Шановні відвідувачі веб-сайту Скадовського районного суду Херсонської області! Пропонуємо ознайомитися з оглядом правових новин минулого тижня. Кожна новина містить посилання на джерело інформації.
28 лютого Нетішинський міський суд Хмельницької області прийняв перше рішення щодо притягнення до адміністративної відповідальності особи за вчинення булінгу. Про це повідомила прес-служба Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області.
Булером виявився старшокласник однієї із місцевих шкіл, а потерпілим - його вчитель. Булінг проявлявся у систематичних образах та психологічному тиску з боку учня.
Підлітка визнали винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 (Булінг (цькування) учасника освітнього процесу) КУпАП. Суд зобов'язав матір неповнолітнього сплатити штраф у розмірі 850 гривень.
Працівники поліції закликають громадян не замовчувати подібні випадки.
Проценти після спливу строку кредитування не нараховуються, а положення кредитного договору щодо винагороди банку є несправедливим, а отже недійсним
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді спору з "ПриватБанком" щодо стягнення заборгованості за кредитним договором наголосив на нікчемності пункту кредитного договору про комісії (щомісячна сплата винагороди за надання фінансового інструменту). До такого ж висновку у 2016 році прийшов і ВСУ.
Постановою від 20 лютого у справі № № 666/4957/15 залишено в силі рішення апеляції про недійсність пункту кредитного договору щодо винагороди банку через його несправедливість та зарахуванні у рахунок погашення заборгованості по кредиту безпідставно нарахованих процентів на цю суму.
ВС зробив висновок, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону"Про захист прав споживачів", є нікчемною.
Також при розгляді спору було застосовано позицію Великої Палати Верховного Суду у справі № 444/9519/12 про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Постанова про скасування книги відгуків і пропозицій була прийнята на засіданні Уряду 6 березня
Уряд за ініціативою Мінекономрозвитку скасував норму обов'язкового ведення книги відгуків і пропозицій.
Відповідну постанову було прийнято на урядовому засіданні 6 березня.
Книгу відгуків і пропозицій на виробництвах, у торгівлі та закладах громадського харчування запроваджено ще за радянських часів для захисту прав споживачів. У ній фіксувалися факти порушення прав споживачів, рекомендації та відгуки.
Зазначено, що наразі ця форма захисту прав споживачів є неефективною і жодним чином не вирішує їхніх проблем. На практиці існує низка сучасних і більш дієвих інструментів для споживачів захистити свої права: залишати відгуки можна на сайтах самих закладів чи на інших спеціалізованих сайтах, також існує можливість безпосередньо звертатися до Держпродспоживслужби, ДФС чи суду.
Також серед недоліків Книги відгуків та пропозицій є те, що громадяни мають вказувати свої персональні дані (адресу, номер телефону, інше). Оскільки доступ до цього інструменту має кожен, персональні дані можуть бути використані недобросовісним бізнесом чи шахраями.
Зауважимо, що Мінекономрозвитку виносило відповідний проект урядової постанови на громадське обговорення у вересні 2018 року.
Джерело: https://ligazakon.net/lawnews/doc/NZ191218-kabmin-vidminyv-knyhu-skarh?role=URIST&type=ep#!liga
Уряд схвалив Положення про Державну податкову і Державну митну служби.
Відповідну постанову було прийнято на урядовому засіданні 6 березня 2019 року.
Затверджене Положення врегульовує порядок діяльності Державної податкової та Державної митної служб, визначає їх правовий статус, основні завдання, права й обов'язки працівників, пов'язаних з реалізацією податкової та митної політики, а також закріплює повноваження голів цих служб.
Відповідно до Положення Державна податкова служба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС. Діяльність Державної податкової служби спрямовується і координується Кабінетом Міністрів через Міністра фінансів.
Положення закріплює, що Державна митна служба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування митного законодавства. Діяльність Державної митної служби спрямовується та координується Кабінетом Міністрів через Міністра фінансів.
