Скадовський районний суд Херсонської області нагадує, 30 вересня 2016 року набрали чинності зміни до Конституції України в частині правосуддя та Закон України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII.
Даними законодавчими актами передбачено низку суттєвих змін, серед яких: запроваджується трирівнева система судоустрою, створюється новий Верховний Суд, ліквідуються діючі вищі спеціалізовані суди, а їх повноваження передаються відповідним палатам в оновленому Верховному Суді, створюються два нові суди: Вищий антикорупційний суд та Вищий суд з питань інтелектуальної власності.
Верховна Рада не зможе обирати суддів безстроково, однак у неї залишаться повноваження призначати на посади третину складу Конституційного Суду України. Призначення на посаду судді здійснюватиме Президент України за поданням Вищої ради правосуддя
Утворення, реорганізація та ліквідація судів здійснюватиметься відповідно до закону, проект якого вноситиме до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя. Однак до 31 грудня 2017 року питання утворення, реорганізації та ліквідації судів вирішуватиме Президент України. Призначення на посаду судді здійснюватиметься лише безстроково – п’ятирічний термін обрання скасовується. Водночас раніше призначені судді-п’ятирічки продовжать здійснювати свої повноваження до закінчення строку, на який їх було призначено.
Судді, які були обрані суддями безстроково, продовжать здійснювати свої повноваження до звільнення або до припинення їх повноважень з підстав, визначених Конституцією України. Судді Конституційного Суду України, призначені до набрання чинності змін до Конституції України, продовжують здійснювати свої повноваження до припинення повноважень.
Важливим нововведенням є призначення всіх суддів за конкурсом, в тому числі і суддів Конституційного Суду України. Підвищується віковий ценз кандидатів на посади суддів – суддею зможе стати громадянин України, не молодший 30 та не старший 65 років.
Згоду на затримання та арешт суддів надаватиме не Верховна Рада України, а Вища рада правосуддя. Однак це положення не поширюватиметься на суддів Конституційного Суду.
Окрім того, прокуратура позбавляється повноважень здійснювати досудове розслідування та функції нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, однак це відбудеться лише після початку функціонування нових органів, яким законом будуть передані відповідні функції.
Також передбачено поетапне запровадження представництва в судах: у Верховному Суді та судах касаційної інстанції – з 1 січня 2017 року, у судах апеляційної інстанції – з 1 січня 2018 року, у судах першої інстанції – з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюватиметься з 1 січня 2020 року.
Відповідно до прийнятих змін до Конституції в Україні діятиме Вища рада правосуддя, яка утвориться шляхом реорганізації Вищої ради юстиції і має стати ключовим органом, що візьме на себе відповідальність за якість судової влади (законопроект №5180 «Про Вищу раду правосуддя» Президент України подав до Верховної Ради 26 вересня 2016 року).
Вища рада правосуддя складається з двадцяти одного члена, з яких десятьох обирає з’їзд суддів України з числа суддів чи суддів у відставці, двох призначає Президент України, двох обирає Верховна Рада України, двох обирає з’їзд адвокатів України, двох обирає всеукраїнська конференція прокурорів, двох обирає з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України і новостворений орган Вища рада правосуддя перерозподілять повноваження. Зокрема, ВККСУ відповідатиме за добір на посади суддів, кваліфікаційне оцінювання, проведення конкурсів на зайняття вакантних посад суддів та суддівську освіту.
_03_03.png)
