Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Алла Лесько взяла участь у круглому столі з питань реформування судової системи України, який організовано Юридичною групою LCF, Національною асоціацією банкірів України за інформаційної підтримки видання «Юридична практика».
Учасники заходу, серед яких представники суддівського корпусу, банківської системи, Кабінету Міністрів, Міністерства юстиції, асоціацій правників та адвокатів України, Національної школи суддів України, міжнародних інституцій та громадських організацій, обговорили запропоновані концепції судової реформи, у тому числі нову редакцію проекту Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Зокрема, вони обмінялися думками щодо принципів побудови судової системи, спеціалізації судів та суддів, повноважень вищих спеціалізованих судів, Верховного Суду України та органів суддівського самоврядування.
На необхідності впровадження ефективної судової реформи з метою забезпечення об’єктивної судової практики, її прогнозованості та системності наголосив Голова Ради НАБУ Роман Шпек. На його переконання, це сприятиме підвищенню інвестиційної привабливості України, покращенню її іміджу, що позитивно вплине на національну економіку.
Своє бачення щодо реформування судової системи, її складових висловив Голова Вищого господарського суду України Богдан Львов. На його думку, зміна лише форми і структури не є ефективним підходом у процесі удосконалення системи судочинства. Як приклад він навів ліквідацію військових судів, що свого часу спричинило негативні наслідки. Крім того, відмова від спеціалізації судів, переконаний Голова ВГСУ, призведе до збільшення кількості справ до Європейського Суду з прав людини.
Натомість, на його думку, необхідно запровадити ефективні механізми виконання судових рішень, підвищити гарантії незалежності суддів, а також звернути увагу на професійну підготовку суддів.
Про важливість комплексного підходу до проведення судової реформи зазначила під час свого виступу суддя ВССУ Алла Лесько. «Головне завдання реформування – це забезпечення захисту порушених прав громадян. І захист цей має бути своєчасним, для того, щоб уникнути невідворотних змін, коли судове рішення виконати вже буде неможливо і воно залишиться лише декларацією на папері». При цьому питання структури судової системи, переконана суддя, не є принциповим. Водночас при поверненні до триланкової системи слід звернути увагу на удосконалення процедури касаційного оскарження, зокрема шляхом запровадження законодавчих фільтрів допуску касаційних скарг до суду касаційної інстанції, а також надання належної правової допомоги. Така необхідність, пояснила доповідач, виникає у зв’язку з надзвичайно великим навантаженням на суддів касаційної інстанції, про що свідчать статистичні дані розгляду справ у ВССУ. «Варто згадати складну ситуацію, яка виникла в 2007 році. Відповідними змінами до Закону України «Про судоустрій України» апеляційним судам тоді було передано функції касаційної інстанції, оскільки Верховний Суд України не в змозі був своєчасно забезпечити розгляд значної кількості справ. Тобто за умови триланкової системи, але без законодавчих фільтрів та надання кваліфікованої правової допомоги, розглядати справи в суді касаційної інстанції на належному рівні не буде можливості», – зауважила Алла Лесько.
Позитивним законодавчим кроком, на її думку, є надання права Верховному Суду України вирішувати питання прийняття заяви про допуск до перегляду справ у зв’язку з неоднаковим застосуванням норм матеріального права та запровадження такої підстави для перегляду судових рішень Верховним Судом України, як неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права.
Активну участь у дискусії взяли й інші учасники заходу. Надані пропозиції буде узагальнено й враховано під час напрацювання відповідних рекомендацій.
Джерело: sc.gov.ua
_03_03.png)
