Коли відбувається урочиста церемонія реєстрації шлюбу, звичайно, важко повірити, що молодята можуть колись ділити майно. Ще важче уявити собі, що вони будуть ділити не тільки такі глобальні речі, як квартира або машина, але і цілком приземлені - наприклад, ложки та виделки. І обов'язково порівну, «як книжка пише». Але судова практика бачила багато і цілком позбавлена від ілюзій.
Кому діти і квартиру на додачу, кому машину, кому сервіз і диван, а кому холодильник - такі питання нерідко виникають перед подружжям у разі розлучення і не тільки. І якщо домовитися у них не виходить, а розпиляти - не варіант, пишеться позов до суду про розподіл майна подружжя.
Що можна ділити
Розділу підлягає спільне майно подружжя, наявне у них на час розгляду справи, а також знаходиться у третіх осіб. При цьому враховуються також борги подружжя та їх правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї. Можуть бути розділені будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть належати подружжю (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з них вони були придбані і ким оплачені, якщо інше не встановлено шлюбним договором або законом.
Загальне і приватне
Згідно ст. 356 ГК України, спільна часткова власність - це власність двох або більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.
У ст. 60 СК України закріплена презумпція права спільної сумісної власності подружжя, відповідно до якої всі майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Причому навіть у разі, якщо один з них з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба і т. П.) Не мав самостійного заробітку (доходу). Спільною сумісною власністю подружжя можуть бути, зокрема, квартири, житлові та садові будинки, земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби, гроші, акції та інші цінні папери, пайові накопичення в житлово-будівельних, дачно-будівельних, гаражно-будівельних кооперативах, грошові суми і майно, що належать подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, і т. п. особисте майно
До особистого майна кожного з подружжя, відповідно до законодавства, відносяться:
майно, набуте дружиною / чоловіком до шлюбу;
майно, набуте нею / ним під час перебування в шлюбі, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;
майно, придбане під час шлюбу, але за кошти, які належали їй / йому особисто;
житло, набуте нею / ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону «Про приватизацію державного житлового фонду»;
земельну ділянку, набуту внаслідок його приватизації;
речі індивідуального користування, в т. ч. коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя;
премії, нагороди, які були отримані дружиною / чоловіком за особисті заслуги. Втім, суд може визнати за другим з подружжя право на частку таких премій, нагород, якщо буде встановлено, що він своїми діями (ведення домашнього господарства, виховання дітей і т. П.) Сприяв їх отримання;
кошти, отримані як відшкодування за втрату / пошкодження речі, яка їй / йому належала, а також як відшкодування завданої їй / йому моральної шкоди;
страхові суми, одержані нею / ним за договорами обов'язкового, а також добровільного особистого страхування, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю кожного з них.
Нагадаємо також, що речі для професійних занять присуджують тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя.
Види спільно нажитого майна
До складу загального може входити ділене і неподільне майно. Неподільної є річ, яку неможливо виділити із загального майна в натурі або за законом, або якщо такий розділ неможливо здійснити без пошкодження самої речі.
Інша важлива презумпція закріплена в ст. 70 СК України, згідно з якою в разі поділу майна, яке є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Однак суд може відступити від принципу рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, наприклад, якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. Крім цього, суд враховує, з ким залишаються проживати неповнолітні або непрацездатні повнолітні діти, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
Варто відзначити також, що якщо в придбання майна вкладені, крім загальних, кошти, що належали одному з подружжя, частка в цьому майні, що відповідає розміру такого внеску, є його особистою приватною власністю.
Особистою приватною власністю суд може визнати і майно, придбане кимось із подружжя під час окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин, навіть якщо офіційно шлюб не був розірваний.
Як можна ділити
Є два варіанта. Перший - мирний: можна просто домовитися про спосіб поділу майна. Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділення дружині та чоловікові нерухомого майна зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений.
Другий варіант - судовий. Про нього і піде мова нижче.
Коли можна починати
Розділ спільно нажитого майна можливий під час шлюбу, в процесі його розірвання та після його завершення. Таким чином, розлучення - не обов'язкова умова для розділу майна. А розділ майна, в свою чергу, не обов'язково відбувається в момент розлучення. Проте, варто пам'ятати про терміни позовної давності - відповідно до ст. 257 ГК України, він встановлюється тривалістю в 3 роки.
Що стосується початку перебігу строку позовної давності, то відповідно до постанови Пленуму ВСУ №11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» (далі - постанову Пленуму ВСУ) , для вимоги про поділ спільного майна подружжя, шлюб яких розірвано, термін позовної давності обчислюється не з дати прийняття постанови державного органу реєстрації актів цивільного стану або набрання законної сили рішенням суду, а з дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.
