Шановні відвідувачі веб-сайту Скадовського районного суду Херсонської області! Пропонуємо ознайомитися з оглядом правових новин минулого тижня. Кожна новина містить посилання на джерело інформації.
Черговий (тринадцятий) огляд практики Європейського суду з прав людини містить, окрім іншого, три рішення у справах проти України, серед яких: BONDAR v. UKRAINE; EDITORIAL BOARD OF GRIVNA NEWSPAPER v. UKRAINE, ALAKHVERDYAN v. UKRAINE.
Заслуговує на увагу і справа BJARNI ÁRMANNSSON v. ICELAND, рішенням у якій ЄСПЛ констатував порушення статті 4 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право не бути притягненим до суду або покараним двічі) у зв’язку з тим, що після перевірки податкових декларацій заявника податковою службою було встановлено порушення ним вимог податкового законодавства та збільшено розмір податку, а в подальшому передано матеріали справи до органів прокуратури, в результаті чого його було визнано винним та призначено покарання у виді позбавлення волі та сплати штрафу.
Джерело: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/699453/
Огляд судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду охоплює період з 1 листопада 2018 року до 31 січня 2019 року.
В огляді висвітлено висновки, яких дійшла Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, зокрема, про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Звертаємо увагу також на висновки колегій стосовно практики застосування норм матеріального та процесуального права, пов’язаних із соціальним забезпеченням чорнобильців; відшкодуванням коштів за вкладами; виплатою та поверненням судового збору.
Джерело: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/696945/
В "Голосі України" від 20 квітня опубліковано Кодекс України з процедур банкрутства, який має бути введено в дію з 21 жовтня 2019 року.
Положення, що визначають створення електронної торгової системи та авторизації електронних майданчиків, вводяться в дію через три місяці з дня набрання актом чинності (Кодекс набрав чинності 21 квітня).
Кодекс складається з 4 книг:
Книга 1. Загальна частина.
Книга 2. Арбітражний керуючий.
Книга 3. Банкрутство юридичних осіб.
Книга 4. Відновлення платоспроможності фізичної особи
Таким чином, вводиться інститут банкрутства фізичної особи.
Цивільний кодекс доповнено новою статтею щодо правових наслідків нездатності фізичної особи виконати свої майнові зобов'язання і погасити борги. Стосовно фізичної особи, яка є нездатною виконати свої майнові зобов'язання і погасити борги, може бути відкрито провадження у справі про неплатоспроможність і введена процедура реструктуризації боргів боржника або така особа може бути визнана банкрутом у справі про неплатоспроможність із застосуванням процедури задоволення вимог кредиторів за правилами, передбаченими Кодексом.
Разом з тим, протягом 5 років з дня введення в дію Кодексу заборгованість фізичної особи, що виникла до дня введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника, реструктуризується за процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з планом реструктуризації або з мировою угодою.
Склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора за зобов'язаннями, які виникли з кредиту в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника, визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. До розміру вимог такого забезпеченого кредитора не включаються штрафні санкції та пеня.
Визнані господарським судом вимоги забезпеченого кредитора погашаються боржником у розмірі ринкової вартості квартири або житлового будинку, що забезпечує вимоги такого кредитора, яка визначається оцінювачем, визначеним кредитором. Залишок заборгованості такого кредитора підлягає прощенню (списанню).
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/185718_opublkovano-kodeks-z-protsedur-bankrutstva
Кабмін затвердив Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві.
Відповідну постанову № 337 прийнято на засіданні Уряду 17 квітня та набере чинності з 1 липня 2019 року.
Установлено, що потерпілий чи працівник, який виявив нещасний випадок, гостре професійне захворювання (отруєння), чи інша особа (свідок нещасного випадку) повинні вжити всіх можливих заходів, необхідних для надання допомоги потерпілому, та негайно повідомити про нещасний випадок безпосередньому керівникові робіт, службі охорони праці підприємства або іншій уповноваженій особі.
