Скарги на держвиконавця не розглядає адмінсуд
При розгляді справи № 6-3080цс15 Суд підтвердив правову позицію, згідно з якою якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів в такій категорії справ.
Торги з реалізації предмета іпотеки можуть бути проведені з одним учасником
Розглянувши справу № 6-3004цс15 , Суд роз'яснив , що положення Закону «Про виконавче провадження» дозволяють держвиконавцю передавати на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання рішень судів про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає з забезпечених іпотекою зобов'язань, за умов відсутності у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна в першу чергу звернути стягнення; наявності заборгованості виключно перед іпотекодержателем. Відповідно до статті 54 Закону «Про виконавче провадження» примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону «Про іпотеку».
Публічні торги регулюються нормативними актами, що діють у момент скоєння цієї процесуальної дії
При розгляді справ а № 6-2411цс15 Суд роз'яснив , що правовідносини щодо примусової реалізації заставленого майна повинні регулюватися нормативними актами, діючими в момент вчинення певної процесуальної дії, зокрема проведення публічних торгів.
Замовник є власником збудованого об'єкта при наявності права власності або права користування ділянкою, на якій знаходиться нерухоме майно
Розглянувши справу № 6-265цс16 , Суд роз'яснив , що стаття 876 ЦК щодо визначення замовника власником об'єкта будівництва застосовується тільки у взаємозв'язку зі статтею 331 цього Кодексу щодо обов'язкової наявності права власності або права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться нерухоме майно. В інших випадках відповідно до статті 376 ЦК такі об'єкти будівництва та інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, а особа, яка його здійснила, не набуває права власності на нього.
Позови держави до громадян про витребування виплачених соцвиплат не розглядає адмінсуд
Розглянувши справу № 6-495цс16 , Суд дійшов висновку , що позов про стягнення грошових коштів (безпідставно набутих сум соцвиплат), які стали власністю одержувача, що свідчить про приватний, а не публічний характер правовідносин і підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
На борг, стягнутий судом і невиплачений, нараховуються 3% річних та інфляційні втрати
Розглянувши справу № 6-2168цс15, Суд роз'яснив, що якщо рішенням суду стягнення грошових сум авансу і таке зобов'язання зводиться до сплати грошей, отже, є грошовим зобов'язанням, що свідчить про наявність між сторонами грошових зобов'язань, які боржник належним чином не виконує, це дає підстави для стягнення інфляційних витрат прострочення і 3% річних від простроченої суми, які входять до складу грошового зобов'язання, оскільки боржник зобов'язаний відшкодувати інфляційні витрати від знецінення неповернених коштів за час виконання рішення суду про стягнення суми.
Якщо страховик не був повідомлений про ДТП з поважних причин, страхове відшкодування в порядку регресу не стягуються
При розгляді справи № 6-186цс16 Суд роз'яснив , що якщо страхувальник або водій застрахованого транспортного засобу, який спричинив ДТП, не повідомив у встановлені терміни страховика про настання такої події, в результаті чого у останнього виникли необґрунтовані виплати, то після виплати страхового відшкодування страховик має підстави для регресного позову до страхувальника. Разом з тим, при наявності підтверджених документально поважних причин відсутності повідомлення, підстав для стягнення страхового відшкодування в порядку регресу немає.
Договір дарування може бути визнаний недійсним, якщо здійснений у важких обставинах
Розглянувши справу № 6-551цс16 , Суд роз'яснив , що операції, що здійснюються особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, характеризуються тим, що особа їх вчиняє добровільно, усвідомлює свої дії, але змушена це зробити через важкі обставини і на вкрай невигідних умовах, а тому волевиявлення особи не вважається вільною і не відповідає його внутрішній волі. Стаття 233 ЦК не передбачає обмежень чи заборон її застосування до окремих правовідносин, які виникають, зокрема, з договору дарування.
Суд може поновити терміни, встановлені статтею 233 КЗпП, пропущені з поважних причин
При розгляді справи № 6-409цс16 Суд висловився про поважність причин пропуску строку звернення до суду для вирішення трудового спору. Відповідно до статті 234 КЗпП у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 Кодексу, суд може поновити ці строки. Встановлені статтями 228, 223 КЗпП строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному разі суд зобов'язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також привести у рішенні мотиви, чому він відновлює або вважає неможливим відновити порушений термін.
Переважне право орендаря порушується в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право
Розглянувши справу № 6-146цс16 , Суд роз'яснив , що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК, буде порушеним в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право.
Позовна давність за періодичним платежах обчислюється з моменту настання терміну погашення кожного чергового платежу
При розгляді справи № 6-2520цс15 Суд прийшов до висновку , що в разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність (ст. 257 ЦК ) за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначений періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.
Якщо боржник доведе, що не виконав грошове зобов'язання через прострочення кредитора, він звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК
Розглянувши справу № 6-2387цс15, Суд роз'яснив, що якщо боржник доведе, що не виконав грошове зобов'язання через прострочення кредитора, він звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК, оскільки порушення грошового зобов'язання у вигляді його прострочення боржником не настав і в такому випадку вважається, що виконання зобов'язання відстрочено на час прострочення кредитора (частина друга статті 613 Кодексу).
Набувач будівлі стає власником землі на тих же умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості
При розгляді справи № 6-253цс16 Суд розповів про загальний принцип цілісності об'єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. При застосуванні положень статті 120 ЗК в поєднанні з нормою статті 125 ЗК слід виходити з того, що в разі переходу права власності на об'єкт нерухомості в установленому законом порядку право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно з виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об'єкти. Це правило стосується і випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстровано одночасно з правом на нерухомість, однак земельну ділянку раніше набув ознак об'єкта права власності. За загальним правилом, закріпленому в частині першій статті 120 ЗК, особа, яка набула право власності на будівлю або споруду, стає власником земельної ділянки на тих же умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.
Суд не визнає право власності на новостворене майно, якщо немає спору
Розглянувши справу № 6-160цс16, Суд роз'яснив, що відповідно до статті 392 ЦК власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Якщо між позивачем та відповідачем спір відсутній, відповідно до положень статей 15, 16 ЦК немає підстав для захисту цивільних прав та інтересів.
Перебіг позовної давності для подачі апеляційної скарги на рішення слідчого судді, прийняте з викликом, але без участі особи, є день оголошення цього рішення
При розгляді справи № 5-16кс16 Суд роз'яснив, що у випадках, коли початок перебігу строку не позначено в законі, їм слід вважати момент вчинення процесуальної дії або настання події, яка призводить до виникнення відповідної процесуальної обов'язки, для якої і встановлюється цей термін. Для особи, яка оспорює рішення слідчого судді, прийняте з викликом такої особи, але без його участі, початком перебігу строку на подання апеляційної скарги є день оголошення цього рішення.
Джерело: ЮрЛіга
_03_03.png)