Способи розділу
Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.Якщо подружжя не домовилися, як це краще зробити, за позовом, поданим ними спільно або одним з них, суд може розділити майно наступним чином:
▪ в натурі , якщо це можливо без шкоди для господарського призначення цього майна;
▪ «баш на баш» - з урахуванням вартості майна та частки кожного з подружжя в ньому;
▪ «вранці гроші , увечері стільці» - найбільш гуманний і поширений спосіб, що дозволяє залишити неподільне майно (наприклад, автомобіль) у власності одного з подружжя, зобов'язавши його при цьому виплатити іншому грошову компенсацію в розмірі 50% його вартості.
Зрозуміло, що для того, щоб визначити 50% вартості неподільного майна, потрібно з'ясувати реальну вартість цього майна на поточний момент. І знову ми маємо два варіанти: згідно з постановою Пленуму ВСУ, вартість майна, що підлягає розподілу, визначається за погодженням між подружжям, а якщо вони не досягли згоди - на підставі дійсної вартості цього майна на момент розгляду справи, для визначення якої призначається експертна оцінка.
Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно допускається лише за його згодою. У тій же постанові Пленуму ВСУ підкреслюється, що вирішуючи питання про розподіл майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди повинні застосовувати положення ч. 4 і 5 ст. 71 СК України про обов'язкову згоду одного з подружжя на отримання грошової компенсації, а також про попереднє внесення другим чоловіком відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. При відсутності згоди дружини або чоловіка присудження грошової компенсації їй / йому може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ГК України, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом.
Нагадаємо, право особи на частку в спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:
частка є незначною і не може бути виділена в натурі;
річ є неподільною;
спільне володіння і користування майном неможливо;
таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Є ще один варіант поділу майна подружжя. Він застосовується, е сли попередній варіант їх не задовольнив, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їхніх часток. У такому випадку суд може визнати ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишити його в їх спільній частковій власності. Такий варіант розділу невигідний сторонам, оскільки не вирішує спір по суті, і колишнім дружинам доведеться повторно звертатися до суду для встановлення порядку користування таким майном.
Як правильно подати позов
У разі поділу майна подружжя підсудність залежить від майна, яке підлягає поділу. У деяких випадках може мати місце виключна підсудність. Так, відповідно до положень ст. 114 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням такого майна або основної його частини. Якщо ж нерухомого майна розділ не стосується, ми маємо справу з звичайнісінькою підсудністю справ - за місцезнаходженням відповідача. Згідно ст. 109 ЦПК, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування.
У позові слід вказати:
відомості про шлюб: ким і коли він був зареєстрований, чи був розірваний і т. п .;
інформацію про дітей, в т. ч. з ким вони залишаються проживати. Також важлива деталь - чи є заборгованість по аліментах;
інформацію про майно: що було набуте подружжям, коли придбано, за чий рахунок, на кого оформлено і т. д .;
список майна, яке підлягає поділу;
бажаний спосіб поділу майна.
Суд слід просити:
прийняти позов до розгляду;
розділити майно (з конкретним зазначенням, яке саме майно і яким способом: наприклад, виділити мені у власність ½ частину квартири № ___ по вул. ____ вартістю ____ грн. Виділити у власність відповідача ½ частину квартири № ___ по вул. _____ вартістю _____ грн) .
Крім того, потрібно вказати, за ким залишити оплату судових витрат - наприклад, попросити стягнути їх з відповідача. Можуть мати місце і інші прохання в залежності від ситуації. У разі необхідності, наприклад, можна витребувати особисте майно, яке знаходиться у відповідача.
До позову необхідно додати:
Документи на майно, яке підлягає поділу - наприклад, свідоцтво про право власності на квартиру, технічний паспорт на автомобіль, паспорт на холодильник і т. П.
Копії позовної заяви та додатків для відповідача.
Квитанцію про сплату судового збору.
Копію документів про розлучення (рішення суду, копія паспорта з відповідною печаткою).
Якщо є діти - копії їхніх свідоцтв про народження.
Якщо є заборгованість по сплаті аліментів - копію відповідної довідки.
Можуть знадобитися і інші документи в залежності від ситуації.
Розмір судового збору
Відповідно до нової редакції Закону «Про судовий збір», збір за подання до суду позовної заяви про розподіл майна при розірванні шлюбу (п. 1.3.2) становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 і не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати. Т. е. 1%, але не менше 551,20 та не більше 4134 грн.
