Правила внутрішнього трудового розпорядку

  

                                 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішенням Загальних зборів

трудового колективу Скадовського районного суду Херсонської області

від «31» липня 2019 року № 4.

 

 

П Р А В И Л А

внутрішнього трудового розпорядку

для працівників Скадовського районного суду Херсонської області

 

1. Загальні положення.

 

Відповідно до Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Кожна людина  має право рівного доступу до державної служби в своїй країні.

Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників Скадовського районного суду Херсонської області (далі – Правила) розроблені відповідно до Конституції України, Кодексу законів про працю України, Законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про державну службу», «Про запобігання корупції» та інших чинних нормативно-правових актів України та Типових Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників системи органів Державної судової адміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Державної судової адміністрації України, затверджених Наказом Державної судової адміністрації України 30.06.2004 N 109/04.

Метою Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Скадовського районного суду Херсонської області є забезпечення трудової дисципліни, раціонального використання робочого часу, підвищення якості й продуктивності праці шляхом створення необхідних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомого і сумлінного виконання працівниками своїх трудових обов'язків.

Трудова дисципліна забезпечується методами переконання та заохочення до сумлінної праці. До порушників дисципліни застосовуються заходи дисциплінарного впливу.

Діяльність державних службовців Скадовського районного суду Херсонської області ґрунтується на принципах:

служінню народу України;

демократизму і законності;

гуманізму і соціальної справедливості;

пріоритету прав людини і громадянина;

доброчесності;

професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі;

персональної відповідальності за виконання службових обов’язків і дисципліни.

Питання, пов’язані із застосуванням Правил, вирішуються керівництвом суду в межах наданих чинними актами законодавства повноважень.

Правила є обов’язковими для всіх працівників суду незалежно від порядку призначення їх на посаду.

Недодержання або порушення Правил є підставою для застосування заходів дисциплінарної відповідальності.

 

2. Порядок прийняття і звільнення працівників.

 

Працівники реалізують своє право на працю шляхом укладання трудового договору в установленому законом порядку.

Призначення на посади та звільнення з посад працівників здійснюється відповідно до Конституції України, Закону України «Про державну службу», діючого трудового законодавства.

Працівники приймаються на роботу за трудовими договорами, на посади державних службовців особи призначаються на конкурсній основі, крім випадків, коли законами України передбачено інше.

Порядок проведення конкурсу для вступу на державну службу регулюється Порядком проведення конкурсу на зайняття посад державної служби,  що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Оголошення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади державного службовця підлягає оприлюдненню на Єдиному порталі вакансій державної служби НАДС та офіційному веб – сайті суду не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дня підписання відповідного наказу.

На державних службовців поширюються обмеження, передбачені Законом України «Про запобігання корупції».

Не можуть бути обраними або призначеними на посади в державної служби особи, які:

досягли  шістдесяти п’ятирічного віку;

у встановленому законом порядку визнані недієздатними або  дієздатність яких обмежена;

мають судимість за вчинення умисного  злочину, якщо така судимість не погашена або не зняти в установленому законом порядку;

відповідно до рішення суду позбавлені права займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави, або відповідні посади;

піддавались адміністративному стягненню за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення - протягом трьох років з дня  набрання відповідним рішенням суду законної сили;

мають громадянство іншої держави;

не пройшли спеціальну перевірку або не надали згоду на її проведення;

підпадають під заборону, встановлену Законом України «Про очищення влади».

Інші обмеження, пов'язані з проходженням державної служби окремими категоріями державних службовців, встановлюються виключно законодавчими актами України.

Державним службовцям забороняється:

1) займатися іншою оплачуваною ( крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України;

2) входити до складу органу правління інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді товариства (спостережній раді), ревізійній комісії господарського товариства), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

Під час укладення трудового договору громадяни зобов'язані подати:

• паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

• трудову книжку, оформлену у встановленому порядку;

• диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку;

• довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, а також копії цих документів

• Військовослужбовці, звільнені із Збройних Сил України, Служби безпеки України, Прикордонних військ України, Цивільної оборони України, Управління охорони вищих посадових осіб України, інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України, та військовослужбовці, звільнені із Збройних Сил колишнього СРСР і Збройних Сил держав-учасниць СНД, подають військовий квиток та його копію.

