Шановні відвідувачі веб-сайту Скадовського районного суду Херсонської області! Пропонуємо ознайомитися з оглядом правових новин минулого тижня. Кожна новина містить посилання на джерело інформації.
У межах Плану дій Ради Європи для України 2018 – 2021 роках стартував проект Ради Європи «Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень». Про це йдеться на сайті Координаційного центру з надання БПД.
Проект буде реалізовуватись за трьома напрямами, які передбачають:
посилення спроможності переміщених фахівців, закладів та установ через удосконалення компетенцій фахівців з числа переселенців та організацій, що працюють з наслідками внутрішнього переміщення, поліпшення послуг для ВПО та здійснюваних самими ВПО, а також через зміцнення потенціалу переміщених закладів та установ за допомогою адресно запропонованих інструментів і тренінгів;
удосконалення нормативно-правової бази та юридичної практики стосовно внутрішнього переміщення через упровадження механізмів та процедур, що базуються на стандартах захисту прав ВПО, зокрема з питань доступу до правосуддя, житлових та майнових прав, а також через активне долучення переміщених фахівців, закладів та установ;
розширення можливостей для участі та інтеграції ВПО на місцевому та регіональному рівнях, зокрема, через залучення громадських організацій, переміщених фахівців та представників переміщених закладів та установ до розробки та впровадження проектів, націлених на вирішення актуальних проблем ВПО.
Робочим планом проекту, зокрема, передбачений практичний семінар на національному рівні для адвокатів та активістів правозахисних громадських організацій. Захід буде присвячений особливостям практики Європейського суду з прав людини, пов’язаної з питаннями вимушеного переміщення та конфліктів, та її застосуванню при здійсненні правосуддя у постконфліктних країнах.
Також відбудуться ознайомчі візити до країн - членів Ради Європи, які зіткнулися з масштабним внутрішнім переміщенням. Під час візитів будуть вивчені практики забезпечення доступу до правосуддя, житла та майнових прав ВПО.
Проект Ради Європи триватиме до кінця серпня 2019 року.
Джерело: http://ukrainepravo.com/news/ukraine/startuvav-proekt-rady-yevropy-shchodo-prav-pereselentsiv-/
У Слов’янському міськрайонному суді роз’яснили деякі аспекти діяльності суду щодо оформлення процесуальних документів, які направляються учасникам судового процесу.
Кожне рішення, прийняте Слов’янським міськрайонним судом повинно відповідати вимогам процесуальних кодексів та інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, апеляційному суді Автономної Республіки Крим та вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ , затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України 17.12.2013 № 173( далі Інструкція).
Будь-яке рішення суду в нашій державі повинно містити посередині у верхній частині аркушу паперу зображення малого гербу України. Отже будь-які позначки інші, а саме букви, зображення Феміди тощо, свідчать про несправжність такого документу.
Також кожне рішення має у верхньому правому кутку:
а) єдиний унікальний номер, який складається із коду суду, номеру по порядку, та року, в якому надійшли матеріали справи до суду, які пишуться через похилу риску( за новою інструкцією буду позначатися через крапку.) Приклад: ***/***/***, або ***.***.**
б) номер провадження, який складається із коду справи(по номенклатурі номерів справи), коду суду, номеру по порядку відповідного провадження, та року, в якому надійшли матеріали справи до суду, які позначаються через похилу риску( за новою інструкцією буду позначатися через крапку.) Приклад: ***/***/***/***, або ***. ***.***.***
Нижче посередині аркушу паперу назва процесуального документа, де обов’язково зазначається словосполучення «ІМЕНЕМ УКРАЇНИ».
Приклад: «Вирок Іменем України», «Рішення Іменем України», тощо.
Потім зазначається дата проголошення рішення суду, назва суду із зазначенням ПІБ головуючого-судді, ПІБ секретаря судового засідання та учасників судового розгляду, місця проведення судового засідання та короткий зміст суті справи, що розглядається.
Після вступної частині рішення, йде слово «встановив», після якого, судом зазначено обставини, які були встановлені та мотиви прийнятого рішення,
Резолютивна частина рішення суду відокремлена словом «Вирішив», або «Ухвалив»,
В резолютивній частині зазначається вирішення по суті справи, яке судом розглядалось з обов’язковим зазначенням строку, порядку оскарження рішення та набуття ним чинності.
Рішення суду має особистий підпис судді – головуючого по справі. Крім того, у нижньому правому кутку рішення є код.
