Шановні відвідувачі веб-сайту Скадовського районного суду Херсонської області! Пропонуємо ознайомитися з оглядом правових новин минулого тижня. Кожна новина містить посилання на джерело інформації.
Президент підписав Закони щодо пільг зі сплати ввізного мита а також податкових пільг, які діють на період проведення ООС із відсічі збройної агресії Росії у Донецькій та Луганській областях.
Як повідомили в прес-службі глави держави, Закон № 2464-VІІІ «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо уточнення деяких положень» був ухвалений Верховною Радою 19 червня 2018 року.
Законом доповнюються діючі норми Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування ввізним митом спеціальних засобів індивідуального захисту; ниток та тканин (матеріалів) для виготовлення бронежилетів та шоломів; лікарських засобів та медичних виробів на період здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС).
Крім того, уточнюється перелік товарів, які можуть бути віднесені до особистих речей громадян, зокрема «крісло колісне для осіб з інвалідністю на кожну особу з інвалідністю, яка перетинає митний кордон України, а в разі відсутності такої особи – у кількості не більше однієї штуки».
Президент також підписав Закон № 2463-VIII «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (щодо
відносин, пов’язаних із здійсненням заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях)».
Документ забезпечує продовження дії пільг зі сплати військового збору та з оподаткування податком на додану вартість на період здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), а також належне проведення відповідної операції.
До цього часу податкові пільги, особливості справляння та сплати податків та зборів були встановлені на період проведення антитерористичної операції.
Серед них, зокрема пільги зі сплати військового збору з доходів у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та інших осіб на період їх безпосередньої участі в операції. Також встановлюються пільги з оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України ряду спеціальних засобів індивідуального захисту, лікарських засобів та медичних виробів, продукції оборонного призначення.
Джерело: http://zib.com.ua/ua/133521-likarski_ta_speczasobi_individualnogo_zahistu_zvilneni_vid_v.html
Дії лікаря щодо обстеження хворого не можуть порушити прав роботодавця останнього, навіть коли результатом є документ, який дозволяє пацієнтові поновитися на роботі. Про таке йдеться в постанові Верховного Суду від 18.06.2018.
Акціонерне товариство взяло на роботу громадянина. У зв’язку зі скороченням той був звільнений. Якимось чином чоловік розжився листком непрацездатності, виданим ортопедом-травматологом. На підставі цього документа звільнений оскаржив наказ АТ через суд і поновився на роботі. При цьому про існування медичної довідки уповноважені особи товариства дізналися тільки на судовому засіданні.
Обурившись діями поновленого працівника, керівництво АТ ініціювала перевірку первинної медичної документації, в ході якої виконавча дирекція обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової непрацездатності зробила висновок, що листок непрацездатності був виданий необґрунтовано.
На підставі висновку суб’єкт господарювання звернувся до суду з позовом проти медичної установи, в якому просив визнати документ недійсним, а дії лікаря — неправомірними.
Суд першої інстанції провадження у справі в частині визнання дій лікаря неправомірними закрив. Апеляційний суд ухвалу місцевого суду скасував і повернув справу до першої інстанції для продовження розгляду. При повторному розгляді місцевий суд дійшов висновку, що своїми діями лікар не порушив прав та інтересів
позивача.
Тоді АТ звернулося до касаційної інстанції з вимогою скасувати вердикти місцевого та апеляційного судів та задовольнити позов.
Зміст постанови ВС №185/9429/15-ц такий: установивши, що права та інтереси позивача у зв’язку з порушенням лікарем своїх обов’язків стосовно обстеження хворого й ведення документації не порушені, суди зробили правильний висновок про відмову в задоволенні позову.
Джерело: http://zib.com.ua/ua/133491-likari_ne_vidpovidatimut_za_bezpidstavnu_vidachu_dovidok.html
Громадська організація, яка провадить діяльність без створення юридичної особи, не повинна додавати до апеляційної скарги документ про сплату судового збору.
На цьому наголосив Верховний Суд у постанові від 18.06.2018.
Громадська правозахисна організація звернулася до суду з позовом в інтересах одного зі своїх учасників. При цьому, посилаючись на свій статус, позивач просив звільнити його від сплати судового збору. Суди першої та апеляційної інстанцій у задоволенні такого клопотання відмовили. Це змусило організацію звернутися до касаційної інстанції.
