Узагальнення судової практики щодо розгляду клопотань про обрання, продовження, зміну та скасування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою та домашнього арешту за 2018 рік – перше півріччя 2019 року

На виконання листа Херсонського апеляційного суду від 17.07.2019
№ 01-2/35/2019 проведено узагальнення судової практики щодо розгляду слідчими суддями Скадовського районного суду Херсонської області (далі - суд) клопотань про обрання, продовження, зміну та скасування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою та домашнього арешту за 2018 рік – перше півріччя 2019 року.

Запобіжними заходами, відповідно до частини першої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), є:

1) особисте зобов’язання;

2) особиста порука;

3) застава;

4) домашній арешт;

5) тримання під вартою.

Частина перша стаття 177 КПК України визначає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою  статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою  статті 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м’яким запобіжним заходом є особисте зобов’язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Розгляд клопотань щодо обрання запобіжного заходу

у виді домашнього арешту та тримання під вартою 

за 2018 рік – перше півріччя 2019 року

Тримання під вартою

У 2018 році на розгляді слідчих суддів перебувало 42 клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з них:

36 – задоволено, 6 – відмовлено.

У першому півріччі 2019 року на розгляді слідчих суддів перебувало 12 клопотань про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з них:

10 – задоволено, 2 – відмовлено.

Клопотання про обрання запобіжного заходу

у виді тримання під вартою

задоволено

Застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у 2018 році слідчі судді мотивували наявністю обґрунтованої підозри та наявністю ризиків:

 - у 14 справах - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (п.1ч.1 ст.177 КПК України), з них:

- у 13 справах також зазначено ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (п.5 ч.1 ст.177 КПК України);

- у 5 справах  окрім  ризиків зазначених у пунктах 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України також були зазначені ризики, передбачені у пункті 3 цієї статті - незаконно впливати на потерпілого, свідка.

Також у 21 справі клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було задоволено оскільки підозрювані перебували у розшуку.

Застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у першому півріччі 2019 року слідчі судді мотивували наявністю обґрунтованої підозри та наявністю ризиків:

 - у 10 справах - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України), з них:

- у 9 справах також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (п.5 ч.1 ст.177 КПК України);

- у 3 справах  окрім  ризиків зазначених у пунктах 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України також були зазначені ризики, передбачені у пункті 3 цієї статті - незаконно впливати на потерпілого, свідка.

Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду судді обґрунтовували тим що, підозрювані особи:

-  не мають постійного місця проживання;

- за місцем реєстрації не проживають;

- зареєстровані в АР Крим, тому мають можливість туди виїхати на проживання з метою ухилення від кримінальної відповідальності;

- загрожує сувора міра покарання;

-  слабкі соціальні зв’язки;

- мають не зняту, не погашену судимість, вчинили злочин у період умовно-дострокового звільнення з місць позбавлення волі  чи  у період іспитового строку;

-  судом розглядається інший обвинувальний акт щодо підозрюваного;

- підозрюваний намагався виїхати до Російської Федерації;

- може виїхати за межі населеного пункту під приводом тимчасового працевлаштування.

Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється  слідчі судді обґрунтовували тим, що підозрювані особи:

- не мають постійного джерела доходів, або ніде не працюють;

- соціальні зв’язки є слабкими;

-  за місцем проживання характеризується негативно;

- пред’явлено підозру і у вчиненні інших правопорушень;

- раніше притягувалися до кримінальної відповідальності, мають не зняту, не погашену судимість, вчинили злочин у період іспитового строку;

- підозрюваний після повідомлення про підозру продовжив вчиняти злочини.

Ризик незаконно впливати на потерпілого, свідка, судді обґрунтовували тим, що:

-  у підозрюваного є можливість впливати на свідків, тому щодо них були застосовані заходи безпеки у виді зміни анкетних даних;

-  підозрюваний перебуває на розгляді у лікаря нарколога з діагнозом: розлади поведінки  та психіки внаслідок вживання алкоголю;

- підозрюваний заперечує вчинення злочину, вважає, що потерпілий вирішив помститися йому через наявний конфлікт, при цьому вважає себе психічно неврівноваженим;

-  підозрюваний вину визнає частково;

- потерпіла та свідки є родичами підозрюваного і він з ними проживає;

- проживає разом з іншими підозрюваними та свідками, у тому числі неповнолітніми;

-  підозрювана з потерпілими та свідками  особисто знайома та спілкується;

- підозрюваний допускає агресивну поведінку, є імпульсивним.

Відмовлено у задоволенні клопотання

про обрання запобіжного заходу

у виді тримання під вартою

Згідно зі ст.193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника.

Частиною шостою статті 193 КПК України передбачено можливість розгляду слідчим суддею клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання такого запобіжного заходу за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук.

У 2018 році у 6 справах слідчі судді відмовили у задоволенні клопотання про обрання запобіжного у виді тримання під вартою , з них:

- у  4 справах у зв’язку із тим, що підозрюваний у судове засідання не з’явився, не доставлений, що унеможливлює розгляд та вирішення питання, при цьому у міжнародний розшук його не оголошено;

-  у 2 справах слідчі судді відмовили у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, однак обрали альтернативні запобіжні заходи – домашній арешт та особисте зобов’язання. Такі рішення було обґрунтовано тим, що при наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, судді вважали, що і більш м’який запобіжний захід забезпечить належну процесуальну поведінку  підозрюваних.