Особи, які претендують на зайняття посад державних службовців, крім перелічених, зобов'язані подати ще й такі документи:

- особову картку встановленого зразка з відповідними додатками та фотокарткою розміром 3,5 х 4,5 сантиметрів;

- декларацію про доходи, зобов'язання фінансового характеру та майновий стан щодо себе та членів своєї сім'ї за попередній рік;

- документи про науковий ступінь, вчене звання, підвищення кваліфікації та їх копії;

- свідоцтво про вільне володіння державною мовою;

- заяву про проходження перевірки, передбаченою Законом України «Про очищення влади» 

Призначення, переведення та звільнення суддів здійснюється відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Керівника апарату суду, його заступника призначає на посаду та звільняє з посади начальник територіального управління Державної судової адміністрації України за поданням голови суду.

Помічник судді призначається на посаду та звільняється з неї на підставі письмового подання судді без конкурсного відбору наказом керівника апарату. 

Помічник судді призначається на посаду на строк повноважень безпосереднього керівника та не довше ніж на період перебування безпосереднього керівника у штаті суду.

Керівник апарату відмовляє судді в задоволенні подання про призначення на посаду помічника судді у випадку, коли претендент не відповідає вимогам, установленим частиною другою статті 157 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 92 Закону України "Про державну службу" та пунктом 9 Положення про помічника судді.

З усіх питань дотримання трудової дисципліни, помічник судді підзвітний керівнику апарату суду в межах його повноважень.

Особа, яка вступає  на посаду державної служби вперше, набуває статусу державного службовця з дня публічного складення нею Присяги державного службовця, а особа, яка призначається на посаду державного службовця повторно –з дня призначення на посаду.

Підписаний текст присяг державного службовця є складовою особової справи державного службовця. Про складання Присяги робиться запис у трудовій книжці державного службовця.

ранги державним службовцям присвоюються одночасно з призначенням на посаду державної служби. а в разі встановлення випробування –після закінчення його строку. Державному службовцю, який вперше призначається на посаду державної служби, присвоюється найнижчий ранг у межах відповідної категорії посад.

Просування державного службовця по службі здійснюється з урахуванням професійної компетенції шляхом заняття вищої посади за результатами конкурсу.

Під час укладання трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості та документи, подання яких не передбачено чинним законодавством України.

Прийом на роботу працівників оформляється наказом керівника підприємства, установи, організації, який оголошується працівнику під розписку.

Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи.

Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Під час укладення трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається.

Умова про випробування повинна бути застережена в наказі про прийняття на роботу. Під час прийняття на державну службу може встановлюватися випробування строком до шести місяців.

Строк випробування під час прийняття на роботу робітників не може перевищувати одного місяця, а під час прийому на роботу інших категорій працівників строк випробування не може перевищувати трьох місяців.

Під час прийняття на роботу працівника або в разі переведенні його в установленому порядку на іншу роботу адміністрація зобов'язана:

роз'яснити працівникові його права й обов'язки та істотні умови праці, наявність на робочому місці, де він працюватиме, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства;

ознайомити працівника з Правилами внутрішнього трудового розпорядку та посадовою інструкцією під розписку;

визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;

про інструктувати працівника щодо техніки безпеки, протипожежної охорони та інших правил з охорони праці.

На осіб, які пропрацювали понад п'ять днів, заводяться трудові книжки. Ведення трудових книжок здійснюється згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін'юсту і Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року N 58.

Трудові книжки працівників зберігаються як документи суворої звітності в кадровій службі підприємства, установи, організації. Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на головного спеціаліста з питань персоналу.

Припинення трудового договору може мати місце лише на підставах, передбачених чинним законодавством.

Працівник має право розірвати трудовий договір за своєю ініціативою, попередивши керівника письмово за два тижні. Після закінчення цього строку працівник має право припинити роботу, а адміністрація відповідно до статті 38 КЗпП України не має права затримувати проведення розрахунку та звільнення працівника з роботи, а також зобов'язана в день звільнення видати працівникові трудову книжку та повністю провести з ним розрахунок.

