Шановні відвідувачі веб-сайту Скадовського районного суду Херсонської області! Пропонуємо ознайомитися з оглядом правових новин минулого тижня. Кожна новина містить посилання на джерело інформації.
З 1 липня в Україні зросли пенсії та прожитковий мінімум. Тепер прожитковий мінімумі становить 1777 гривень на одну людину.
Згідно із законом про державний бюджет на 2018 рік, прожитковий мінімум для дітей до 6 років зріс на 67 грн — до 1559 гривень, для дітей віком від 6 до 18 років збільшився на 84 гривні — до 1944 грн.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб зріс на 79 грн — до 1841 грн, для осіб, які втратили працездатність збільшився на 62 грн — до 1435 грн.
У зв'язку зі зростанням соціальних стандартів з 1 липня зростають і пенсії. За даними Мінсоцполітики, підвищення пенсій стосуватиметься 700 тисяч пенсіонерів, які отримують мінімальну пенсію.
Оскільки прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, зростає на 62 грн., то пенсії таким громадянам будуть збільшені із 1373 грн. до 1435 грн.
Проте мінімальна заробітна плата не змінюється і становить у місячному розмірі — 3 723 грн.
Джерело: http://zib.com.ua/ua/133546-prozhitkoviy_minimum_v_ukraini_zbilshivsya_na_77_griven.html
Про те, хто є автором творів, створених не людиною, експерти обговорили під час засідання комітету з інтелектуальної власності Асоціації адвокатів України «Як цифрове середовище змінить право інтелектуальної власності?».
Асистент кафедри інтелектуальної власності юридичного факультету КНУ ім. Т. Шевченка Костянтин Зеров наголосив, що в науці є кілька підходів до вирішення цієї проблеми. Наприклад, теорія виділяє твори, повністю створені штучним інтелектом і твори, оброблені людиною. В останньому випадку авторство закріплюється саме за людиною, а технічні програми, які використовуються ним при обробці творів, трактуються, як інструменти.
Ставлення до продукту, що створюється штучним інтелектом в різних країнах різні. Так, в США автором твору може бути визнано юридичну особу. А в Великій Британії зробили спробу визнавати авторство за комп'ютерною програмою.
В Україні це питання не врегульоване. Тому, споживачі можуть користуватися, скажімо, треками, створеними штучним інтелектом, не боячись порушення авторських прав.
Джерело: http://zib.com.ua/ua/133566-eksperti_nazvali_yaki_tvori_mozhna_vikoristovuvati_ne_porush.html
Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду не мають реалізовуватися для здійснення нового судового розгляду. Про це йдеться у постанові Верховного Суду від 26.06.2018.
Спадкоємець другої черги за законом – племінник померлого пропустив строк подачі заяви про прийняття спадщини через хворобу. Тітка померлого прийняла спадщину замість племінника. Останній звернувся до приватних нотаріусів з проханням призначити додатковий строк для прийняття спадщини, однак отримав відмову. Тоді племінник звернувся із позовом, в якому вимагав визнати свідоцтва недійсними та надити йому додатковий строк для прийняття майна померлого.
Суд першої інстанції позов задовольнив, зваживши на обставини, які завадили своєчасно вирішити нотаріальні питання, а саме хворобу спадкодавця. Апеляційний суд скасував рішення в частині визнання недійсними свідоцтв та встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.
Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення апеляційного суду скасував та повернув йому справу на новий розгляд. Але апеляційний суд знову відмовив у задоволенні позову, вказавши, що позивач не надав достатніх доказів на підтвердження поважності причини пропуску строку.
Переглядаючи справу, у постанові № 759/1397/15-ц ВС зазначив таке. Було встановлено, що позивач безперервно хворів
лише 12 днів до закінчення шестимісячного строку на подачу заяви нотаріусу про прийняття спадщини. Тож апеляційний суд мав рацію, щодо недоведеності обставин, на які посилався племінник померлого.
Джерело: http://zib.com.ua/ua/133563-hvoroba_ne_e_prichinoyu_dlya_propusku_stroku_priynyattya_spa.html
Робота слідчих суддів і працівників апарату суду в неробочий час компенсуватиметься наданням іншого дня відпочинку.
Відповідне рішення РСУ від 02.07.18 №40 було прийнято на засіданні за підсумками обговорення належної організації роботи слідчих суддів.
Згідно з рішенням РСУ, оплата роботи суддів та працівників апаратів судів, які залучаються до роботи в неробочий час (вихідні та святкові дні) і надурочний час, повинна здійснюватися відповідно до статей 72, 107 КЗпП, абз. 1 ч. 4 ст. 56 Закону про держслужбу на підставі наказу голови суду та керівника апарату суду, а також табеля обліку робочого часу.
Робота суддів і працівників апарату суду понад встановлену тривалість робочого дня, а також в неробочий час може компенсуватися наданням іншого дня відпочинку.
Джерело: http://zib.com.ua/ua/133578-yak_kompensuvatimetsya_nadurochna_robota_slidchih_suddiv_tek.html
Обмеження тотального панування у міському просторі рекламоносіїв зменшить візуальне засмічення вулиць міста, а також відсутність реклами на стовпах поліпшить ситуацію в сфері безпеки дорожнього руху.
Так вважають автори законопроекту №3454«Про внесення змін до Закону України «Про рекламу» щодо використання окремих елементів благоустрою та контактної мережі при здійсненні рекламної діяльності», який підтримала Верховна Рада 3 чеврня.
Як зазначили автори даної ініціативи, розміщення реклами на стовпах та електроопорах призвело до візуального засмічення вулиць, площ та майданів, спотворення історичного та культурного ареалів українських міст, а також негативно позначається на безпеці дорожнього руху.
Тому було вирішено доповнити ст. 8 Закону «Про рекламу» новою частиною такого змісту: «Розміщення реклами та/або рекламних засобів на підтримуючих, опорних та інших елементах контактної мережі, на засобах та обладнанні (у тому числі опорах) зовнішнього освітлення забороняється».
Джерело: http://zib.com.ua/ua/133590-rozmischuvati_reklamu_na_stovpah_zaboronili.html
_03_03.png)