У першому півріччі 2019 року у 2 справах було також відмовлено у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою і обрано альтернативний запобіжний захід – домашній арешт з аналогічних причин - що і більш м’який запобіжний захід забезпечить належну процесуальну поведінку  підозрюваних.

Домашній арешт

У 2018 році на розгляді слідчих суддів перебувало 3 клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, з них:

1 – задоволено, 2 – відмовлено.

Задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту слідчий суддя зазначив, що підозрюваний не має постійних джерел заробітку, офіційного місця роботи, вчинив злочин за допомогою зброї спровокований незначним приводом, зареєстрований на території Луганської області непідконтрольній Україні, має закордонний паспорт, а тому наявні ризики, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, те, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, те, що він може незаконно впливати на потерпілого та свідків, п.4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, те, що він може не з’являтись до слідчого та суду, на підставі чого, враховуючи, молодий вік підозрюваного те що він раніше до кримінальної відповідальності не притягався, повністю визнає обставини скоєного кримінального правопорушення, сам добровільно з’явився до органів поліції та видав рушницю.

-  у 2 справах слідчі судді відмовили у застосуванні запобіжного заходу у виді домашнього арешту, однак обрали альтернативний запобіжний захід – особисте зобов’язання. Такі рішення було обґрунтовано тим, що  при наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, слідчі судді вважали, що і більш м’який запобіжний захід забезпечить належну процесуальну поведінку  підозрюваних. При цьому судді обґрунтовували це тим, що підозрювані:

- мають постійне місце проживання та джерело доходу;

- до кримінальної відповідальності раніше не притягувалися;

- мають міцні соціальні зв’язки – мають дітей.

У першому півріччі 2019 року на розгляді слідчих суддів перебувало також 3 клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та всі вони були задоволені.

Застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту у першому півріччі 2019 році слідчі судді мотивували наявністю обґрунтованої підозри та наявністю ризиків:

 - у 3 справах - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (п.1. ч.1 ст.177 КПК України) та незаконно впливати на потерпілого, свідка (п.3  ч.1 ст.177 КПК України) , з них:

- у 1 справі  окрім  ризиків зазначених у пунктах 1 та 3 частини 1 статті 177 КПК України також були зазначені ризики, передбачені у пункті 5 цієї статті - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Зазначені ризики  судді обґрунтовували тим, що:

-  підозрюваний займається підприємницькою діяльністю та часто виїжджає за межі області та заперечує свою причетність  до злочину;

- є побоювання свідків, підозрюваний не забезпечує зберігання вдома наркотичних засобів, не працює, після обшуку, з пояснень свідка, продовжив вчиняти протиправні дії;

-  підозрювана не має постійних джерел заробітку, безпосередньо знайома з потерпілим та свідками, вчинила спробу переховуватися від органу досудового розслідування.

Розгляд клопотань щодо продовження строків

домашнього арешту та тримання під вартою 

за 2018 рік – перше півріччя 2019 року

Клопотань про продовження строків домашнього арешту у 2018 – першому півріччі 2019 років до суду не надходило.

Клопотань про продовження строків тримання під вартою у 2018 році надходило до суду  2, а  у  першому півріччі 2019 року  - 3.

Всі клопотання були задоволені на підставі того, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які були встановлені ухвалами слідчого судді про обрання запобіжного заходу, не зменшились.

Розгляд клопотань щодо зміни або скасування запобіжного заходу

у виді домашнього арешту та тримання під вартою 

за 2018 рік – перше півріччя 2019 року

Клопотань про скасування запобіжних заходів у виді тримання під вартою та  домашнього арешту у 2018 – першому півріччі 2019 років до суду не надходило.

У 2018 році до суду надійшло 1 клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м’який. У задоволені клопотання було відмовлено у зв’язку з тим,  що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які були встановлені ухвалою слідчого судді про обрання запобіжного заходу, не зменшились.

У першому півріччі 2019 року клопотань про зміну запобіжного заходу до суду не надходило.

Відповіді на інші запитання,

вказані у листі Херсонського апеляційного суду

від 17.07.2019 № 01-2/35/2019 про проведення узагальнення

- Щодо реалізації слідчим суддею права заслухати свідка чи дослідити матеріали під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу:

Впродовж 2018 року – першого півріччя 2019 року, під час розгляду клопотань про обрання запобіжних заходів свідки не викликалися та не допитувалися.  Матеріали, які додані до клопотання та матеріали, які додають учасники судового процесу досліджуються слідчими суддями завжди.

-  У період, що узагальнюється, до суду не надходило клопотань про обрання  запобіжних заходів щодо неповнолітніх; осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів медичного характеру; осіб, щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження; осіб, щодо яких вирішується питання про екстрадицію.

- У період, що узагальнюється, не було порушень строків розгляду слідчими суддями клопотань про обрання запобіжних заходів у виді тримання під вартою та домашнього арешту. Та не було фактів зловживання сторонами своїми правами з метою затягування часу розгляду клопотання.

-  У період, що узагальнюється, була тільки одна справа, де обвинуваченого  брали під варту у залі суду на виконання обвинувального вироку – 663/444/19. Ця справа  наразі перебуває на розгляді Херсонського апеляційного суду.

-  Проблемних питань, у зв’язку із прийняттям Конституційним Судом України рішення від 13.06.2019 у справі №3-208/2018/24021/18, у суддів не виникало.