У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом 1 групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Крім загальних підстав розірвання трудового договору, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі:

1) втрати права на державну службу або його обмеження;

2) закінчення строку призначення на посаду державної служби;

3) за ініціативою державного службовця або за угодою сторін;

4) за ініціативою суб’єкта призначення;

5) настання обставин, що склалися незалежно від волі сторін;

6) незгоди державного службовця на проходження державної служби у зв’язку із зміною її істотних умов;

7) досягнення державним службовцем 65-річного віку;

8) застосування заборони, передбаченої Законом України «Про очищення влади».

У разі звільнення на підставі пунктів 6і 7 державному службовцю  виплачується вихідна допомога у розмірі середньомісячної заробітної плати.

 Припинення трудового договору оформлюється наказом керівника апарату суду.

В день звільнення адміністрація зобов'язана видати працівнику його трудову книжку із занесеним до неї записом про звільнення та провести з ним остаточний розрахунок. Записи про звільнення в трудову книжку повинні заноситися в точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з обов'язковим посиланням на відповідну норму закону.

Днем звільнення вважається останній день роботи.

При звільненні працівник зобов’язаний повернути службове посвідчення та підписати обхідний лист. Звільнення працівника оформляється наказом, який оголошується особі під розписку. Записи про звільнення в трудову книжку повинні заноситися в точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з обов‘язковим посиланням на відповідну норму закону. День звільнення вважається останнім робочим днем працівника.

 

3. Основні права та обов’язки працівників.

 

Працівники Скадовського районного суду Херсонської області мають право:

1) користуватись правами і свободами, які гарантуються громадянам Конституцією України та законами України;

2) брати участь у розгляді питань і прийнятті рішень у межах своїх повноважень;

3) на повагу особистої гідності, справедливого і шанобливого ставлення до себе з боку керівників, співробітників і громадян;

4) вимагати затвердження керівником чітко визначеного обсягу службових повноважень за посадою;

5) на оплату праці залежно від посади, яку вони займають, рангу, який йому присвоюється, досвіду та стажу роботи;

6) на здорові, безпечні та належні для високопродуктивної роботи умови праці;

7) захищати свої законні права та інтереси у вищих державних органах та в судовому порядку;

8) на соціальний і правовий захист відповідно до їх статусу;

9) своєчасно подавати головному спеціалісту з питань персоналу відомості про зміни, що відбулись у працівника (про вступ до навчального закладу та про його закінчення, зміни прізвища, складу сім’ї, зняття з військового обліку тощо).

Працівники мають також інші права відповідно до чинного законодавства України.

Працівники зобов'язані:

1) дотримуватись Конституції України та інших актів законодавства України;

2) не допускати порушень прав і свобод людини та громадянина;

3) сумлінно виконувати свої службові обов'язки, проявляти ініціативу і творчість, постійно вдосконалювати організацію своєї роботи;

4) виконувати свої посадові обов'язки чесно, неупереджено, не надавати будь-яких переваг та не виявляти прихильності до окремих фізичних і юридичних осіб, політичних партій, рішуче виступати проти антидержавних проявів і сил, які загрожують порядку в суспільстві або безпеці громадян;

5) шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування, не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби;

6) забезпечувати, щоб матеріальні та фінансові ресурси, які йому доручені, використовувались раціонально, ефективно та економно;

7) постійно поліпшувати стан відповідності своїх умінь, знань і навичок функціям та завданням займаної посади, підвищувати свій професійний, інтелектуальний та культурний рівень за освітньо-професійними програмами та шляхом самоосвіти;

8) своєчасно і точно виконувати рішення органів державної влади чи посадових осіб, розпорядження і вказівки своїх керівників;

9) діяти в межах своїх повноважень; у разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов'язаний невідкладно в письмовій формі повідомити про це керівника, який дав доручення, а в разі наполягання на його виконанні - повідомити вищу за посадою особу.

10) виконувати вимоги з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежної безпеки;

11) суворо дотримуватись вимоги щодо заборони паління в приміщеннях (на робочих місцях, в кабінетах та у місцях загального користування).

Відповідно до статті 45 Закону України «Про державну службу» особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб – сайті Національного агентства з питань державної служби декларацію особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Особи, які припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави, зобов’язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому порядку  декларацію за минулий рік.

