Майно приватного підприємця не є спільною сумісною власністю подружжя
Розглянувши справу № 6-1327цс15 Суд прийшов до висновку, що майно перебуває у шлюбі фізичної особи-підприємця, яке придбано за кошти від підприємницької діяльності, не в інтересах сім'ї і використовується останнім з метою отримання прибутку, слід розглядати як його особисту приватну власність, а не як спільну сумісну власність подружжя.
Переривання позовної давності може мати місце лише в одних і тих же правовідносинах
При розгляді справи № 6-2809цс15 Суд роз'яснив, що вказане в ст. 264 ГК України умова про пред'явлення позову до одного з боржників, при якому перериваються строки позовної давності, повинні слідувати з одних і тих самих правовідносин за участю тих самих сторін.
Факт укладення договору позики повинен бути підтверджений належними доказами
При розгляді справи № 6-1103цс16 Суд прийшов до висновку, що свідчення, які відбиралися у відповідача дільничним інспектором міліції, не є належними доказами укладення між сторонами договорів позики, оскільки факт передачі грошових коштів або іншого майна, в разі відсутності письмового договору позики, може підтверджуватися лише належними і допустимими письмовими доказами, зокрема борговою розпискою, яка крім факту отримання боржником коштів, підтверджує також укладення договору позики та умови даного договору.
Майно, придбане за час спільного проживання, є спільною сумісною власністю
Розглянувши справу № 6-2253цс15 Суд роз'яснив, що проживання чоловіка і жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є спеціальною підставою для виникнення у них права спільної сумісної власності на майно, яке виникає при встановленні фактів проживання однією сім'єю, ведення спільного побуту, виконання взаємних прав і обов'язків.
Порука не припиняється за умови пред'явлення вимоги про дострокове виконання зобов'язання
При розгляді справи № 6-1006цс16 Суд встановив, що пред'явлення кредитором вимоги про дострокове виконання зобов'язання до основного боржника не приводить до припинення зобов'язання за договором поруки, якщо вимоги до поручителя було пред'явлено в межах передбаченого договором поруки строку.
Введення в банк тимчасової адміністрації є підставою для відмови в задоволенні позову вкладника
При розгляді справи № 6-1123цс16 Суд прийшов до висновку що, якщо на момент прийняття рішення судом першої інстанції в банку вже була введена тимчасова адміністрація, це унеможливлює стягнення коштів в будь-який інший спосіб, ніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб », у зв'язку з чим в задоволенні позову вкладника до такого банку має бути відмовлено. Таким чином, Суд підтвердив раніше висловлену позицію в справі 6-2001цс15 і не взяв до уваги ситуацію, в ВССУ практику, згідно з якою положення ст.ст. 36, 37 Закону про нездійснення примусового стягнення коштів з банку реалізуються шляхом призупинення або закінчення виконавчого провадження щодо банку, а не шляхом відмови в позові вкладника.
Договір оренди землі набирає чинності з дня проведення його державної реєстрації
Розглянувши справу № 6-643цс16 Суд зробив висновок про те, що договір оренди землі вважається укладеним з моменту складання та підписання сторонами відповідного письмового документа, а цивільні права і обов'язки, на досягнення яких було направлено волевиявлення сторін при укладенні договору оренди, купуються лише після відповідної його державної реєстрації.
Грошове зобов'язання може виникнути з рішення суду
При розгляді справи № 3-610гс16 Суд роз'яснив, що грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, а й з інших підстав, в тому числі і факту наявності боргу, встановленого рішенням суду. У разі невиконання боржником такого грошового зобов'язання (рішення суду), на нього також поширюється положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, про обов'язок сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Відмовляючи у допуску, ВСУ розглядає справу по суті
Розглянувши заяву про повернення судового збору в справі № 3-509гc16 Суд роз'яснив, що оплачений заявником при подачі заяви в ВСУ судовий збір не підлягає поверненню в разі відмови у допуску справи до провадження, оскільки така відмова є наслідком здійснення судом оцінки доводів заявника на предмет неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Джерело: ЮрЛіга
_03_03.png)
