КОНЦЕПЦІЯ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ІНСТИТУТУ ПРИВАТНИХ ВИКОНАВЦІВ В УКРАЇНІ

КОНЦЕПЦІЯ
ЗАПРОВАДЖЕННЯ ІНСТИТУТУ
ПРИВАТНИХ ВИКОНАВЦІВ В УКРАЇНІ

1. ПРОБЛЕМА

Згідно з оприлюдненими Міністерством юстиції України даними, у 2013 році в органах ДВС знаходилось на виконанні понад 8 млн. виконавчих документів на загальну суму понад 440 млрд. грн. Середній відсоток виконання по виконавчим документам становить менше 25%.

Україна займає одне з перших місць за зверненнями до Європейського суду з прав людини у зв’язку з порушеннями прав людини на стадії виконання судових рішень (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р.)

2. ДЕЯКІ З ОСНОВНИХ ПРИЧИН ПРОБЛЕМИ

Одними із головних чинників, що впливають на таку негативну ситуацію з виконанням судових рішень є:

• Завантаженість державних виконавців (в середньому 120 проваджень на місяць на одного державного виконавця); 
• Вкрай недостатній рівень матеріально-технічного забезпечення державних виконавців; 
• Корупційна складова, обумовлена, зокрема, тим, що середня заробітна платня державного виконавця не перевищує 3 тисячі гривень.

3. ОСНОВНА ІДЕЯ ЩОДО УСУНЕННЯ ПРИЧИН ПРОБЛЕМИ

Запровадження інституту приватних виконавців.

Для цього необхідно ухвалити новий Закон України «Про приватну виконавчу діяльність», який у сукупності з чинними Законом України «Про державну виконавчу службу» та Законом України «Про виконавче провадження» будуть регулювати всі питання примусового виконання.

3.1. Приватні виконавці:

• Суттєво знизять завантаженість ДВС, оскільки у переважній більшості випадків у стягувача буде вибір, куди подати документ для примусового виконання: до органів ДВС чи до приватного виконавця;
• За свій рахунок будуть забезпечувати себе матеріально-технічними засобами (офісне приміщення, оргтехніка, транспортний засіб, витратні матеріали тощо);
• Забезпечать конкурентне середовище у сфері примусового виконання, оскільки практично всі категорії проваджень будуть одночасно відноситися як до компетенції ДВС, так і до компетенції приватних виконавців. Відтак це знизить рівень корупції у лавах ДВС та взагалі у цій сфері; 
• Будуть зацікавленими в успішному завершенні виконавчого провадження, оскільки від цього залежить їх прибуток та конкурентні переваги;
• Займатимуться примусовим виконанням на професійній, конкурентній та самоокупній основі. Вони не залежатимуть від органів державної влади та місцевого самоврядування.

4. ПРИВАТНА ВИКОНАВЧА ДІЯЛЬНІСТЬ

4.1. Структура суб’єктів приватної виконавчої діяльності

• Приватний виконавець;
• Національна асоціація приватних виконавців – недержавна некомерційна професійна організація, яка об’єднує всіх приватних виконавців України з метою забезпечення їх самоврядування. Утримується за рахунок членських внесків; 
• У структурі Національної асоціації приватних виконавців утворюються з числа її членів такі органи управління: Збори приватних виконавців України, Голова Асоціації, Правління Асоціації, Атестаційна палата, Дисциплінарна палата;
• Органи Національної Асоціації приватних виконавців: 1) представляють інтереси приватних виконавців, захищають їх права; 2) видають свідоцтва приватного виконавця; скасовують, а також призупиняють дію свідоцтва приватного виконавця; 3) проводять кваліфікаційні іспити; 4) ведуть Єдиний реєстр приватних виконавців; 5) ведуть Єдиний реєстр проваджень, відкритих приватними виконавцями; 6) здійснюють дисциплінарні провадження щодо приватних виконавців; 7) здійснюють перевірки діяльності приватних виконавців; 8) затверджують підзаконні акти;
• Міністерство юстиції уповноважено здійснювати перевірки діяльності приватних виконавців не частіше ніж 1 раз на рік. За результатами перевірки Міністерство юстиції може внести подання до Національної Асоціації про накладення санкції на приватного виконавця. У разі відмови Національної Асоціації у задоволенні подання, Міністерство юстиції вправі звернутися до суду.