Сторонам по справі судом направляється копія рішення, як такого, що набрало законної сили, так і такого, що не набрало законної сили.
Відповідно до п. 13.7. Інструкції Копії судових рішень мають бути належним чином оформлені та засвідчені відбитком гербової печатки суду. Якщо копія судового рішення складається з кількох аркушів, вона має бути прошнурована нитками на п'ять проколів, а на зворотному боці останнього аркуша - скріплена підписом судді, працівника апарату суду, засвідчена відбитком гербової печатки суду, із зазначенням кількості зшитих аркушів.
Отже будь-яка копія рішення засвідчується відбитком гербової печатки суду.
За таких обставин, суд попереджає, що у разі отримання мешканцями м. Слов’янська та Слов’янського району незрозумілих документів, начебто винесених Слов’янським міськрайонним судом Донецької області, і при цьому, особа, яка такий документ отримала, в суд не викликалася, тощо, перш за все не треба лякатися, а спокійно вчинити наступні дії:
оглянути документ та перевірити його на наявність у ньому таких вагомих реквізитів:
малого герба України вверху аркуша паперу посередині;
нижче у правому кутку : номеру справи та номеру провадження. Слід запам’ятати, що цифри можуть змінюватися, окрім коду Слов’янського міськрайонного суду, який на сьогодні є – 243;
назви процесуального документа(у разі його остаточності із зазначенням Іменем України»;
зазначення у вступній частині ПІБ головуючого-судді по справі та секретаря судового засідання, а також короткого змісту суті справи;
особистого підпису судді в кінці рішення;
дати набрання такого рішення законної сили або відмітки про те, що рішення не набрало законної сили;
скріплення цього документу гербовою печаткою суду.
Якщо вказані реквізити у такому документі відсутні, то наведене свідчить про його несправжність.
Після чого уважно перечитати документ, оскільки він може мати відмітки меншим шрифтом, про те, що він є лише зразком документу тощо, що також підтверджує ту обставину, що він не є процесуальним документом, прийнятим Слов’янським міськрайонним судом , і може бути надісланий невідомими особами( як то будь-якою колекторською фірмою, так і шахраями).
Якщо ж ви все ж-такі маєте певні сумніви, то завжди можете звернутися до суду із вказаним документом, де Вам працівники апарату суду перевірять на справжність.
Одночасно, суд роз’яснює, право кожної особи на звернення до правоохоронних органів( зокрема поліції) із повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, якщо вони вважають що таке порушення відбувається як стосовно них так і інших осіб.
Джерело: http://ukrainepravo.com/news/ukraine/roz-yasneno-yak-mozhna-vyyavyty-falshyvi-sudovi-rishennya/
У червні 2018 року компанією GfK Ukraine спільно з соціологічною групою Q&Q Research в рамках соціальної ініціативи «Контроль ефективності реформ» проведено соціологічне дослідження на тему довіри до судової системи в України.
Про це повідомило інформує відділ комунікацій КСУ правового моніторингу
Відповідно до результатів опитування лише 23% опитаних підтримують судову систему.
За даними опитування, 19% населення вважають себе інформованими в судовій системі, тоді як 41% громадян – взагалі нічого не чули про реформу. За словами директора соціологічної групи Q&Q Research, такі дані свідчать про те, що реформа відбулась без належного інформування населення. Це і є головною проблемою. Сьогодні, рівень довіри до органу конституційної юрисдикції в Україні у порівнянні з 2017 роком збільшився в два рази. Так, за результатами соціологічного опитування у 2018 році Конституційному Суду України довіряють 30% українців, у свою чергу, за даними Центру Разумкова, у 2017 році КСУ довіряли лише 14,9% громадян. Варто зазначити, що новоствореному Верховному Суду сьогодні довіряє 25% українців.
«Звичайно, Конституційному Суду України потрібно зробити ще багато кроків, щоб відновити віру людей у справедливість. Наразі, орган конституційного контролю обрав шлях відкритості та прозорості, про що свідчить низка відкритих зустрічей, лекцій та інтерв’ю за участі Голови та суддів Конституційного Суду України. На їх думку, подібні заходи допоможуть ліквідувати основну проблему – відсутність належного інформування населення та, як наслідок, збільшать рівень довіри громадян до Суду», – йдеться у повідомленні.
17 липня 2018 року набирали чинності зміни до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів.
