ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом голови
Скадовського районного суду
Херсонської області
№ 25-ОД від 09 березня 2017 року
1.1. Це положення визначає особливості взаємодії Скадовського районного суду Херсонської області (далі - Суду) із засобами масової інформації (далі - ЗМІ) та журналістами.
1.2. Положення розроблено на підставі законодавства України, зокрема Конституції України, Законів України «Про інформацію», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», «Про телебачення і радіомовлення», «Про захист суспільної моралі», «Про судоустрій і статус суддів», «Про доступ до судових рішень», «Про державну таємницю», «Про звернення громадян», «Про доступ до публічної інформації», а також підзаконних нормативно-правових актів, які регулюють забезпечення взаємовідносин судів і ЗМІ, з повагою до свободи слова журналістів та редакційної свободи ЗМІ, з урахуванням права громадян отримувати інформацію із зали суду, особливостей роботи медіа при висвітленні судових справ та з огляду на важливість авторитету і неупередженості суду в демократичній державі.
2. Організація взаємодії суду із ЗМІ та журналістами
2.1. Всі документи, які регулюють взаємовідносини суду та ЗМІ мають відповідати чинному національному законодавству та міжнародним зобов’язанням України стосовно забезпечення свободи преси і незалежності правосуддя.
2.2. Контактною особою для ЗМІ зі сторони суду виступає помічник голови суду, до посадових обов’язків якого належить виконання функцій взаємодії зі ЗМІ (прес-секретаря).
2.3. Інформація про цю особу (П.І.Б) та контактні дані (телефон, електрона пошта) розміщується на веб-сторінці суду на порталі «Судова влада».
2.4. Зміст цього Положення доводиться до відому представників ЗМІ через розміщення на веб-сторінці суду на порталі «Судова влада».
3. Права та обов’язки журналістів
3.1. Здійснюючи свою діяльність на засадах професійної самостійності, журналіст використовує права та виконує обов’язки, передбачені Законом України «Про інформацію», Законом України «Про друковані ЗМІ (пресу) в Україні».
3.2. ЗМІ України відповідно до законодавства України мають право висвітлювати всі аспекти діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
3.3. ЗМІ можуть проводити власне дослідження і аналіз діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, давати їй оцінку, коментувати.
3.4. Розрив чи змішування змісту офіційної інформації, що оприлюднюється, коментарями ЗМІ або журналістом не допускається.
3.5. Право висвітлення і коментування діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, подій державного життя в Україні гарантується Конституцією та законами України.
3.6. Представники ЗМІ (друкованих, електронних, радіо- і телекомпаній тощо), відвідуючи суд з метою виконання професійних обов’язків, мають бути обізнаними:
- з необхідністю розуміння принципів діяльності органу судової влади та прояву поваги до суддів;
- з гарантіями кожної особи на повагу до приватності та з правовою відповідальністю журналіста за розголошення конфіденційної інформації (втручання в приватне життя);
- з поняттям презумпції невинуватості;
- з правом кожного на справедливий судовий розгляд його/її справи неупередженим судом;
- з правовим наслідками поширення недостовірної інформації та розголошення конфіденційної інформації.
3.7. Присутність працівників ЗМІ у приміщенні суду не повинна створювати незручностей для інших відвідувачів суду.
3.8. Присутність працівників ЗМІ у залі судового засідання під час розгляду справи не повинна відволікати суд та учасників процесу.
3.9. Непокора чи ігнорування зауважень судді може кваліфікуватися як прояв не поваги до суду і може стати підставою для примусового видалення із зали суду.
3.10. Можливість фото- відео- та теле- зйомки у залі суду під час відкритого судового процесу вирішується судом по кожній справі з урахуванням думки учасників процесу та інтересів правосуддя (з огляду на права неповнолітніх, потребу захисту свідків тощо).
3.11. Оскільки судді не мають права коментувати справи, які перебувають у їхньому провадженні, журналісти можуть отримати більш повну інформацію про суть конфлікту, його правову природу і можливі правові наслідки завершення справи з прес-релізу або через спілкування з учасниками процесу, особою, відповідальною за спілкування з представниками ЗМІ або іншим працівником суду, визначеним головою суду.
4. Доступ журналістів до приміщення суду
4.1. Доступ журналістів до приміщення суду і судових залів, де відкрито слухаються справи, відбувається на загальних підставах.
4.2. Працівники ЗМІ можуть пред’явити редакційне посвідчення, а за його відсутності - документ, що посвідчує особу.
4.3. Працівники ЗМІ не можуть бути обмежені в доступі до приміщення суду або його залів на тій підставі, що вони не є учасниками процесу, не мають стосунку до конкретної справи, яка розглядається в суді.
5. Доступ журналістів на судові засідання
5.1. Загальні положення
5.1.1. Розгляд справ у суді відбувається відкрито, крім випадків, передбачених процесуальним законом.
