Відразу 5 справ, що розглядав Європейський суд з прав людини, стосувалися законності проведення негласних заходів під час кримінального провадження. Ідеться про прослуховування телефонних розмов і перлюстрацію кореспонденції.
Так, у рішенні від 7.11.2017 у справі «Дудченко проти Росії» ЄСПЛ установив, що заявник підозрювався в організації злочинного угруповання. Він провів 2 роки та 4 місяці під вартою. При цьому суди РФ обґрунтовували рішення про подовження дії такого запобіжного заходу, по суті, лише тяжкістю висунутого обвинувачення.
Зрештою чоловіка визнали винним у цьому злочині й засудили до трьох років ув’язнення. Крім інших доказів, суд спирався на розшифровки розмов з імовірним співучасником і адвокатом.
Скарги заявника на використання стенограми як доказів у провадженні було відхилено. Тож Володимир Дудченко звернувся в Страсбург, доводячи, зокрема, що його телефонні переговори із захисником повинні захищатися професійним привілеєм.
Загалом ЄСПЛ констатував порушення 4 норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Серед іншого — ст.8 («Право на повагу до приватного і сімейного життя») в частині записів розмов з адвокатом.
Як компенсацію нематеріальної шкоди призначено сплатити В.Дудченку €14000.