У постанові №804/927/17 ВС зазначив: висновки суду апеляційної інстанції, що положення закону «Про судовий збір» не передбачають пільг стосовно и статусу юридичної особи та не виключають їх з переліку платників збору, є помилковими та безпідставними.
Джерело: http://zib.com.ua/ua/133469-go_scho_ne_e_yurosoboyu_mozhe_zvernutisya_do_sudu_bezoplatno.html
На сайті Мінюсту з’явилось рішення про припинення діяльності Верховного Суду України як юридичної особи в результаті ліквідації.
Як повідомили в прес-службі Мінюсту, згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів» розпочато процедуру припинення діяльності та ліквідації у встановленому законом порядку Верховного Суду України.
На виконання вимог статті 105 Цивільного кодексу України 21.06.2018 на сайті Міністерства юстиції України оприлюднено повідомлення про рішення щодо припинення Верховного Суду України як юридичної особи в результаті ліквідації.
Джерело: http://zib.com.ua/ua/133466-likvidaciya_vsu_opublikovano_rishennya_pro_pripinennya_robot.html
Голова Ради суддів України Олег Ткачук 23 червня підписав перше розпорядження Голови, яким затвердив персональний склад робочих груп з питань розвитку суддівського самоврядування.
«Відповідно до статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положення про Раду суддів України, затвердженого рішенням Х позачергового з'їзду суддів України 16 вересня 2010 року (з подальшими змінами) та рішення Ради суддів України №14 від 12.04.2018 про розвиток суддівського самоврядування, затверджую постійно діючі робочі групи Ради суддів України з питань розвитку суддівського самоврядування в областях. Склад робочих груп додається», зазначено у розпорядженні.
Нагадаємо, що робочі групи створювалися з метою розвитку суддівського самоврядування в областях, залучення суддів до виконання рішень з’їзду суддів та роботи Ради суддів України. До складу робочих груп з питань суддівського самоврядування увійшли: уповноважені Ради суддів України у відповідній області (керівник робочої групи); інші члени Ради суддів України (за згодою); делегати від судів відповідної області на з’їзд суддів України (за згодою); делегати на загальні збори місцевих судів загальної юрисдикції відповідної області (за згодою); судді судів відповідної області, в тому числі судді у відставці, які виявили бажання працювати в робочій групі.
Завданням робочої групи з питань суддівського самоврядування є:
-підвищення авторитету судової влади;
-підвищення стандартів правосуддя у відповідній області;
-налагодження взаємодії між суддівськими колективами (первинними ланками суддівського самоврядування), Радою суддів України, регіональними ЗМІ, громадськими організаціями, іншими інституціями системи правосуддя – адвокатурою та прокуратурою;
-інформування суддівських колективів, ЗМІ, представників громадянського суспільства про діяльність Ради суддів України;
-сприяння Раді суддів України у виявлені позитивного досвіду та проблемних питань в діяльності органів судової влади відповідної області;
-ініціювання розгляду Радою суддів України питань, які стосуються діяльності судів та суддів відповідної області, сприяння Раді суддів України в підготовці проектів рішень з цих питань;
-сприяння Раді суддів України за її дорученням в отриманні інформації, що стосується питань, віднесених до повноважень РСУ;
-виконання інших доручень Ради суддів України.
З розпорядженням, яким затверджено персональний склад робочих груп з розвитку суддівського самоврядування можна ознайомитись за посиланням.
Джерело: http://zib.com.ua/ua/133459-u_rsu_zatverdili_personalniy_sklad_robochih_grup_z_pitan_sam.html
З 2019 року в паспорт чи посвідчення водія за бажанням особи можна буде внести інформацію про згоду на донорство органів.
Так, 24 червня 2018 року набрав чинності Закон України № 2427-VIII «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині».
Закон вводиться в дію з 1 січня 2019 року, крім пункту 4 розділу VII цього Закону, який вводиться в дію з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
Законопроект передбачає, презумпцію незгоди, тобто кожна людина може дати письмову згоду стати донором органів після своєї смерті, або відмовитися від посмертного донорства.