Заклад охорони здоров'я, до якого направлено потерпілого, зобов'язаний невідкладно передати з використанням засобів зв'язку (факс, телефонограма, електронна пошта) та протягом доби на паперовому носії екстрене повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) на виробництві (у разі можливості з висновком про ступінь тяжкості травм) за затведженою формою. При цьому він повинен провести необхідні дослідження для визначення наявності в організмі потерпілого алкоголю (наркотичних засобів чи токсичних або отруйних речовин) і визначити ступінь його сп'яніння.
Постановою вдосконалено механізми розслідування та обліку нещасних випадків та аварій на виробництві відповідно до вимог чинного законодавства, а також урегульовано питання розслідування професійних захворювань та отруєнь на виробництві.
Зокрема, спрощено процедуру оформлення документів, необхідних для встановлення факторів, що пов'язують нещасний випадок чи захворювання із професійною діяльністю, визначення переліку випадків, які підлягають розслідуванню, встановлення строку давності для розслідування нещасних випадків на виробництві, визначення вимог до санітарно-гігієнічних умов праці, а також функцій і повноважень Держпраці із ведення обліку аварій, нещасних випадків, гострих і хронічних професійних захворювань та отруєнь і причин їх виникнення.
У разі отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров'я, заяви потерпілого, членів його сім'ї чи уповноваженої ним особи тощо роботодавець зобов'язаний протягом 2 годин надати повідомлення на паперовому носії:
територіальному органові Держпраці;
робочому органові Фонду соціального страхування;
керівникові підприємства, на території якого сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), якщо потерпілий є працівником іншого підприємства (установи, організації);
керівникові первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці, а у разі відсутності профспілки - уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці;
уповноваженому органові чи наглядовій раді підприємства;
органові ДСНС у разі, коли нещасний випадок стався внаслідок пожежі.
Розслідування проводиться у разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), у тому числі про які своєчасно не повідомлено роботодавцю чи внаслідок яких втрата працездатності потерпілого настала не одразу.
Строк давності для розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь) на виробництві становить 3 роки з дня їх настання.
У разі встановлення факту нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) рішенням суду розслідування проводиться незалежно від дати їх настання. Факт перебування потерпілого у трудових відносинах з роботодавцем, якщо працівник фактично допущений до роботи без оформлення трудового договору (контракту), встановлюється посадовими особами Держпраці або її територіального органу чи у судовому порядку.
У затвердженому Порядку визначено процедуру проведення розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), порядок встановлення зв'язку захворювання з умовами праці, порядок розслідування обставин і причин виникнення хронічних професійних захворювань (отруєнь). Також Порядком затверджено форми відповідних документів, що складаються за результатами настання нещасного випадку.
У Раді суддів відбулося спільне засідання Рад прокурорів та адвокатів України, під час якого було обговорено остаточну редакцію спільного документу щодо професійної етики у сфері правосуддя.
Зважаючи на зміни до Конституції України (в частині правосуддя), ухвалені Верховною Радою України 2 червня 2016 року, якими адвокатуру та прокуратуру інституціонально віднесено до системи правосуддя, представники РСУ, Ради прокурорів та Ради адвокатів України домовились про координацію зусиль з метою утвердження високих стандартів професійної етики учасників судового процесу ще 26 жовтня 2018 року на першому спільному засіданні.
Як зазначив голова РСУ Олег Ткачук, вони спільно працювали над розробкою документу з професійної етики у сфері правосуддя маже півроку і вже близькі до затвердження його остаточної редакції.
Також члени Рад зійшлися на думці, що спільно напрацьований документ буде мати назву «Принципи професійної етики у сфері правосуддя», а не Кодекс, як передбачалося попередньо.
Обґрунтовуючи таку позицію, О.Ткачук зазначив, що це дозволить швидше імплементувати документ в юридичну спільноту і вже найближчим часом затвердити його на засіданні Рад.
Джерело: https://zib.com.ua/ua/137365-suddi_prokurori_ta_advokati_rozrobili_principi_profesiynoi_e.html
_03_03.png)
