цих справах у касаційному порядку судовий збір відповідно до п.23 ч.1 ст.5 закону №3674-VI сплаті не підлягає.
За таких обставин ухвала ВАС від 27.04.2015 прийнята з
порушенням норм матеріального та процесуального права, а відтак вона підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції для вирішення питання про прийняття касаційної скарги судом.
Керуючись стст.241—243 КАС, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС
ПОСТАНОВИЛА:
Заяву Особи 1 задовольнити частково.
Ухвалу ВАС від 27.04.2015 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції для вирішення питання про прийняття касаційної скарги судом.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого п.3 ч.1 ст.237 КАС.
http://zib.com.ua/ua/
_03_03.png)
