Аналіз розгляду
Скадовським районним судом Херсонської області справ
про позбавлення та поновлення батьківських прав за 2017 рік
На виконання плану робіт суду на перше півріччя 2018 року та з метою вивчення проблем, які виникають при здійсненні судочинства в окремих категоріях справ, проведено аналіз розгляду Скадовським районним судом Херсонської області справ про позбавлення та поновлення батьківських прав у 2017 році.
Аналіз виконано із застосуванням звітів за формою 2-Ц за періоди 2016 та 2017 років після підписання та затвердження вказаних звітів уповноваженими особами Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області.
Позбавлення батьківських прав є, з одного боку, захистом прав дитини, а з іншого – заходом впливу на батьків, які неналежним чином виконують свої батьківські обов’язки стосовно дитини.
Справи про позбавлення батьківських прав є справами позовного провадження, тому ця категорія справ розглядається за загальними правилами підсудності за місцем проживання відповідача або одного з них, якщо позов подається до обох батьків.
Крім того, трапляються випадки, коли позовні вимоги про позбавлення батьківських прав поєднуються з вимогами про стягнення аліментів, такі позови могли подаватися за вибором позивача, відповідно до ч.1 ст.110 ЦПК України (в редакції 2004 року).
Статистичні данні
В провадженні Скадовського районного суду Херсонської області (далі - суд) у 2017 році перебувало 1204 цивільні справи, з яких справ за позовами у сімейних правовідносинах в провадженні перебувало 239, що становить 20% від загальної кількості цивільних справ.
За даними звіту у суді на розгляді перебувало 24 справ про позбавлення батьківських прав. Їх частка у структурі справ позовного провадження, які виникають із сімейних правовідносин, становить 10%, від усього обсягу цивільних справ в суді за 2017 рік - лише 2%.
З 24 справ такої категорії за рік було розглянуто 16 справ, з них 13 справ були завершені розглядом з винесенням рішення, з яких 8 – заочних рішень. Зокрема у 12 справах позов було задоволено, в 1 випаду – відмовлено. 2 позовні заяви було залишено без розгляду, та 1- повернуто за заявою позивача.
Тобто у більшості випадків позовні вимоги, заявлені позивачами у справах про позбавлення батьківських прав за аналізований період були задоволені.
Залишок нерозглянутих справ про позбавлення батьківських прав на кінець звітного періоду становив 8 справ.
Позовів про поновлення батьківських прав у 2017 році до суду не надходило.
У 4 справах позовні вимоги про позбавлення батьківських прав поєднувалися з вимогами про стягнення аліментів.
Дана категорія справ має тенденцію до незначного збільшення.
Так, в 2016 році у провадженні суду перебувало 22 справи пов’язані із позбавленням батьківських прав, що на 2 справи менше ніж в 2017 році.
У розрізі винесення судом позитивних рішень по даній категорії справ слід відмітити те, що у 2016 році було позбавлено батьківських прав більше осіб. З 15 розглянутих справ, у 14 справах позов було задоволено (з них 5 рішень заочних), у одній справі провадження було закрито у зв’язку із смертю відповідача.
За аналізований період не було справ, поданих до суду з порушенням правил підсудності.
Якість судового розгляду справ про позбавлення батьківських прав
Ситуація з дотриманням строків призначення до розгляду справ, пов’язаних із позбавленням батьківських прав, є позитивною.
У 2017 році судді дотримувалися строків, передбачених статтями 129, 157 України (проведення попереднього судового засідання та судового розгляду).
Разом з тим, слід зазначити, що з 16.06.2017 по 04.10.2017 у суді не було суддів з повноваженнями на здійснення судочинства та були справи, які судді не встигли розглянути до закінчення повноважень. У таких справах після відкриття провадження до прийняття справи до провадження суддею, призначеним Президентом України, проходив певний час. У аналізований період максимальна тривалість часу від відкриття провадження до прийняття справи до провадження іншим суддею становила 8 місяців, однак тривалість розгляду таких справ з моменту прийняття їх до провадження не перевищувала двох місяців.
У всіх справах було призначено попередній розгляд, під час якого також вирішувалися питання про необхідність залучення органу опіки та піклування та витребування відповідного висновку про доцільність позбавлення батьківських прав, що відноситься до підготовчих дій по справі.
З вивчених справ вбачається, що судом своєчасно здійснювалось повідомлення всіх осіб, які беруть участь у справі.
Слід зазначити, що у практиці суду частіше стали допускатись заочні розгляди вищезгаданих справ. У багатьох випадках відповідачами по таких справах є соціально неблагополучні особи.
Якщо у більшості справ відомо зареєстроване місце проживання відповідачів, то дійсне місце їх перебування суду вдається встановити.