Заява про забезпечення позову
При зверненні з позовом до суду можна відразу подати заяву про забезпечення позову. Таке право дає нам ст. 151 ЦПК України. Це особливо важливо, враховуючи, що недобросовісний чоловік (а) ще до рішення суду може потурбуватися про те, щоб ділити було нічого.
Варто зазначити, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову потрібно вказати:
причини, у зв'язку з якими необхідно забезпечити позов;
вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
інші відомості, необхідні для забезпечення позову.
З усіх передбачених ЦПК видів забезпечення позову в разі розділу спільно нажитого майна подружжя найбільше підходить накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб.
***
Уміння домовлятися важливо не тільки для сімейного життя. Ці навички знадобляться і під час розлучення. Найчастіше мирну угоду з урахуванням інтересів обох сторін - єдине можливе цивілізоване рішення при таких обставинах.
СУДОВА ПРАКТИКА
Майно подружжя залишається у спільній частковій власності , якщо ціна виділеної частки не внесено на депозит суду
30 березня з. м Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах розглянув справу №6-2811цс15 про поділ майна подружжя. При розгляді була сформована наступна правова позиція.
Відповідно до ст. 69, 70 СК, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу такого майна частки дружини та чоловіка є рівними. Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Згідно ч. 1, 2, 4 ст. 71 СК, присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ст. 365 ГК.Положеннями цієї статті передбачено підстави, за наявності яких суд може задовольнити позов співвласника про припинення права особи на частку в спільному майні. Це можливо, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном неможливо; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку в спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Крім того, згідно з ч. 3 ст. 370 ГК, виділення частки майна, що перебуває у спільній сумісній власності, здійснюється в порядку, встановленому ст. 364 Кодексу. А її ч. 2 передбачено, що якщо виділення в натурі частки загального майна не допускається згідно із законом або неможливо (ч. 2 ст. 183), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Згідно ч. 5 ст.71 СК, присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Якщо один з подружжя не вчинив передбачених ч. 5 ст. 71 СК дій щодо попереднього внесення відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між сторонами відповідно до їхніх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності .
ПОЗИЦІЯ Пленуму ВСУ
Відповідно до постанови Пленуму ВСУ №11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори про поділ майна подружжя, суди повинні враховувати, що саме по собі розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності подружжя на майно, набуте ними за час шлюбу. Однак розпорядження таким майном після розірвання шлюбу здійснюється колишнім подружжям виключно за взаємною згодою, оскільки в таких випадках презумпція згоди одного з подружжя на укладення другим договорів щодо розпорядження майном, що перебуває у спільній сумісній власності подружжя, вже не діє.
ПОЗИЦІЯ Пленуму ВСУ
Відповідно до постанови Пленуму ВСУ, вирішуючи спори про майно між подружжям, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.
Часті питання
- Якщо власність зареєстрована на одного з подружжя , чи підлягає вона розділу?
- Під час поділу майна подружжя не має ніякого значення, на кого зареєстрована власність.
- А якщо майно в кредиті ?
- Якщо майно знаходиться в кредиті, нічого не заважає його розділити, навіть якщо кредитний договір оформлений на одного з подружжя. Так, згідно з ч. 3 ст. 61 СК, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, гроші і / або інше майно, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Але у права є і зворотна сторона - обов'язок. У випадку з розділом кредитного майна цей принцип працює на 100%. Відповідно до постанови Пленуму ВСУ, при поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї. Тому в разі подання позову до суду між подружжям ділиться не тільки кредитне майно, але обов'язки по поверненню суми кредиту.
- А якщо шлюб цивільний?
- Відповідно до ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
Судова практика
Варіант «Визнати майно загальним і розділити навпіл»
У 2015 р Канівський міськрайонний суд Черкаської області звернулася позивач з позовом про поділ спільного майна подружжя. У позові вона зазначала, що з 2005 р складалася з відповідачем в зареєстрованому шлюбі. В період шлюбу ними була придбана за іпотечним договором 3-кімнатна квартира, яка є об'єктом спільної сумісної власності. За час спільного проживання відповідно до умов іпотечного договору подружжям був виплачений кредит в сумі $ 18500. На момент подачі позову шлюбні відносини між сторонами припинені, але угода про поділ спільного майна ними не досягнуто. Позивач просила суд визнати квартиру спільним майном і право власності на 1/2 частину цієї квартири за кожним.
