Кошти, що надійшли протягом дії тимчасової адміністрації до неплатоспроможного банку, у разі неможливості встановити належного отримувача мають бути повернуті банку, що обслуговує платника, із зазначенням причини повернення у порядку, встановленому законодавством. На цьому наголосив Вищій господарський суд у постанові від 01.11.2017.
Між двома товариствами був укладений договір переведення. Замовник оплатив послугу на рахунок перевізника, відкритий у банку, визнаному неплатоспроможним. Оскільки замовник не був належним чином проінформований про стан справ у банку, він вказав, що кошти були перераховані помилково і звернувся до Фонду гарантування вкладів із вимогою їх повернення. Фонд не вжив жодних заходів для повернення коштів, тож замовник звернувся до суду.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, позов задоволено повністю. Зазначені рішення Фонд оскаржив до ВГС.
У постанові №910/4669/17 ВГС зазначив таке. Обслуговуючий отримувача банк у розрахунковому документі зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунка отримувача та коду юридичної особи згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій/ реєстраційним (обліковим) номером платника податків / реєстраційним
номером облікової картки платника податків - фізичної особи і зараховувати кошти на рахунок отримувача лише у разі їх збігу. У противному разі банк, що обслуговує отримувача, має право затримати суму переказу на строк до 4 робочих днів. У разі неможливості встановлення належного отримувача банк, що обслуговує отримувача, зобов'язаний повернути кошти, переказані за цим документом, банку, що обслуговує платника, із зазначенням причини повернення. У разі недотримання цієї вимоги відповідальність за шкоду, заподіяну суб'єктам переказу, покладається на банк, що обслуговує отримувача.
_03_03.png)