Згода на донорство вноситься до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації, яка має запрацювати до 1 жовтня 2018 року.
Даний Закон спрямований захистити права донора та реципієнта на однаково високих рівнях. Також буде впроваджено нові стандарти регулювання діяльності, пов’язаної з трансплантацією, змінено систему державного контролю, підвищено рівень захисту інформації про донорів та реципієнтів. При кожному закладі охорони здоров’я, акредитованому центральним органом виконавчої влади, будуть створені спеціалізовані відділення трансплантології за міжнародними стандартами. Також вводиться обов’язкове функціонування у кожному такому закладі етичних комітетів, які будуть
засвідчувати волевиявлення реципієнтів, контролювати діяльність закладу охорони здоров’я на предмет недопущення порушень основних принципів добровільності та безкорисності при здійсненні трансплантації, а також на предмет дотримання чинного законодавства у сфері трансплантації.
Джерело: http://zib.com.ua/ua/133458-zakon_pro_transplantaciyu_organiv_nabrav_chinnosti.html
Збільшення грошового забезпечення поліцейських є безумовною підставою для перерахунку пенсії колишньому працівнику міліції. Такий висновок зробив ВС в постанові №607/10583/16-а
З текстом постанови можна ознайомитися за посиланням: http://zib.com.ua/ua/133266-vs_nazvav_pidstavu_dlya_pererahunku_pensii_kolishnomu_milici.html
З 1 липня 2018 року підприємства торгівлі та сфери послуг у випадку відсутності монет дрібних номіналів будуть проводити заокруглення загальних у чеку сум розрахунків готівкою за товари (роботи, послуги).
Про це повідомили в прес-службі Національного банку України.
Так, з 1 липня припиняється карбування та випуск у готівковий обіг монет номіналами 1, 2, 5 і 25 копійок. В обороті залишаться тільки монети по 10 і 50 копійок.
Заокруглення буде застосовуватися лише у випадку відсутності монет дрібних номіналів при розрахунках готівкою. У разі наявності в покупця монет дрібних номіналів, він і надалі може ними розраховуватися, а в разі наявності таких монет у продавця, він може видати покупцеві решту цими номіналами. Лише у разі відсутності монет зазначених номіналів і у покупця, і у продавця застосовуватиметься правило заокруглення загальної суми покупки в чеку.
При цьому, заокруглення не здійснюватиметься під час безготівкових розрахунків.
Заокруглення стосуватиметься тільки загальних сум розрахунків готівкою у чеку та розрахунків в акті про видачу коштів чи іншому документі, що оформляється під час повернення коштів у разі повернення товару.
Джерело: http://zib.com.ua/ua/133495-v_ukraini_okruglyuvatimut_cheki_pri_rozrahunku_gotivkoyu.html
Виділяючи частку нерухомості сторонам у спорі, суди виходять із того, чиїм коштом придбавалася ця нерухомість та хто заплатив більше грошей. Про таке йдеться в постанові Верховного Суду від 18.06.2018.
Перебуваючи в шлюбі, подружжя придбало квартиру, зареєструвавши право власності на чоловіка. Через деякий час пара вирішила розлучитись, однак домовитись про поділ майна не спромоглася. Тоді жінка звернулася до суду з позовом, в якому, вказуючи на те, що нерухомість придбавалася спільно, просила виділити їй у власність 1/2 помешкання. Перша інстанція вимоги задовольнила.
Апеляційний суд, досліджуючи скаргу чоловіка, виявив, що при купівлі житла тільки частина суми була виплачена зі спільного бюджету, тоді як решта — власні заощадження чоловіка. Тому позивачці було виділено лише 1/5 квартири.
У касаційній скарзі жінка наполягала на тому, що оплата нерухомості відбулася зі спільного бюджету. Крім того, з моменту купівлі вартість квартири значно зросла, зокрема й завдяки капітальному ремонту, на який сторони теж витрачалися спільно.
У постанові №711/5108/17 ВС сказав: установивши, що на купівлю квартири відповідач витратив кошти, які належали йому особисто, а також те, що сторони витратили спільні гроші, апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про визнання права власності позивачки на 1/5 квартири.
