Касаційний цивільний суд Верховного Суду відступив від висновків Верховного Суду України щодо способу обчислення пені за прострочення сплати аліментів, викладених в постановах у справах № 6-94цс15, № 6-300цс16, № 6-1554цс16.
Нагадаємо, ВСУ протягом незначного проміжку часу неодноразово змінював свій підхід до способу обчислення пені на підставі статті 196 Сімейного кодексу.
Так, спочатку ВСУ зробив висновок, що пеня обчислюється виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником свого обов'язку зі сплати в день прийняття судом рішення. Згодом він відступив від цієї позиції, зазначивши, що пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилося стягнення аліментів, а сума заборгованості за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не виплачувалися. При цьому ВСУ не відступав від висновку, зробленого у постанові від 25 листопада 2015 у справі № 6-2022цс15.
У свою чергу, новий Верховний Суд вважає, що до різних висновків Верховного Суду України не може бути застосовано підхід такий же, як для вирішення темпоральної колізії норм, оскільки для цього немає будь-яких законодавчих і доктринальних передумов. «Більше того, якби існувала як теоретична, так і практична можливість для його застосування, то явно не виникала б проблема неоднакової судової практики, тому що треба було б керуватися останнім висновком, викладеним Верховним Судом України», - пояснили судді.
Також вони зіслалися на практику ЄСПЛ щодо принципу правової визначеності.
«Неодноразова зміна підходу і неможливість, по суті, встановити, які висновки Верховного Суду України щодо способу обчислення пені слід застосовувати, дозволяє серйозно сумніватися в передбачуваності застосування статті 196 СК. Відсутність доступного і розумно передбачуваного судового тлумачення призводить до неврахування інтересів або ж платника, або ж одержувача аліментів. Надана судам роль в ухваленні судових рішень якраз і полягає в розвіюванні тих сумнівів щодо тлумачення, які існують. Оскільки завжди існуватиме потреба в з'ясуванні неоднозначних моментів і адаптації до обставин, які змінюються («Вєренцов проти України», «DEL RНO PRADA проти Іспанії»)», зазначено в ухвалі ВС.
Ухвалу у справі № 572/1762/15-ц було винесено 23 січня.
_03_03.png)
