Останнім часом набули поширення випадки самогубств неповнолітніх та малолітніх дітей, які трапляються на фоні негативного психологічного спливу на них так званих «груп смерті у соціальних мережах»: «Синій кит», «Море китів», «Тихий дім», «157», «158», «Розбуди мене о 4.20» та інші.
Найбільш вразлива аудиторія – діти віком від 10-17 років, у яких є проблеми спілкування з батьками та однолітками. Такі діти більшість часу проводять в Інтернеті.
Діяльність зазначених груп побудована на принципі впливу на підсвідомість дитини шляхом розміщення «нагнітаючого» контенту – картинок у сіро-біло-чорному спектрі, музики психоемоційного характеру, відеозаписів актів самогубств. Адміністратори таких груп дають учасникам близько 50 завдань, останнім з яких завжди є самогубство. Маніпулювання здійснюється на психологічному рівні. Крім того, модератори здійснюють моніторинг індивідуальних сторінок неповнолітніх в соцмережах з метою виявлення дітей з депресивним психічним станом. За допомогою практик нейролінгвістичного програмування та інших психологічних прийомів таких дітей схиляють до різних дій та вчинків, які у подальшому призводять до вчинення самогубств.
Що робити, якщо у дитини-підлітка змінилася поведінка? Як вберегти дитину від «груп смерті» та депресивних спільнот? Чому взагалі дітям приходять в голову думки про самогубство і чому вони цікавляться цією темою?
Батькам треба цікавитися життям своїх дітей. Як можна не побачити, наприклад, що в дитини порізана рука? Це значить, що батьки не приділяють їй достатньо уваги.
На початку необхідно поговорити. Звісно, підліток буде такі речі приховувати. Приховують же вони, що почали палити, вживати алкоголь. Але часто підліток зацікавлений у тому, щоб на них більше звертали уваги. Багато дітей, які належать до групи «уявних суїцидів»: так діти намагаються привернути увагу, сподіваються, що батьки все-таки почнуть цікавитися їх життям.
Такі речі треба виявляти всіма доступними способами. Можна подружитися з дітьми в соцмережах, щоб бачити, чим вони цікавляться.
Батьки мають звертати увагу на те, що дитина змінилася, погано спить, стала агресивною, на руках з’явилися невідомі порізи. Розширені зіниці, неадекватна поведінка, погана мова, зміна емоційного стану. Це точно батьки мають бачити і це має бути сигналом, що наступним кроком має бути довірлива розмова.
Ця розмова має бути щирою: «Я зараз дуже турбуюся. Я хвилююся, що ти виснажена. Мені не байдуже, що ти втомлено виглядаєш». Навіть якщо дитина нічого не каже – це привід поспостерігати за дитиною,побачити спить вона чи ні.
Шановні батьки! Приділяйте дитині більше уваги!
У жодному разі не ображайте дитину роздратованими зауваженнями типу «…що з тебе взяти». Здебільшого діти після такого замикаються в собі, а вихід негативу шукають на вулиці або в мережі інтернету.
Особливої ваги надавайте особистому прикладу. М’яко, але наполегливо впровадьте вдома правило — всі гаджети на ніч вилучаються. Вночі діти повинні спати, а не «висіти» в мережі.
Постійно перевіряйте тіло дитини на наявність пошкоджень та, в разі їх виявлення, з’ясовуйте обставини, за яких вони з’явилися.
Особливої уваги надавайте пошкодженням, що нагадують обриси кита.
Перевіряйте акаунти дитини в соціальних мережах та групи до яких належить акаунт, а також зміст спілкування у приватних чатах.
Звертайте увагу на коло спілкування дитини.
Намагайтеся зайняти вільний час дитини спортивними або культурними секціями.
Обов’язково контролюйте фото та фідеофайли в гаджетах дитини.
Але найголовніше — втілення в життя цих порад має бути тактовним і з повагою до дитини. Тому найголовніша порада: не будьте байдужими до своїх дітей, навчіться з ними говорити і будувати довірливі стосунки.
УВАГА!!! У разі самостійного виявлення таких груп негайно повідомляйте до кіберполіції: faq@cybercrime.gov.ua (цілодобово); телефон гарячої лінії: (044)374-37-21 з 8.45. до 19.30 — в робочі дні.
_03_03.png)
