Шановні відвідувачі веб-сайту Скадовського районного суду Херсонської області! Пропонуємо ознайомитися з оглядом правових новин минулого тижня. Кожна новина містить посилання на джерело інформації.
19 січня 2019 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» 18.12.2018 № 2657-VIII, яким внесено зміни до ряду нормативно- правових актів.
Зокрема, запроваджено адміністративну відповідальність за булінг (цькування). Так, Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнено ст.173-4 «Булінг (цькування) учасника освітнього процесу», яка визначає «булінг (цькування)» як діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
За вказане діяння передбачено застосування до порушників адміністративних стягнень у вигляді штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від двадцяти до сорока годин.
Збільшений розмір штрафу та строк громадських робіт застосовуватимуться за вчинення вказаних діянь групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Передбачено також, що булінг (цькування), вчинені малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, тягнуть за собою застосування відповідного адміністративного стягнення до батьків або осіб, які їх замінюють.
За неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу передбачено накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку (ч.5 ст. ст.173-4 КУпАП).
Вказаним законом внесено зміни також до Закону України "Про освіту", в якому закріплено типові ознаки булінгу, зокрема, систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого (п.3-1,ч.1 ст.1).
Крім того, вказаний закон передбачає розроблення планів заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти; порядок розгляду заяв про випадки булінгу тощо.
Джерело: https://ksa.court.gov.ua/sud4819/pres-centr/news/633652/
При складанні документів, що направляються до суду, повинен використовуватися офіційно-діловий стиль мовлення. Натомість нецензурні висловлювання справі не допоможуть.
Розглядаючи касаційну скаргу за позовом до Міністерства внутрішніх справ, Вищої ради юстиції та Вищої ради правосуддя, колегія Касаційного адміністративного суду звернула увагу на стиль її викладення. Адже вона містила нецензурні висловлювання на адресу суддів Шостого апеляційного адміністративного суду (справа №826/3515/18).
Таку форму суд визнав неприйнятною, наголосивши, що «сторони не повинні допускати використання нецензурної лексики як під час оформлення документів для подання до судів усіх інстанцій, так і в публічному житті». Адже лайка не посилює ефективності і переконливості інформації в документах офіційно-ділового стилю, а «свідчить про культурний вакуум та демонструє неповагу до суддів».
Подібний виклад документа КАС розцінив як зловживання процесуальними правами і наклав на скаржника штраф у сумі 3 прожиткових мінімуми для працездатних осіб (5763 грн.). А саму скаргу повернув через незазначення в ній підстав для касаційного оскарження.
Прикметно, що і 6-й ААС відзначив використання в апеляційній скарзі нецензурної лексики на адресу судді Окружного адміністративного суду м.Києва, який розглядав цей адміністративний позов.
Джерело: https://zib.com.ua/ua/136130-u_kas_rozcinili_necenzurnu_leksiku_yak_zlovzhivannya_pravami.html
Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 751/7557/15-к зробила правовий висновок щодо застосування статті 290 Кримінального процесуального кодексу, яка встановлює порядок відкриття матеріалів іншій стороні.
У постанові від 16 січня, повний текст якої вже є у Verdictum, викладена наступна правова позиція:
За наявності відповідного клопотання процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (ухвали, постанови, клопотання) і яких не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому ст. 290 КПК, оскільки їх тоді не було у розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не було розсекречено на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), можуть бути відкриті іншій стороні, але суд не має допустити відомості, що містяться в цих матеріалах кримінального провадження, як докази.
Справа була розглянута через необхідність, на думку касаційного суду, відступити від правової позиції ВСУ у справі № 5-364кс16 , згідно з якою невідкриття матеріалів сторонами одна одній в порядку ст. 290 КПК після закінчення досудового розслідування, а також додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду, є підставою для визнання судом відомостей, що містяться в них, недопустимими як доказ.
Колегія суддів Касаційного кримінального суду сформулювала свій правовий висновок про те, що процесуальні документи, які стали правовою підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій (ухвали, постанови, клопотання), що не були відкриті стороні захисту на момент звернення до суду з обвинувальним актом, оскільки вони не були у розпорядженні сторони обвинувачення - за наявності відповідного клопотання, можуть бути відкриті під час судового розгляду у суді першої чи апеляційної інстанції. Таке відкриття на цих стадіях кримінального провадження процесуальних документів, які стали правовою підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій, не тягне за собою за вказаних обставин визнання відомостей, які містяться у них, та результатів проведення таких дій недопустимими доказами відповідно до ст. 290 КПК.
_03_03.png)