Працівники несуть також інші обов'язки відповідно до чинного законодавства України.

Коло обов'язків, що їх виконує кожен працівник за своєю спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, визначається посадовими інструкціями, затвердженими в установленому порядку, довідником типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців і тарифно-кваліфікаційними довідниками робіт і професій робітників.

Крім викладеного, судді суду мають права, пов’язані із здійсненням правосуддя, що визначаються Конституцією України, процесуальним та іншими законами. Суддя має право брати участь у суддівському самоврядуванні для вирішення питань внутрішньої діяльності суду в порядку, встановленому законом. Суддя має право вдосконалювати свій професійний рівень та проходити з цією метою відповідну підготовку.

Державний службовець повинен діяти в межах своїх повноважень. У разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов’язаний невідкладно в письмовій формі доповісти про це посадовій особі, яка дала доручення, а у разі наполягання на його виконанні – повідомити вищу за посадою особу.

Державні службовці суду усіх рівнів підлягають атестації у порядку, визначеному чинним законодавством України.

 

4. Основні права та обов’язки керівництва суду.

 

Голова та керівник апарату суду (далі – керівництво суду) виконують свої посадові обов’язки відповідно до розподілу повноважень, встановленого Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та спільно забезпечують належний рівень організації діяльності суду.

Керівництво суду зобов'язані:

1) під час укладення трудового договору роз'яснити працівникові його права і обов'язки, поінформувати про умови праці та розмір заробітної плати;

2) належним чином організувати працю та забезпечити кожного працівника робочим місцем;

3) затвердити чітко визначений обсяг службових повноважень за посадою кожного працівника;

4) забезпечити здорові та безпечні умови праці;

5) контролювати виконання працівниками вимог законодавства, правил внутрішнього трудового розпорядку, застосовувати до порушників дисципліни заходи дисциплінарного впливу;

6) неухильно дотримуватись вимог чинного законодавства про працю, правил з охорони праці;

7) виплачувати працівникам заробітну плату регулярно в робочі дні не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів; у разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні;

8) постійно вдосконалювати організацію роботи, забезпечувати підвищення кваліфікації та професійної майстерності працівників;

9) створювати умови для ефективного використання робочого часу, підтримувати та розвивати ініціативу та активність працівників;

10) забороняється приховувати факти та обставини, що становлять загрозу для життя, здоров'я і безпеки працівників.

 

5. Робочий час і його використання. Час відпочинку.

 

Тривалість робочого часу працівників суду не може перевищувати 40 годин на тиждень. У суді встановлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями – суботою та неділею.

У Скадовському районному суді Херсонської області установлено наступний режим роботи:

- понеділок, вівторок,середа, четвер -  з 8:00 год. до 17:00 год.;

- п’ятниця – з 08:00 год. до 16:00 год.;

- перерва для відпочинку і харчування з 12 год. до 45  год.;

Напередодні святкових та неробочих днів, що визначені статтею 73 КЗпП України, тривалість роботи працівників скорочується на одну годину.

За угодою між працівником та керівництвом суду області може бути встановлено неповний робочий день або неповний робочий тиждень відповідно до чинного законодавства.

Час перерви для відпочинку і харчування використовується працівниками на свій розсуд. На цей час вони можуть відлучатися з місця роботи.

Надурочна робота та робота у вихідні та святкові дні, як правило, не допускається. Залучення працівників до надурочної роботи, роботи у вихідні, святкові та неробочі дні провадиться у випадках та за умов, передбачених чинним законодавством України, за письмовим наказом голови суду або керівника апарату суду.

Для виконання невідкладної і непередбаченої роботи працівники зобов’язані за наказом керівництва з’явитися на роботу у вихідні, святкові та неробочі дні. На бажання працівника, який працював у вихідні, святкові або неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

Працівникам суду надаються щорічні основна та додаткові відпустки, а також інші відпустки, які передбачені чинним законодавством України із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати відповідно до чинного законодавства України.

Суддям суду надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 42 календарних днів. Суддям, які мають стаж роботи більше 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.

Працівникам – державним службовцям надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів з виплатою допомоги на оздоровлення у розмірі середньомісячного заробітку. У разі наявності стажу державної служби понад п’ять років державним службовцям надається один календарний день щорічної додаткової оплачуваної відпустки за кожний наступний рік, але не більш як 15 календарних днів.