5.1.2. Судове рішення оголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
5.1.3. Журналісти, як і представники громадськості, без попереднього дозволу (акредитації) мають право бути присутніми на відкритому судовому засіданні та під час проголошення судових рішень.
5.1.4. Розгляд справи у закритому засіданні допускається за оголошеною публічно мотивованою ухвалою суду лише у випадках, передбачених процесуальним законом.
5.1.5. Під час проведення закритих судових засідань доступ публіки до залу судового засідання обмежується.
5.2. Кримінальний процес
5.2.1. Розгляд кримінальних справ у в суді здійснюється відкрито, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної або іншої захищеної законом таємниці.
5.2.2. Судовий розгляд справ про статеві злочини, неповнолітніх підсудних, а також в яких беруть участь взяті під захист особи, може відбуватися в закритому режимі на підставі мотивованої ухвали суду.
5.2.3. Розгляд справи у суді може бути оголошено закритим також для запобігання розголошенню відомостей про інтимні сторони життя осіб, які беруть участь у справі. У даному випадку суддя зобов’язаний надати зважену оцінку обставинам справи, зокрема, оцінити ступінь суспільної потреби в закритті подібної інформації та мотивувати своє рішення.
5.3. Адміністративний процес
5.3.1. Розгляд адміністративних справ в суді проводиться відкрито.
5.3.2.Своєю ухвалою суд може оголосити судове засідання або його частину закритими з метою нерозголошення державної чи іншої таємниці, що охороняється законом, захисту особистого та сімейного життя людини, в інтересах малолітньої чи неповнолітньої особи, а також в інших випадках, установлених законом.
5.3.3. Під час розгляду справи в закритому судовому засіданні можуть бути присутніми лише особи, які беруть участь у справі, а в разі необхідності - експерти, спеціалісти, перекладачі та свідки.
5.3.4. Якщо під час закритого судового засідання буде встановлено, що інформація із обмеженим доступом є суспільно значимою або доступ до інформації обмежено з порушенням закону, суд постановляє ухвалу про її дослідження у відкритому судовому засіданні.
5.4. Цивільний процес
5.4.1. Розгляд цивільних справ у суді проводиться усно і відкрито.
5.4.2. Закритий судовий розгляд допускається у разі, якщо відкритий розгляд може привести до розголошення державної або іншої таємниці, яка охороняється законом.
5.4.3. Закритий судовий розгляд допускається також за обґрунтованими клопотаннями осіб, які беруть участь у справі, з метою забезпечення таємниці усиновлення, запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя осіб, які беруть участь у справі, або відомостей, що принижують їх честь і гідність. У разі, коли крім прав особи, що охороняються відповідними процесуальними нормами, має місце публічний інтерес стосовно отримання інформації, суд зобов’язаний надати оцінку цим обставинам і приймати рішення лише після цього.
5.4.4. Про розгляд справи в закритому судовому засіданні суд зобов’язаний постановити в нарадчій кімнаті мотивовану ухвалу, яка оголошується негайно.
5.5. Розгляд справ про адміністративне правопорушення
5.5.1. Справи про адміністративні правопорушення розглядаються відкрито, крім випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.
6. Порядок під час судового засідання
6.1. Особа, на яку покладено функції взаємодії зі ЗМІ, сприяє виконанню рішення судді і допомагає розташуватися журналістам у залі судового засідання, а також координує дії інших осіб, які висвітлюють процес або ведуть зйомку. Пріоритет при розташуванні надається журналістам, які попередньо звернулися до суду з відповідним запитом.
6.2. У випадку резонансних судових процесів і великої уваги преси до них адміністрація суду (керівник апарату суду за узгодженням із головою суду, головуючим по справі) в залежності від можливостей зали (кількості місць) забезпечує рівний доступ як представників громадськості, так і медіа, пропорційно визначивши кількість виділених місць для зайняття представниками медіа, позначивши їх табличкою «місця для преси» або «преса».
6.3. У разі великої кількості представників преси, які бажають висвітлювати хід судового процесу, адміністрація суду (керівник апарату суду за узгодженням із головою суду, головуючим по справі) повідомляє їм всім кількість виділених для преси місць в залі і може запропонувати їм самим визначитись, хто займе ті місця.
6.4. Всі присутні в судовому засіданні особи мають дотримуватися порядку під час судового засідання та виконувати розпорядження головуючого. В разі порушення цих правил суд може застосувати заходи процесуального примусу у такому порядку: спочатку оголошується попередження, у разі повторного вчинення не дозволених дій - видалення із залу судового засідання, прояв злісної непокори є підставою для накладення адміністративного стягнення.
7. Інформаційні запити ЗМІ і журналістів
7.1. Відповідно до Законів України «Про доступ до публічної інформації» та «Про звернення громадян» журналісти та представники ЗМІ мають право звертатися до суду з відповідним запитом та отримувати відповідь у строки, передбачені вказаними законами.