У випадках, коли вжитими судом заходами не вдалось викликати відповідача в судове засідання для з’ясування його позиції та у разі, якщо він був належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи, в судове засідання не з’явився та не повідомив про причини неявки, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до ст.224 ЦПК України.
69% справ даної категорії розглядались судом із застосуванням звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.1 ст.197 ЦПК України.
Особи, які беруть участь у розгляді справ
про позбавлення батьківських прав
Статтею 165 СК визначено перелік осіб, які мають право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав. Такими особами є один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім’ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров’я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла 14 років.
У кожній справі, розглянутій впродовж 2017 року, суддями перевірялося, чи належить позивач до кола осіб, які мають право звертатися до суду з позовом про позбавлення батьківських прав.
У судовій практиці трапляються випадки розгляду справ за позовами осіб, які відповідно до закону не наділені правом такого звернення. Однак, в аналізований період, з цих підстав позовні заяви не повертались позивачам, що свідчить про належність позивачів.
Згідно із ч.4 ст.19 СК участь органу опіки та піклування при розгляді справ щодо позбавлення батьківських прав є обов’язковою.
Згідно з ч.1 ст.11 Закону від 13 січня 2005 року «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» органами опіки та піклування є державні адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.
Відповідно до положень ст.19 СК орган опіки та піклування подає до суду письмовий висновок щодо вирішення спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Аналіз розглянутих справ свідчить, що судді приділяють належну увагу вирішенню питання про повний та повноважний склад осіб, які братимуть участь у справі. По даній категорії справ суддями залучався орган опіки та піклування в тих випадках, коли цей орган не є позивачем, або не вказаний у позовній заяві, як третя особа без самостійних вимог. Крім того, в матеріалах всіх аналізованих справ наявний висновок органу опіки та піклування виконавчих комітетів відповідних ради про доцільність позбавлення певної особи батьківських прав. По кожній справі вказаний висновок брався до уваги судом та оцінювався при винесенні рішення.
З’ясування обставин справи
З матеріалів аналізованих справ вбачається, що суддями належним чином вирішуються питання щодо підстав позбавлення осіб батьківських прав.
Позбавлення батьківських прав можливе виключно на підставі рішення суду.
Частиною 1 статті 164 Сімейного кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав, з яких мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав - це якщо вона, він:
- не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
- ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;
- жорстоко поводяться з дитиною;
- є хронічними алкоголіками або наркоманами;
- вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
- засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Позивачем у таких справах повинні бути надані належні та допустимі докази того, що відповідач неналежним чином не виконує свої батьківські обов’язки щодо дитини.
Для встановлення таких обставин судом при винесенні рішень ретельно перевірялись докази, якими позивачі обґрунтовували свої вимоги, обов’язково здійснювались необхідні дії для залучення відповідачів у справах та з’ясувались їх позиції.
Причини оскарження рішень суду про позбавлення батьківських прав
Проведеним аналізом встановлено, що 1 рішення суду про позбавлення батьківських прав було оскаржено в апеляційному порядку – це рішення, яким було відмовлено у задоволенні позову про позбавлення батьківських прав.
Позивачка не погодилася з рішенням суду, вказавши що суд не прийняв до уваги надані нею письмові докази, що відповідач не приймає участі у вихованні дитини та не сплачує аліментів. Крім того, суд дав однобічну оцінку висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав.
Апеляційний суд Херсонської області, залишивши без змін рішення Скадовського районного суду Херсонської області зазначив, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов’язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об’єктивного з’ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Рішення суду першої інстанції прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права. В матеріалах справи наявні докази, що спростовують свідчення позивачки, що відповідач не сплачує аліменти на утримання дитини. Крім того, у зв’язку з тим, що позивач змінив місце проживання та знаходиться на значній відстані від дитини, це об’єктивно впливає на можливість повноцінно виконувати батьківські обов’язки, проте він позитивно ставиться до дитини і бажає приймати участь у її вихованні.
Крім того, згідно з ч.6 ст.19 СК суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
У даній справі Апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції, зазначивши, що висновок органу опіки і піклування є необґрунтованим, не містить пояснень відповідача, думки дитини та її відношення до питання спілкування з батьком та є таким, що суперечить інтересам дитини.
Висновки
Відправлення правосуддя у справах про позбавлення батьківських прав у Скадовському районному суді Херсонської області відповідає вимогам чинного законодавства.
Проблема позбавлення батьківських прав у Скадовському районі, залишається гострою і не вирішеною у повному обсязі, а динаміка зростання позовів у цій сфері свідчить про те, що зростає кількість неповних сімей.
При розгляді справи даної категорії завжди слід виходити з того, що позбавлення особи батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов’язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об’єктивного з’ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей, а також, при можливості, враховувати думку дітей у цьому питанні.
_03_03.png)