Позивач і відповідач в судове засідання не з'явилися - в суд надійшли їхні заяви про розгляд справи без їхньої участі. У цих заявах позивач підтримала позов, а відповідач його визнав.
При вирішенні спору про поділ спільного майна розділу підлягає все майно подружжя, до складу якого включається загальне майно, наявне у подружжя на час розгляду справи, а також знаходиться в інших осіб. Враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї. Про наявність іншого майна подружжя, крім спірного, сторони не вказали.
Суд встановив, що відповідно до іпотечного договору, квартиру придбав відповідач. Відповідно до виписки з реєстру прав власності на нерухоме майно, власником цієї квартири також є відповідач. При цьому судом було встановлено, що спірна квартира належить сторонам на праві спільної сумісної власності, так як була куплена під час шлюбу. Суд також врахував, що позов був визнаний відповідачем. Як висновок, позов суд задовольнив, квартиру визнав спільним майном подружжя і розділив її, виділивши кожної зі сторін по 1/2 частини.
СУДОВА ПРАКТИКА
Варіант «Компенсувати»
У 2015 р Солом'янський районний суд столиці звернулася позивач з позовом про поділ спільного майна подружжя. Вона просила розділити спільне майно подружжя, відступивши від принципу рівності їх часток, враховуючи інтереси двох неповнолітніх дітей, які проживають з нею, і відсутність стабільних аліментів з боку відповідача, і визнати за нею право власності на 2/3 2-кімнатної квартири. За відповідачем вона просила визнати право на 1/3 зазначеної квартири та залишити в його власності автомобіль марки «Деу Ланос», стягнувши на її користь компенсацію в розмірі 30 тис. Грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що за час перебування в шлюбі з відповідачем вони придбали майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, а саме 2-кімнатну квартиру і автомобіль марки «Деу Ланос». В добровільному порядку розділити це майно у них не вийшло.
В процесі позивачка відмовилася від первинних вимог, а саме від розділу квартири, але збільшила позовні вимоги в частині стягнення компенсації за належну їй частку автомобіля марки «Деу Ланос» до 51 638,16 грн, виходячи з ринкової вартості автомобіля в розмірі 102 076,32 грн, яку вона визначила за даними комп'ютерної бази.
Відповідач звернувся із зустрічним позовом, в якому просив визнати за кожною зі сторін право власності на 1/2 частину квартири. Він відзначав, що обов'язок по утриманню дітей виконує сумлінно, своєчасно передаючи позивачці кошти для цього, а значить, підстави для відступу від рівності часток подружжя за мотивами ненадання коштів на утримання дітей відсутні. Крім того, він не заперечував право позивачки на отримання компенсації її частки в автомобілі, але звернув увагу на висновки звіту незалежної оцінки майна з визначення ринкової вартості автомобіля, згідно з якими він коштував 45 626,67 грн.
У своєму рішення суд зазначив, що квартира і автомобіль є об'єктами спільної сумісної власності, а доказів про наявність підстав для відступу від принципів рівності часток подружжя позивачкою не було надано. Факт наявності у відповідача заборгованості по сплаті аліментів на утримання дітей був спростований наданими відповідачем розписками, власноруч підписаними позивачкою, і виданими державним виконавцем розрахунком заборгованості по аліментах, згідно з даними якого заборгованість склала всього 230 грн.
В результаті суд прийшов до висновку про розподіл майна, виходячи з правил рівності часток подружжя у спільному майні, визнавши за позивачкою та відповідачем право власності на половину зазначеного майна і змінивши, таким чином, режим спільної сумісної власності подружжя на режим спільної часткової власності. Що стосується автомобіля, суд взяв до уваги його вартість, визначену в звіті про незалежну оцінку майна, складеному за результатами огляду транспортного засобу, яким була визначена ринкова вартість спірного автомобіля в розмірі 45 626,67 грн, а не ту, яку самостійно визначила позивач шляхом аналізу комп'ютерної бази даних.
Таким чином, вимоги позивача суд задовольнив частково. Відповідачу в порядку поділу майна він виділив автомобіль марки «Деу Ланос», стягнувши з нього замість грошову компенсацію частки позивачки у розмірі 22 813,33 грн. В інших вимогах позивачу було відмовлено. Що стосується зустрічного позову, суд його задовольнив, а саме визнав за сторонами право власності на квартиру в рівних частках.
Основні етапи поділу майна:
Визначення частки кожного їх подружжя в їх спільному майні.
Визначення складу майна.
Встановлення способу розділу.
Фактичний розділ.
Джерело: Судово-юридична газета
_03_03.png)