7.2. У письмовому запиті повинно бути зазначено прізвище, ім’я та по батькові запитувача, питання, яке його цікавить та адреса, за якою він бажає отримати відповідь, а у необхідних випадках мета отримання інформації чи документів.
8. Доступ журналістів до судових рішень, матеріалів судового процесу
8.1. Доступ до судових рішень і матеріалів судового процесу забезпечується такими способами:
- присутністю журналіста під час розгляду справи в суді;
- присутністю журналіста в залі судового засідання під час проголошення судового рішення;
- оприлюдненням судових рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень у мережі Інтернет;
- публікацією текстів судових рішень в друкованих засобах масової інформації.
8.2. Присутність журналіста в залі судового засідання під час проголошення судового рішення
8.2.1. Журналісти та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право відкрито робити письмові нотатки, використовувати портативні аудіо технічні засоби.
8.2.2. Публічно проголошені судові рішення можуть бути відтворені без обмежень відповідно до вимог діючого законодавства.
8.3. Оприлюднення судових рішень у мережі Інтернет
8.3.1. Оприлюднення судових рішень у мережі Інтернет здійснюється через Єдиний державний реєстр судових рішень на офіційному веб-порталі Державної судової адміністрації України (www.court.gov.ua або www.reyestr.court.gov.ua).
8.4. Публікація текстів судових рішень в друкованих засобах масової інформації
8.4.1. Публікація текстів судових рішень в друкованих виданнях здійснюється у порядку, встановленому Законом України «Про доступ до судових рішень» від 22 грудня 2005 року № 3262-IV.
8.4.2. При висвітленні судових процесів, по яких зберігається можливість оскарження, журналісти мають уникати оцінок і висловів, що є доречними лише щодо справ із закінченим провадженням.
9. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, теле-, відео-, звукозапису
9.1. Представники ЗМІ, як і інші учасники судового процесу та особи, присутні на відкритому судовому засіданні, можуть використовувати портативні аудіо-технічні засоби відповідно до чинного законодавства України.
9.2. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню допускаються на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі, крім тих, які є суб'єктами владних повноважень;
9.3. У випадках, коли учасниками процесу є особи, які є суб’єктами владних повноважень, їх згода на проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також при трансляції судового засідання по радіо і телебаченню, не потрібна.
9.4. Журналістам та представникам ЗМІ, які планують проводити в залі судового засідання фото- і кінозйомку, теле-, відео-, звукозапис із застосуванням різних типів апаратури, а також транслювати судові засідання по радіо і телебаченню, повинні завчасно, не пізніше ніж за три дні, надати до суду письмовий запит про такі наміри.
9.5. Особи, які проводять зйомку та запис, повинні залишатися на визначених місцях і дотримуватися порядку протягом всього судового засідання до того моменту, як суддя залишить залу судового засідання, якщо інше не узгоджено з головуючим у справі. Фотографам, операторам та іншим особам не дозволяється пересуватися по залу судового засідання під час слухання справи.
10. Організаційні питання проведення інтерв’ю із суддями, особою, відповідальною за спілкування зі ЗМІ чи іншим працівником суду, визначеним головою суду
10.1. Правовий статус інтерв’ю полягає у тому, що журналіст і суддя, особа, відповідальна за спілкування зі ЗМІ чи інший працівник суду, визначений головою суду є співавторами інтерв’ю.
10.2. При плануванні інтерв’ю з суддею журналісти мають усвідомлювати можливість обмеження тематики спілкування через те, що відповідно до Кодексу суддівської етики, суддя не має права:
- розголошувати інформацію, що стала йому відома у зв’язку з розглядом справи в закритому судовому засіданні;
- робити публічні заяви, коментувати в засобах масової інформації справи, які перебувають у провадженні суду;
- піддавати сумніву судові рішення, що набрали законної сили.
10.3. Як співавтор, суддя, особа, відповідальна за спілкування зі ЗМІ чи інший працівник суду, визначений головою суду має право ознайомитися з підготовленим до поширення матеріалом, внести свої корективи у текст власних відповідей, якщо їх зміст перекручено, погодити назву матеріалу, тощо.
10.3.1. Журналістам бажано завчасно планувати інтерв’ю, повідомити про свій намір особу, на яку покладено виконання функцій взаємодії зі ЗМІ, повідомити їй тему розмови, обсяг і дату виходу матеріалу і попросити погодити час зустрічі.
10.3.2. З метою ефективного використання часу та узгодження із своїм напруженим графіком суддя може встановити чіткі часові рамки свого спілкування з журналістом.
10.3.3. Суддям, особі, відповідальній за спілкування зі ЗМІ чи іншому працівнику суду, визначеному головою суду треба враховувати, що журналісти можуть не мати юридичної освіти, працювати над матеріалами різної тематики, але оскільки вони виступають посередниками між судом і своєю аудиторією, у спілкуванні з ними слід вживати менше правової лексики, говорити на визначену ними тему, яка продиктована інтересами видання та цікавістю аудиторії.
_03_03.png)
