Шановні відвідувачі веб-сайту Скадовського районного суду Херсонської області!
Пропонуємо ознайомитися з оглядом правових новин минулого тижня.
Кожна новина містить посилання на джерело інформації.
1. Щотижневий огляд рішень Верховного Суду (за період з 28 вересня по 2 жовтня 2020 року)
29 вересня 2020 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовив у задоволенні позову фізичної особи, яка просила зобов’язати Президента України розглянути її звернення щодо подання до Верховної Ради України законопроєкту про встановлення порядку видачі дублікатів дипломів, які видавалися в Українській РСР.
Суд зазначив, що структурний підрозділ Офісу Президента України правомірно направив зазначене звернення за належністю до компетентного органу, оскільки вирішення порушеного позивачем питання не належить до повноважень Президента України чи створених ним консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів і служб, а є компетенцією Міністерства освіти і науки України.
30 вересня Касаційний кримінальний суд у складі ВС задовольнив касаційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 11 лютого 2020 року, якою скасовано вирок Київського районного суду м. Одеси від 18 березня 2019 року про визнання ексголови райдержадміністрації в Одеській області винним у заволодінні грошовими коштами (ч. 2 ст. 191 КК України). Водночас цією ухвалою Апеляційної палати ВАКС провадження у справі закрито у зв’язку з відсутністю в діях особи складу кримінального правопорушення.
Колегія суддів Третьої судової палати ККС ВС скасувала оскаржувану ухвалу та направила справу на новий апеляційний розгляд.
Джерело: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1004502/
2. Необізнаність про заповіт є підставою для призначення додаткового строку для спадкування: рішення ВС
Суть справи: позивач звернувся до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Позов мотивовано тим, що він не був обізнатий про наявність заповіту його померлої бабусі, яким вона заповідала все майно своєму сину, та позивачу, у рівних частинах кожному. Позивач пояснив, що на час складення вказаного заповіту був малолітнім та до вересня 2018 року не знав про наявність у нього спадкових прав щодо вищезазначеного майна, оскільки не підтримував довгий час родинних стосунків зі своїми родичами, зокрема і матір`ю, яка не сказала йому про заповіт після смерті бабусі. Місцева нотаріальна контора відмовила у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини. Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги, надавши позивачу додатковий строк тривалістю три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили на подання заяви про прийняття спадщини. Рішення обґрунтовано тим, що строк для прийняття спадщини пропущено позивачем з поважних причин, зокрема у зв`язу з необізнаністю спадкоємця про наявність заповіту. Крім того, державний нотаріус, встановивши наявність заповіту, не вчинила жодних дій для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, не зробила виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у газеті. Апеляційний суд погодився із таким висновком. Колегія суддів Цивільного суду ВС залишила рішення судів попередніх інстанцій без змін. Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо:
- у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви;
- ці обставини суд визнав поважними.
ВС зазначив, що на нотаріуса покладено обов`язок щодо повідомлення про необхідність подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом чи про відмову від її прийняття, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини. Допитаний у судовому засіданні нотаріус, вказував, що позивача не було повідомлено про відкриття спадщини, наявність на його ім`я заповіту та, відповідно, наявності у нього спадкових прав. Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК. У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини у такому випадку потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
3. За самовільне спалювання листя та сухої трави передбачено відповідальність
Не допускається спалювання промислових та побутових відходів, які є джерелами забруднення атмосферного повітря забруднюючими речовинами та речовинами з неприємним запахом або іншого шкідливого впливу, на території підприємств, установ, організацій і населених пунктів. Але є виняток: коли це здійснюється з використанням спеціальних установок при додержанні вимог, встановлених законодавством про охорону атмосферного повітря (стаття 20 Закону «Про охорону атмосферного повітря»).
Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, прибудинкова територія повинна постійно утримуватися в чистоті, систематично очищатися від сміття, тари, опалого листя. Спалювання всіх видів відходів на даній території домоволодінь і в сміттєзбірниках забороняється.
