232 депутати з другої спроби проголосували за внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України, які дають можливість накласти арешт на майно будь-яких осіб, якщо воно може бути використане як доказ у кримінальному провадженні, або щодо нього може бути застосована спеціальна конфіскація.
Відповідний законопроект №2540а “Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо окремих питань накладення арешту на майно з метою усунення корупційних ризиків при його застосуванні” було прийнято за основу. Даний проект є частиною пакету законопроектів, спрямованих на лібералізацію візового режиму.
Змінами до КПК передбачається, що арешт майна допускається з метою забезпечити:
- спеціальну конфіскацію та/або вирішення судом питання про долю речових доказів;
Такий арешт можливий за наявності достатніх підстав. У цьому випадку арештоване може бути майно, яким володіє, користується або розпоряджається будь-яка фізична або юридична особа.
- конфіскацію майна як вид покарання або захід кримінально-правового характеру щодо юрособи;
- відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), а також відшкодування неправомірної вигоди, яка отримана або могла бути отримана юридичною особою, відповідно до ч.2 ст. 96-6 КК ("Види заходів кримінально-правового характеру, що застосовуються до юридичних осіб").
Арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, майнові, корпоративні та інші права, інші активи, які знаходяться у володінні, користуванні чи розпорядженні особи.
Проектом, також, передбачено наступне:
- встановлюється різний ступінь доведення відповідних обставин для накладення арешту на майно в залежності від його мети;
- розмежовуються поняття «розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням» та «розмір цивільного позову»;
- дозволяється зменшувати за пропозицією слідчого, прокурора чи цивільного позивача строк, необхідний для усунення недоліків клопотання про арешт майна;
- передбачається можливість здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших, крім передбачених частиною другою статті 297-1 КПК злочинів, за умови, що вони розслідуються в одному кримінальному провадженні, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
Джерело:Закон і бізнес
_03_03.png)