Як повідомив Офіс великих платників податків повідомляє, це передбачено Наказом Мінагрополітики та продовольства України від 27 березня 2018 року № 162.
Порядком передбачено, що з 17 липня для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, та у разі, якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) при розрахунку її нормативної грошової оцінки, застосовується із значенням 3,0. Раніше цей коефіцієнт становив 2,0.
Джерело: http://ukrainepravo.com/news/ukraine/diyut-novi-koefitsiyenty-normatyvnoyi-groshovoyi-otsinky-zemli/
Конституційний Суд України ухвалив Рішення, яким відновив соціальні гарантії постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи. Про це повідомила прес-служба суду.
«Конституційний Суд України ухвалив Рішення у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності конституційності підпунктів 2–7, 12 та 14 пункту 4 розділу І Закону України „Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України“ від 28 грудня 2014 року № 76–III (далі – Закон № 76)», – йдеться у повідомленні.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що підпункт 2, абзаци перший, другий підпункту 3, підпункт 4, абзаци перший, другий підпункту 5, абзаци перший – четвертий підпункту 6, підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону № 76, частина третя статті 22, частина друга статті 24, частина сьома статті 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796–ХІІ зі змінами (далі – Закон № 796), стаття 53 (крім її назви), стаття 60 Закону № 796 у редакції Закону № 76 суперечать статтям 3, 16 Конституції України.
Суб’єкт права на конституційне подання зазначає, що Законом № 76 було звужено зміст та обсяг існуючих прав і свобод громадян шляхом обмеження або скасування наданих державою соціальних прав у вигляді пільг, компенсацій, встановлених Законом № 796.
Таким чином, було встановлено, що пільги, передбачені пунктом 1 частини першої та частиною другою цієї статті в частині пільг, передбачених пунктами 1, 2, 11 статті 20, пунктом 14 частини першої цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Крім того, особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які мають одночасно право на інші пільги та компенсації, передбачені законодавством України, пільги та компенсації надавалися за вибором.
Конституційний Суд України виходячи зі змісту статті 16 Основного Закону України зазначає, що обов’язок держави щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи – катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу зумовлює надання особливого статусу громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Отже, на переконання Суду, виконання державою обов’язку щодо збереження генофонду Українського народу потребує, зокрема, належного обсягу державних видатків, зокрема, у сферу охорони здоров’я, соціального забезпечення та їх ефективного використання. Пільги, компенсації та гарантії є особливою формою відшкодування завданої шкоди вказаній категорії громадян, а тому скасування чи обмеження цих пільг, компенсацій і гарантій без рівноцінної їх заміни свідчитиме про відступ держави від її конституційного обов’язку.
У Рішенні КСУ також зазначається, що пільги, компенсації і гарантії, встановлені у Законі № 796, є особливою формою відшкодування завданої шкоди таким особам за втрачене здоров’я, моральні і фізичні страждання, обмеження в реалізації своїх здібностей та можливостей забезпечити собі гідний життєвий рівень. Крім того, Конституційний Суд України зауважив, що рівень соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, має бути таким, щоб забезпечувати їм гідне життя, і не повинен залежати від майнового стану їх сімей.
Таким чином, Конституційний Суд України вважає, що передбачені оспорюваними положеннями зміни до Закону № 796, які стосуються обмеження чи скасування пільг, компенсацій і гарантій, призвели до звуження прав осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зниження рівня їх соціального забезпечення та фактично є відмовою держави від її зобов’язань, передбачених статтею 16 Конституції України.
Отже, Закон № 76 в частині скасування або обмеження пільг, компенсацій і гарантій, установлених Законом № 796, щодо соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, суперечить положенню частини другої статті 3 Конституції України, відповідно до якого держава відповідає перед людиною за свою діяльність.
На підставі наведеного Конституційний Суд України дійшов висновку, що підпункт 2, абзаци перший, другий підпункту 3, підпункт 4, абзаци перший, другий підпункту 5, абзаци перший – четвертий підпункту 6, підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону № 76, частина третя статті 22, частина друга статті 24, частина сьома статті 30 Закону № 796, стаття 53 (крім її назви), стаття 60 Закону № 796 у редакції Закону № 76 не відповідають Конституції України (є неконституційним).
Вказані положення втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Конституційний Суд України також встановив, що з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення застосуванню підлягають статті 53 та 60 Закону № 796 у редакції до внесення змін Законом № 76.
Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
_03_03.png)