Джерело: http://zib.com.ua/ua/133490-vidilennya_chastki_neruhomosti_zalezhit_vid_togo_hto_skilki_.html
Митний контроль не є складовою частиною митного оформлення. Ці дві правові категорії мають свої власні системні характеристики.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові № 807/3168/14 від 18.01.2018.
Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вважає помилковими доводи скаржника, що митний контроль є складовою частиною митного оформлення при переміщенні товарів, транспортних засобів через митний кордон України, оскільки ці дві правові категорії – митний контроль та митне оформлення – відрізняються за своїм змістом та являють собою два різні процеси, які мають свої власні системні характеристики.
Так, відповідно до ст. 4 Митного кодексу України (далі – МК України) митне оформлення – це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Митний контроль – сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Згідно з приписами ст. 321 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом. У разі вивезення товарів,
транспортних засобів комерційного призначення за межі митної території України митний контроль закінчується після здійснення їх митного оформлення та перетинання ними митного кордону України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.
На підставі наведених норм колегія суддів дійшла висновку, що під митним контролем товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають з моменту заявлення митного режиму (шляхом подання митної декларації) до фактичного перетинання ними митного кордону України (отримання дозволу від митного органу).
Таким чином, навіть після завершення митного оформлення товару, яке в цьому випадку було здійснено на внутрішньому митному посту, митні органи у пункті пропуску на митному посту уповноважені були здійснювати митний контроль товару шляхом проведення передбачених МК України контрольно-перевірочних заходів до фактичного перетинання таким товаром митного кордону України.
Водночас на підставі викладеного суд касаційної інстанції зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій при обґрунтуванні рішень помилково виходили з того, що митний контроль включає також митне оформлення, оскільки ці правові категорії не співвідносяться як загальне та окреме, проте це не вплинуло на правильність прийнятих судових рішень у зазначеній справі.
Джерело: http://zib.com.ua/ua/133484-vs_rozmezhuvav_ponyattya_mitniy_kontrol_ta_mitne_oformlennya.html
Президент Петро Порошенко підписав Закон «Про утворення Вищого антикорупційного суду».
Як повідомили в прес-службі глави держави, після схвалення Вищою радою правосуддя законопроекту №8497 «Про утворення Вищого антикорупційного суду» Президент вніс проект закону до Верховної Ради, який був підтриманий більшістю голосів.
Фактично, крім прикінцевих положень, Закон складається лише з двох статей; Стаття 1. Утворити Вищий антикорупційний суд; Стаття 2. Місце знаходження, територіальна юрисдикція і статус визначаються Законом «Про Вищий антикорупційний суд».
П.Порошенко зазначив, що закликав міжнародні організації якнайшвидше делегувати експертів для того, щоб сформувати експертну раду, яка разом з Вищою кваліфікаційною комісією суддів приступить до формування нового суду.
Нагадаємо, закон № 2447-VIII «Про Вищий антикорупційний суд» був прийнятий Верховною Радою України 7 червня, підписаний Президентом 11 червня та набув чинності 14 червня.
Джерело: http://zib.com.ua/ua/133486-zakon_pro_zapusk_vaks_pidpisano_prezidentom.html
Внесення до Єдиного державного реєстру інформації про початок ліквідації Верховного Суду України не відповідає дійсності.
Як повідомили в прес-службі ВСУ, відомості про те, що Верховний Суд України перебуває у процесі припинення, не відповідають дійсності, оскільки розпорядчого акта про припинення, реорганізацію або ліквідацію Верховного Суду України уповноваженим органом не видавалося. Ліквідаційна комісія не створювалася. Уповноважена особа від імені юридичної особи публічного права з конституційним статусом до державного реєстратора не зверталася.
Щодо факту внесення таких відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань уповноваженою особою повідомлено до правоохоронних органів.
ВСУ зазначив, що обмін кореспонденцією та спілкування з Верховним Судом України здійснюються виключно через виконуючого обов’язки Голови Верховного Суду України.
Джерело: http://zib.com.ua/ua/133482-u_vsu_sprostuvali_povidomlennya_pro_svoyu_likvidaciyu_y_vbac.html
_03_03.png)
