Заочне навчання у вищому навчальному закладі не зараховується до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років. До такого висновку дійшов ВСУ в постанові від 14 жовтня 2014 №21-43а14, текст якої друкує "Закон і Бізнес".
Верховний Суд України
Іменем України
Постанова
14 жовтня 2014 року м.Київ №21-430а14
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого — Кривенка В.В.,
суддів: Гриціва М.І., Гусака М.Б., Коротких О.А.,
Маринченка В.Л., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Особи 1 до Державної податкової адміністрації в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2011 року Особа 1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати бездіяльність ДПАУ незаконною та зобов’язати ДПАУ здійснити розрахунок вислуги років із включенням часу роботи в органах прокуратури з 19.01.2000 до 19.01.2004 й навчання у вищому навчальному закладі з розрахунку 1 рік за 6 місяців з 24.07.96 до 13.08.98; видати направлення для проходження медичного огляду військово-лікарською комісією Управління Міністерства внутрішніх справ у Херсонській області; звільнити з 21.08.2011 з органів Державної податкової служби на пенсію за віком, за вислугу років з урахуванням результатів медичного огляду; оформити й направити відповідні документи до управління пенсійного забезпечення
військовослужбовців та деяких інших категорій громадян головного управління Пенсійного фонду в Херсонській області для призначення та виплати пенсії.
На обгрунтування своїх вимог Особа 1 послався на положення ст.501 закону «Про прокуратуру» від 5.11.91 №1789-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), якими встановлено правила пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих — до 20-річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, зараховується, крім іншого, час роботи на посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою, та половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах.
Херсонський окружний адміністративний суд постановою від 23.09.2011, залишеною без змін ухвалами Одеського апеляційного адміністративного суду від 2.02.2012 та Вищого адміністративного суду від 13.03.2014, позовні вимоги задовольнив частково: визнав незаконною бездіяльність ДПАУ; зобов’язав ДПАУ здійснити розрахунок вислуги років із включенням часу роботи в органах прокуратури з 19.01.2000 до 19.01.2004 та навчання у ВНЗ із
розрахунку 1 рік за 6 місяців з 24.07.96 до 13.08.98; зобов’язав ДПАУ видати Особі 1 направлення для проходження медичного огляду військово-лікарською комісією УМВС у Херсонській області; в іншій частині позову відмовив.
Не погоджуючись із рішенням суду касаційної інстанції, головне управління Міністерства доходів і зборів у Херсонській області (правонаступник ДПАУ) звернулось із заявою про її перегляд Верховним Судом з підстави, встановленої п.1 ч.1 ст.237 Кодексу адміністративного судочинства, в якій просить скасувати ухвалу ВАС та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на неоднакове застосування ВАС одних і тих самих норм права в подібних правовідносинах, а саме — стст.501, 56 закону №1789-ХІІ. На обгрунтування заяви додало копію постанови ВАС від 26.07.2012 №К/9991/32670/12, яка, на думку заявника, підтверджує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права в подібних правовідносинах.
Ухвалою від 17.07.2014 ВАС допустив цю справу до провадження у Верховному Суді для перегляду ухвали ВАС від 13.03.2014.
Допускаючи до провадження у ВС зазначену справу, касаційний суд виходив із того, що до заяви додано ухвалу, в якій ВАС, застосовуючи до спірних відносин положення стст.501, 56 закону №1789-XII, дійшов висновку, що половина строку навчання на заочному відділенні юридичного ВНЗ не підлягає включенню до стажу роботи позивача.
Натомість у справі, що розглядається, ВАС, ухвалюючи оскаржуване рішення, дійшов протилежного висновку, зазначивши, що при призначенні пенсії відповідно до ст.501 закону №1789-XII половина строку навчання у юридичному виші, якщо особа навчалася заочно, підлягає зарахуванню до стажу, що дає право на пенсію за вислугу років.
Усуваючи розбіжності в застосуванні касаційним судом вищезазначених норм матеріального права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС виходить із такого.
У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що Особа 1 дійсно з 1.09.94 до 9.02.2001 навчався в Національній юридичній академії ім. Ярослава Мудрого.
У трудовій книжці такий запис відсутній, оскільки згідно з довідкою академії від 17.08.2011 №К-379-(416) позивач навчався на заочному відділенні.
Відповідно до ч.3 ст.42 закону «Про освіту» від 23.05.91 №1060-XII підготовка фахівців у вищих навчальних закладах може проводитися з відривом (очна), без відриву від виробництва (вечірня, заочна), шляхом поєднання цих форм, а з окремих спеціальностей — екстерном.
Підпунктом 6.3 п.6 Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти від 2.06.93 №161 (зареєстровано у Міністерстві юстиції 23.11.93 за №173), передбачено, що вечірня й заочна (дистанційна) форми навчання є формами здобуття певного рівня освіти або кваліфікації без відриву від виробництва.
Відповідно до ст.501 закону №1789-XII прокурори та слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення певної вислуги років.
До вислуги років, яка дає право на пенсію, згідно із цією статтею зараховується час роботи на
прокурорських посадах, перелічених у ст.56 закону, в тому числі у військовій прокуратурі, стажистами в органах прокуратури, слідчими, суддями, на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, офіцерських посадах Служби безпеки, посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою, в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури працівникам, яким присвоєно класні чини, на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, що мають класні чини, були направлені туди, а потім повернулися в прокуратуру, строкова військова служба, половина строку навчання в юридичних ВНЗ, частково оплачувана відпустка жінкам по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років (ч.6 ст.501 закону №1789-XII).