Затвердження положень про кожну із Служб є необхідною передумовою проведення прозорого конкурсу для призначення ефективного та орієнтованого на реформи керівництва.
Нагадаємо, 18 грудня 2018 року Кабінет Міністрів ухвалив постанову № 1200про реорганізацію Державної фіскальної служби шляхом поділу на Державну податкову і Державну митну служби.
Логічним завершенням судового процесу є винесене судом рішення. Судове рішення повинно бути точним. Проте інколи при винесенні рішення допускаються описки чи арифметичні помилки, що може утруднити, а інколи унеможливити його виконання. Хмельницький окружний адміністративний суд пояснив, як виправити такі помилки у судовому рішенні.
Законодавець передбачив право сторін у будь-якому процесі на виправлення допущених у рішенні суду описок, помилок. Суд може виправити лише ті арифметичні помилки та описки, яких він сам припустився.
В адміністративному процесі цьому питанню присвячена стаття 253 Кодексу адміністративного судочинства України.
Норма цієї статті визначає два варіанти виправлення описки чи арифметичної помилки: з власної ініціативи суду або за заявою особи, що брала участь у справі, чи іншої заінтересованої особи.
У відповідності до пункту 19 постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Аналогічне положення міститься і у пункті 17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03. 2012 № 62 «Про судове рішення» та в пункті 19 Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі».
Арифметичною вважається помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв’язку з використанням несправної техніки.
Не є арифметичною помилкою, а отже і не може бути виправлене в порядку, передбаченому процесуальним законодавством, застосування неправильних методик підрахунку, помилкових вихідних даних для проведення арифметичних обчислень.
Описка – це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Це помилки зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприймання: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів тощо.
Питання виправлення помилок може розглядатись в судовому засіданні з наданням можливості особам, які беруть участь у справі, висловити думку з цього питання. Тому суд обов’язково повідомляє осіб, які беруть участь у справі, про дату, час і місце судового засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не зупиняє розгляд питання.
Також в адміністративному процесі такі заяви можуть бути розглянуті у порядку письмового провадження (з повідомленням сторін).
Ухвала про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень надсилається всім особам, яким видавалося чи надсилалось відповідне судове рішення.
Кодексом адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 3.10.2017 № 2147-VIII вже чітко встановлено строк, упродовж якого це питання має бути розглянуто. І цей строк невеликий: протягом десяти днів після її надходження до суду.
Крім того, законодавець передбачив, що ухвалу суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржено.
Судовий збір за подання заяви про виправлення описки чи арифметичної помилки Законом України «Про судовий збір» не передбачено.
З урахуванням змісту статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень слід вважати невід’ємною частиною рішення суду.
Джерело: https://zib.com.ua/ua/136684-yak_vipraviti_opiski_ta_pomilki_u_rishenni_poyasniv_sud.html
Президент України Петро Порошенко підписав Указ про затвердження нової Концепції боротьби з тероризмом.
Указ №53/2019 про затвердження Концепції опубліковано на сайті глави держави.
Згідно з документом, на цей час найбільшу терористичну загрозу для України становить агресивна політика Російської Федерації, спрямована на дестабілізацію ситуації в державі, в тому числі шляхом інспірування сепаратистських проявів і всебічної підтримки диверсійно-терористичної діяльності маріонеткових квазідержавних утворень на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях
В Концепції зазначено, що дії незаконних збройних формувань «ДНР» та «ЛНР», зокрема, обстріли цивільних об'єктів та інфраструктури, що спричиняють численні жертви серед цивільного населення, здійснення диверсій, створення перешкод у роботі спостерігачів міжнародних організацій, загроз їх життю і здоров'ю, характеризуються у міжнародній правоохоронній практиці як терористичні.
Подробиці за посиланням: https://zib.com.ua/ua/136678-zatverdzhena_nova_koncepciya_borotbi_z_terorizmom_dokument.html
_03_03.png)