Відповідно до Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 10.04.2006 № 105, на об'єктах благоустрою зеленого господарства забороняється:
- вивозити і звалювати в не відведених для цього місцях відходи, сміття, траву, гілки, деревину, сніг, листя тощо;
- спалювати суху рослинність, розпалювати багаття та порушувати інші правила протипожежної безпеки.
Спалювати листя категорично забороняється.
Листя, подрібнені гілки деревини рослин і трав'янисті рештки квітково-декоративних рослин та скошених газонних трав необхідно вивозити на спеціальні полігони або на відведені майданчики на підприємствах зеленого господарства для приготування компостів, садових земель та інших органічних добрив.
Протягом пожежонебезпечного періоду заборонено також випалювати траву та інші рослинні рештки на землях лісового фонду, а також на інших земельних ділянках, що безпосередньо примикають до лісу (у тому числі проводити сільськогосподарські пали) (Правила пожежної безпеки в лісах України, затверджені наказом Державного комітету лісового господарства України від 27.12.2004 № 278).
Адміністративна відповідальність: штраф до 30,6 тис. грн. 13 квітня 2020 року Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу», яким внесено зміни до статті 77 Кодексу про адміністративні правопорушення.
Відтепер штраф за порушення вимог пожежної безпеки в лісах складає:
- для громадян: від 90 до 270 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1530 - 4590 грн.);
- для посадових осіб: від 270 до 900 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (4590 - 15300 грн.).
Штраф за знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі, складає:
- для громадян: від 270 до 900 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (4590 - 15300 грн.);
- для посадових осіб: від 630 до 1800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (10710 - 30600 грн.).
Відповідно до статті 77-1 КУпАП штраф за випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, складає:
- для громадян: 180 - 360 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3060 - 6120 грн.);
- для посадових осіб: 900 - 1260 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (15300 - 21420 грн.).
Штраф за вищевказані дії, вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, складає:
- для громадян: 360 - 720 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (6120 - 12240 грн.);
- для посадових осіб: 1260 - 1800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (21420 - 30600 грн.).
Кримінальна відповідальність: можна потрапити за грати до 10 років. Згідно зі статтею 245 Кримінального кодексу знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом, караються:
- штрафом від 5400 до 9000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (91800 до 153000 грн.);
- або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років;
- або позбавленням волі на той самий строк.
Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки караються:
- позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
4. З 1 жовтня "старі" банкноти та монети 25 копійок не прийматимуть під час розрахунків
З 1 жовтня монети номіналом 25 копійок та усі старі банкноти, уведені в обіг до 2003 року, не прийматимуть під час розрахунків готівкою за товари та послуги, а Національний банк вилучатиме їх з готівкового обігу.
Громадяни зможуть без обмежень та безкоштовно обміняти монети номіналом 25 копійок та старі банкноти, уведені в обіг до 2003 року, на монети та банкноти інших номіналів і зразків упродовж наступних трьох років:
- в усіх українських банках - упродовж одного року з дати вилучення їх з обігу - до 30 вересня 2021 року включно;
- у Національному банку та уповноважених банках (Ощадбанк, ПриватБанк, Райффайзен Банк Аваль, ПУМБ) - упродовж трьох років з дати вилучення їх з обігу - до 30 вересня 2023 року включно.
5. Кабмін переніс робочі дні у 2021 році
30 вересня 2020 року Кабінет Міністрів прийняв розпорядження про перенесення робочих днів у 2021 році.
Керівники підприємств, установ та організацій, у яких встановлено п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями в суботу та неділю, зможуть перенести робочі дні з:
- п'ятниці 8 січня на суботу 16 січня;
- понеділка 23 серпня на суботу 28 серпня;
- п'ятниці 15 жовтня на суботу 23 жовтня.
Спеціальний режим роботи банків та їхніх установ у ці дні визначатиме Національний банк.
Таке перенесення сприятиме раціональному використанню робочих днів та завчасному плануванню працівниками свого відпочинку і дозвілля, а також створить сприятливі умови для святкування у 2021 році 7 січня - Різдва Христового, 24 серпня - Дня незалежності України та 14 жовтня - Дня захисника України
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/198636_kabmn-perens-roboch-dn-u-2021-rots
_03_03.png)