4.2. Приватний виконавець

• Приватний виконавець працює на підставі Свідоцтва приватного виконавця, яке видає Національна Асоціація приватних виконавців;
• Свідоцтво приватного виконавця є безстроковим;
• Свідоцтво приватного виконавця може отримати дієздатний громадянин України, віком старше 25 років, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи у сфері права не менше 3 років після отримання вищої юридичної освіти, який успішно склав кваліфікаційний іспит, пройшов стажування на посаді помічника приватного виконавця і не має непогашеної чи незнятої в установленому законом порядку судимості за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі. Не може стати приватним виконавцем особа, звільнена з посади судді, прокурора, слідчого, нотаріуса, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування за порушення присяги, вчинення корупційного правопорушення, - протягом 3 років з дня такого звільнення;
• Кваліфікаційний іспит відбувається у вигляді анонімного тестування, під час його проведення ведеться відео фіксація;
• Приватний виконавець не може поєднувати свою діяльність з іншою роботою, крім викладацької, наукової та творчої. Приватному виконавцю заборонено займатися підприємницькою діяльністю, перебувати на державній службі, бути посадовою особою органу місцевого самоврядування тощо;
• Приватний виконавець може здійснювати свою діяльність одноосібно або разом з іншими приватними виконавцями у складі бюро приватних виконавців. У будь-якому разі приватний виконавець персонально несе відповідальність за відкриті ним виконавчі провадження; 
• Приватний виконавець вправі наймати на роботу помічників;
• Приватний виконавець не вправі здійснювати діяльність у разі відсутності договору страхування своєї цивільно-правової відповідальності. Приватний виконавець не вправі здійснювати дії, якщо сума стягнення перевищує розмір страхової суми по договору страхування. Якщо він має намір здійснити такі дії, він повинен укласти договір страхування на необхідну додаткову суму. Договір страхування реєструється у Національній асоціації приватних виконавців;
• Доходи приватного виконавця оподатковуються за ставками, передбаченими для адвокатів і приватних нотаріусів.

4.3. Територіальна компетенція приватного виконавця

• У Свідоцтві приватного виконавця, яке видається Національною Асоціацією приватних виконавців, вказується, зокрема, територіальна компетенція приватного виконавця. Територіальну компетенцію обирає сам приватний виконавець. Територіальна компетенція вказується у Свідоцтві лише за умови надання виконавцем документів про те, що він має обладнане відповідно до стандартів робоче місце (офіс) у межах зазначеної території.
• Територіальна компетенція приватного виконавця визначається: 1) територією, яка входить до юрисдикції певного місцевого суду загальної юрисдикції або 2) межами міста (у містах з районним поділом). 
• Приватний виконавець вправі подати заяву про зміну своєї територіальної компетенції, але не частіше, ніж один раз на два роки.

4.4. Підвідомчість виконавчих проваджень приватному виконавцю

• До виключної компетенції ДВС відносяться: 1) провадження, де боржником виступає орган державної влади, орган місцевого самоврядування або юридична особа, більш як 50 відсотків статутного капіталу якої належить державі; 2) провадження з приводу примусового виселення / вселення фізичних осіб у житлове приміщення; 3) провадження щодо відібрання дитини; 4) провадження, в яких об’єктом стягнення виступає нерухоме майно державної або комунальної власності. Всі інші виконавчі провадження може здійснювати приватний виконавець нарівні з ДВС.
• На процес виконавчого провадження, що здійснює приватний виконавець, та на його права і обов’язки поширюються норми Закону України «Про виконавче провадження» за деякими винятками (наприклад, приватний виконавець не має права накладати штрафи, здійснювати привід боржника тощо). 
• Місце виконання визначається за правилами Закону України «Про виконавче провадження», тобто виконавче провадження відкривається приватним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, здійснюється приватним виконавцем за місцем проведення таких дій. 
• Право вибору місця виконання між кількома приватними виконавцями або органами ДВС, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу; 
• Приватний виконавець, на відміну від ДВС, у разі виявлення майна боржника поза межами території, на яку поширюються його функції, вправі продовжувати самостійно виконувати свої повноваження на території всієї України. 

4.5. Кількість приватних виконавців

• Кількість приватних виконавців не обмежується законом. Законом встановлюється обов’язок Національної асоціації приватних виконавців регулярно, але не менше ніж один раз на рік, оголошувати про прийом заявок від всіх бажаючих на складання кваліфікаційного іспиту. В разі надходження хоча б однієї заявки від відповідного кандидата, іспит відбувається;
• Кількість приватних виконавців фактично регулюється: 1) економічними інструментами (вимогою утримувати робоче місце; вимогою оплачувати доступ до Єдиного реєстру проваджень; сплатою щорічного внеску); 2) адміністративними заходами (приватний виконавець, який за даними Реєстру проваджень, відкритих приватними виконавцями, відкрив менше ніж 10 проваджень протягом одного календарного року, направляється на повторне платне складання кваліфікаційного іспиту).

