Під час круглого столу, який відбувся 2 жовтня 2014 року у Міністерстві юстиції України, представники суддівської спільноти, наукових кіл, міжнародні експерти та громадськість обговорили проблемні питання функціонування судової системи та її реформування, у тому числі проект про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підготовлений у рамках громадської ініціативи «Реанімаційний пакет реформ».
Експерт політико-правових реформ Роман Куйбіда, який презентував зазначений законопроект, детально зупинився на його основних положеннях. Так, законодавча ініціатива спрямована на удосконалення механізмів добору суддів, підвищення ролі суддівського самоврядування, відкритості судового процесу.
Про очікування суддівської спільноти від законодавчих новацій розповіла суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Алла Лесько. За її словами, судді ВССУ загалом позитивно оцінили зазначений законопроект. «Це один із найбільш змістовних документів, який може і не в повному обсязі, але значною мірою усуває суперечності, прогалини чинного законодавства щодо судоустрою і статусу суддів», – зазначила суддя.
Надзвичайно важливо, що законопроектом передбачається збільшення повноважень Ради суддів України як органу суддівського самоврядування, адже це, зауважила Алла Лесько, дозволить суттєво обмежити зовнішній вплив на судову владу. Також суддя відзначила важливість запровадження диференційованої дисциплінарної відповідальності. При цьому проект чітко визначає строки провадження та притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Підтримують судді ВССУ і запропоновані зміни щодо надання права Верховному Суду України вирішувати питання прийняття заяви про допуск до перегляду справ у зв’язку з неоднаковим застосуванням норм матеріального права та запровадження такої підстави для перегляду судових рішень Верховним Судом України, як неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права.
Водночас вона звернула увагу і на деякі недоліки законопроекту. Так, відповідно до його положень строк перебування судді на адміністративній посаді становить лише один рік. А для судді, який раніше не обіймав керівну посаду, необхідно принаймні 3-4 місяці лише для того, щоб зрозуміти особливості адміністрування в суді. На думку Алли Лесько, мінімальний строк обрання на адміністративну посаду має становити три роки.
Доопрацювання потребують і норми законопроекту, якими передбачено проведення моніторингу способу життя судді при вирішенні питання щодо його призначення на посаду або притягнення до відповідальності. Необхідно чітко визначити процедуру цього моніторингу та встановити, які підстави дозволяють зробити висновок про неналежний спосіб життя судді, переконана Алла Лесько. В іншому випадку надто широкі оціночні поняття можуть стати причиною зловживань або неправильних висновків.
Свою позицію щодо законопроекту висловили судді Верховного Суду України та Вищого господарського суду. Активну участь в обговоренні також взяли міжнародні фахівці та науковці.
Джерело: sc.gov.ua
_03_03.png)