Для того щоб установити, чи зараховується до вислуги років позивача половина строку навчання на заочному відділенні в академії, необхідно з’ясувати зміст таких понять, як «трудовий стаж», «спеціальний стаж» та «вислуга років».
Відповідно до ч.1 ст.24 закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне
страхування» від 9.07.2003 №1058-IV страховий стаж — це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Однак ч.4 цієї ж статті передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним законом, зараховуються до страхового стажу в порядку й на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим законом.
У законодавстві, що діяло раніше (до 1 січня 2004 року), зокрема в законі «Про пенсійне забезпечення» від 5.11.91 №1788-XII, йдеться про стаж роботи, що дає право на призначення трудових пенсій (загальний трудовий стаж).
Зміст поняття «загальний трудовий стаж» є ширшим, ніж поняття «страховий стаж», оскільки до першого включаються також періоди суспільно корисної діяльності, коли особа не підлягала загальнообов’язковому соціальному страхуванню.
Так, згідно з ч.1 ст.56 закону №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи та тривалості перерв.
Крім того, відповідно до ч.3 цієї ж статті до стажу роботи, що дає право на призначення трудових пенсій, зараховуються також періоди, коли особа не працювала, наприклад у зв’язку з навчанням у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах з підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі та клінічній ординатурі; тимчасовою непрацездатністю, що почалася в період роботи; часом догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку тощо.
Спеціальний стаж — це період роботи в певних умовах праці чи на посадах, з якими законодавець пов’язує пільгове (або за особливими правилами) пенсійне забезпечення.
Вислуга років є видом спеціального стажу. Це період виконання особливого роду трудової діяльності або державної служби, коли до особи, яка її здійснює, пред’являють особливі вікові, а також підвищені психічні та фізичні вимоги, при тривалому виконанні якої особа втрачає відповідну професійну працездатність.
Так, ст.51 закону №1788-XII передбачає, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Правом вислуги років користуються різні категорії осіб, у тому числі й прокурорсько-слідчі працівники на підставі закону №1789-XII.
Відповідно до ст.62 закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, у тому числі й спеціальний, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів.
У Порядку підтвердження наявного трудового стажу
для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМ від 12.08.93 №637, також передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно з п.2.18 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці, Міністерства соціального захисту населення від 29.07.93 №58 (зареєстровано в Міністерстві юстиції 17.08.93 за №110), до трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів, зокрема, записи про час навчання в професійних навчально-виховних закладах та інших закладах, у навчально-курсових комбінатах (центрі, пункті тощо), у вузах та про час перебування в аспірантурі та клінічній ординатурі.
Для студентів, слухачів курсів, учнів, аспірантів і клінічних ординаторів, які мають трудові книжки, навчальний заклад (наукова установа) вносить записи про час навчання на денних відділеннях (у тому числі підготовчих) вищих навчальних закладів. Підставою для таких записів є накази навчального закладу (наукової установи) про зарахування на
навчання та про відрахування з числа студентів, учнів, аспірантів, клінічних ординаторів (п.2.16 інструкції).
Вищезазначене свідчить, що питання ведення, контролю за веденням запису в трудовій книжці відомостей щодо трудового (у тому числі спеціального) стажу віднесено до компетенції роботодавця або, у виняткових випадках, юридичної особи, в якій власник трудової книжки провадить не трудову, але іншу основну свою діяльність. У випадку, коли така діяльність не є трудовою, а іншою, але не основною, зокрема навчання на заочному відділенні, відомості про неї не можуть стосуватися трудового стажу, а відповідно до п.2.18 інструкції можуть вноситися до трудової книжки як інформаційні. Такі дані не можуть заміщувати (поглинати) собою дані, що становлять безпосередньо трудовий стаж.
Суди встановили, що Особа 1 протягом періоду навчання на заочному відділенні відповідно до записів у трудовій книжці з липня 1996 до травня 1998 року працював на різних підприємствах. Тобто за період роботи з липня 1996 до травня 1998 року він має стаж роботи, але не спеціальний, а загальний.
Проаналізувавши наведені норми матеріального права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС дійшла висновку, що навчання на заочному відділенні у ВНЗ не зараховується до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років. Включення цього періоду до вислуги років суперечить юридичній природі (сутності) цього виду спеціального стажу, оскільки, крім вищезазначеного, закон пов’язує встановлення особливих правил призначення пенсії за вислугу років саме з неможливістю продовжувати роботу чи службу на певних посадах або в певних умовах праці у зв’язку з втратою професійної працездатності особи або її придатності до настання пенсійного віку.
Аналогічна правова позиція вже висловлювалася Верховним Судом у постанові від 5.11.2013 №21-289а13.
Оскільки при вирішенні спору суд касаційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права до встановлених у справі обставин, заяву Головного управління Міндоходів і зборів у Херсонській області слід задовольнити.
Керуючись стст.241, 242, 244 КАС, колегія суддів
Судової палати в адміністративних справах ВС
ПОСТАНОВИЛА:
Заяву Головного управління Міністерства доходів і зборів у Херсонській області задовольнити.
Скасувати ухвалу ВАС від 13.03.2014, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого п.2 ч.1 ст.237 КАС.
джерело: http://zib.com.ua/
_03_03.png)