4.6. Взаємовідносини стягувача та приватного виконавця

• Для початку виконавчого провадження стягувач подає відповідну заяву та документи (згідно Закону України «Про виконавче провадження») будь-якому приватному виконавцю, який працює на певній території. У разі необґрунтованої відмови від відкриття виконавчого провадження приватний виконавець несе дисциплінарну відповідальність;
• Витрати виконавчого провадження (ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження») в обов’язковому порядку авансуються стягувачем;
• Приватний виконавець має право на винагороду у випадку повного або часткового виконання рішення. Винагорода встановлюється у таких розмірах: 1) 10% від стягненої суми або вартості майна (ПРИМІТКА: зараз у ДВС – 5%, але не більше 850 гривен). При цьому вказана сума виділяється на розсуд керівника із бюджетних коштів); 2) 3 мінімальної заробітної плати - за виконавчим документом немайнового характеру (ПРИМІТКА: зараз у ДВС – 255 гривень. При цьому вказана сума виділяється за погодженням керівника із бюджетних коштів); 
• Під час виконавчого провадження, що здійснюється приватним виконавцем, з боржника до Державного бюджету не стягується виконавчий збір. (ПРИМІТКА: На сьогодні щодо виконання майнових рішень виконавчий збір становить 10%, а немайнових – від 680 до 1360 грн). Таким чином запровадження інституту приватних виконавців істотним чином не збільшить розмір тих додаткових витрат, що несе боржник.
• Винагорода приватного виконавця в окремих випадках: 1) у випадку самостійного виконання рішення боржником у строк, встановлений постановою про відкриття виконавчого провадження – 0,5 мінімальної заробітної плати, сума авансується стягувачем; 2) у випадку самостійного виконання рішення боржником у строк, встановлений постановою про відкриття виконавчого провадження – за стандартними ставками (майнові вимоги - 10% від суми, немайнові вимоги - 3 мінімальної заробітної плати) – сума стягується з боржника; 3) у випадку відмови стягувача від примусового виконання – 1 мінімальна заробітна плата, сума авансується стягувачем; 4) у випадку укладення мирової угоди між стягувачем і боржником - за стандартними ставками (майнові вимоги -10% від суми, немайнові вимоги - 3 мінімальної заробітної плати) стягуються за загальним правилом з боржника, або в іншому встановленому мировою угодою, порядку.
• Витрати виконавчого провадження (ст. 41 ЗУ «Про виконавче провадження») і винагорода приватного виконавця стягуються за рахунок боржника (за винятком випадків відмови стягувача від примусового виконання та самостійного виконання боржником рішення у строк, вказаний у постанові про відкриття виконавчого провадження).
• Таким чином, приватний виконавець не відкриває виконавчого провадження до моменту надходження на його рахунок 1,5 мінімальної заробітної плати. Він також не розпочинає певні виконавчі дії, пов’язані з витратами виконавчого провадження, поки ці витрати не будуть авансовані стягувачем.

5. ПІДЗАКОННІ АКТИ У СФЕРІ ПРИВАТНОЇ ВИКОНАВЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

• Постанова Кабінету Міністрів України: 1) про порядок ведення Єдиного реєстру приватних виконавців; 2) про порядок ведення Єдиного реєстру виконавчих проваджень; 3) про вимоги до робочого місця і обладнання офісу приватного виконавця; 4) про вимоги до діловодства приватного виконавця; 5) про мінімальну суму страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця; 6) про порядок здійснення перевірок діяльності приватного виконавця Міністерством юстиції України.
• Рішенням загальних зборів Національної Асоціації приватних виконавців: 1) про Атестаційну палату; 2) про Дисциплінарну палату; 3) про порядок складення кваліфікаційного іспиту; 4) про порядок проходження стажування; 5) про порядок здійснення перевірок діяльності приватного виконавця; 6) про Свідоцтво приватного виконавця; 7) Кодекс етики приватного виконавця; 8) про грошове утримання приватними виконавцями Національної асоціації приватних виконавців.

6. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕХІДНОГО ПЕРІОДУ

Оскільки з самого початку дії нового Закону буде неможливо сформувати органи самоуправління приватних виконавців, передбачається встановити особливий перехідний правовий режим, який полягатиме у наступному:

• Прийняття кваліфікаційного іспиту та видачу Свідоцтва здійснює Міністерство юстиції України відповідно до положень Закону. При цьому під час перехідного періоду іспит повинен проводитися кожні 4 місяці;
• Дисциплінарні провадження щодо приватних виконавців та накладення на них санкцій здійснює Міністерство юстиції України відповідно до положень Закону;
• Перевірки діяльності приватних виконавців здійснює Міністерство юстиції України;
• Ведення Єдиного реєстру приватних виконавців та Єдиного реєстру проваджень, відкритих приватними виконавцями, забезпечує Міністерство юстиції України;
• Під час перехідного періоду стажування не є умовою видачі Свідоцтва приватного виконавця;
• Протягом одного місяця після видачі 300 Свідоцтва приватного виконавця, але не раніше, ніж через 1 рік після набрання Законом чинності, Міністерство юстиції України зобов’язується скликати Загальні збори приватних виконавців, що приймають рішення про створення Національної Асоціації приватних виконавців та затверджують її Статут.
• Після державної реєстрації Національної Асоціації приватних виконавців перехідний період завершується. Протягом одного місяця після державної реєстрації Національної Асоціації Міністерство юстиції України передає Голові Асоціації Єдиний реєстр приватних виконавців, Єдиний реєстр проваджень, відкритих приватними виконавцями, а також всі інші документи, що стосуються приватних виконавців.

Концепцію підготовлено:
Борис Малишев, експерт Центру політико-правових реформ