Тривалість і порядок надання відпусток іншим категоріям працівників суду передбачено Законом України «Про відпустки» та Кодексом законів про працю України.

Черговість надання щорічної відпустки працівникам суду визначається графіком, який складається з урахуванням необхідності забезпечення роботи суду та інтересів суддів та працівників апарату суду і сприятливих умов для відпочинку.  Графік відпусток складається на кожен наступний календарний рік не пізніше 15 січня року, що передує, і доводиться до відома всіх працівників суду та затверджується керівництвом суду з погодженням уповноваженим трудового колективу. Графік є обов’язковим для працівників суду. Зміна графіка допускається лише за згодою керівництва суду.

Перенесення відпусток на інший час може мати місце у випадках, передбачених законодавством та за згодою сторін.

На прохання працівника щорічну відпустку може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.

Відкликання зі щорічної відпустки допускається за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства з додержанням вимог частини першої статті 79 КЗпП України та в інших випадках, передбачених законодавством. У разі відкликання працівника зі щорічної відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки.

За рішенням керівництва суду працівника може бути відкликано із щорічної відпустки за його згодою з підстав, передбачених чинним законодавством України. Частина невикористаної відпустки, яка залишилася, надається у інший час відповідного року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.

Надання відпустки суддям та працівникам апарату суду оформляється наказами відповідно голови суду та керівника апарату суду.

Забороняється ненадання працівникам суду щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд.

Працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі, надаються додаткові оплачувані відпустки у зв'язку з навчанням.

 

6. Заохочення за успіхи в роботі.

 

За зразкове виконання своїх обов'язків, тривалу і бездоганну роботу, новаторство у праці й інші досягнення в роботі можуть застосовуватись такі заохочення:

оголошення подяки;

преміювання;

нагородження почесною грамотою.

Державним службовцям за сумлінну безперервну працю, зразкове виконання трудових обов'язків видається грошова винагорода в розмірі та порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Працівникам, які успішно і сумлінно виконують свої трудові обов'язки, надаються в першу чергу переваги та соціальні пільги в межах повноважень і за рахунок коштів підприємства, установи, організації. Таким працівникам надається також перевага під час просування по службі.

Заохочення оголошуються в наказі керівника, доводяться до відома працівника або всього колективу і заносяться до трудової книжки працівника.

Конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників визначаються у Положенні про преміювання, що затверджено наказом територіального управління Державної судової адміністрації України.

Застосування заходів заохочення до помічника судді здійснюється керівником апарату суду за поданням судді.

 

7. Стягнення за порушення трудової дисципліни.

 

За порушення трудової дисципліни, цих Правил до працівника може бути застосовано один з таких заходів стягнення:

догана;

звільнення.

Звільнення як дисциплінарне стягнення, може бути застосоване відповідно до пунктів 3, 4, 7, 8 статті 40 та статті 41 Кодексу законів про працю України.

До державних службовців за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних із проходженням державної служби, а також за вчинок, який ганьбить його як державного службовця, або дискредитує Державну судову адміністрацію України можуть застосовуватись і такі заходи дисциплінарного впливу:

попередження про неповну службову відповідність;

затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Дисциплінарні стягнення застосовуються керівником та оформляються наказом, який оголошується працівникові під розписку.

Державні службовці, які здійснюють керівництво іншими державними службовцями або контролюють їх роботу, зобов'язані вживати заходів щодо дотримання ними правил внутрішнього трудового розпорядку, Загальних правил поведінки державного службовця та чинного законодавства України в межах своїх повноважень та відповідно до законодавства.

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен вимагати від порушника трудової дисципліни письмових пояснень. У разі відмови працівника дати письмові пояснення складається відповідний акт.

Дисциплінарні стягнення застосовуються безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, без урахування часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. За кожне порушення трудової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. Якщо протягом року з дня накладання дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення. Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, стягнення може бути зняте до закінчення одного року. Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.

 Правила внутрішнього трудового розпорядку доводяться до відома працівників під підпис та оприлюднюються на офіційному веб - сайті Скадовського районного суду Херсонської області.