Законодавством передбачено можливість провадження господарської діяльності, що є об’єктом оподаткування, не лише юридичними та фізичними особами — підприємцями, а й у межах договору про спільну діяльність. До такого висновку дійшов ВСУ в постанові від 7 жовтня №3-133гс14, текст якої друкує "Закон і Бізнес".
Верховний Суд України
Іменем України
Постанова
7 жовтня 2014 року м.Київ №3-133гс14
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:
головуючого — Барбари В.П.,
суддів: Балюка М.І., Берднік І.С., Гуля В.С., Жайворонок Т.Є., Ємця А.А., Колесника П.І., Потильчака О.І., Шицького І.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області про визнання протиправним і скасування рішення,
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2011 р. товариство звернулося до суду з позовом, в якому з урахуванням зміни позовних вимог просило визнати протиправним договір про спільну діяльність між товариством та ТОВ «Надраінвест» (укладеному 21.12.2000) та скасувати рішення ДПІ від 5.05.2011 №734/10/15-039 про відмову платнику податків в прийнятті податкового розрахунку плати за користування надрами для видобування корисних копалин (із додатками) за I квартал 2011 р. і зобов’язати ДПІ приймати від цього платника податків податкові розрахунки плати за користування надрами для видобування корисних копалин.
На обгрунтування позову товариство зазначило, що
договором до ДПІ подано податковий розрахунок плати за користування надрами для видобування корисних копалин за I квартал 2011 р., однак листом від 5.05.2011 №734/10/15-039 ДПІ повідомила, що поданий податковий розрахунок не вважається декларацією й отримав статус «не визнано як податкова декларація» як такий, що поданий на порушення п.48.3 ст.48 Податкового кодексу (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин). При цьому ДПІ вказала, що форма податкового розрахунку передбачає відображення у розділах 2 і 4 відомостей про платника, зокрема його назву та код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, суб’єктами якого є юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб усіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, що знаходяться на території України та проводять свою діяльність на підставі її законодавства. На думку органу контролю, платник податків самовільно змінив обов’язкові реквізити податкової звітності, оскільки наданий договору №5/56 реєстраційний номер платника податків з тимчасового реєстру Державної податкової адміністрації є податковим номером, а не кодом ЄДРПОУ.
Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 7.06.2011 позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував рішення ДПІ від 5.05.2011 №734/10/15-039 про відмову в прийнятті податкового розрахунку плати за користування надрами для видобування корисних копалин за I квартал 2011 р., в іншій частині позовних вимог відмовив. При прийнятті рішення суд виходив з того, що при поданні податкового розрахунку до ДПІ було дотримано наказу ДПАУ «Про затвердження форм податкових розрахунків з плати за користування надрами» від 24.12.2010 №1013, зокрема щодо заповнення розділів 2 та 4 податкового розрахунку, оскільки вказані розділи містять правильне найменування платника, чинний та правильний податковий номер договору.
Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 1.12.2011 постанову суду першої інстанції скасував та прийняв нову, якою відмовив у задоволенні позову.
Вищий адміністративний суд ухвалою від 19.12.2013 рішення апеляційного суду залишив без змін.
При прийнятті такого рішення суди апеляційної та касаційної інстанцій виходили з того, що в податкового органу є підстави для відмови в прийнятті податкового розрахунку плати за користування надрами для видобування корисних копалин за I квартал 2011 р. з огляду на те, що податковий розрахунок заповнений з порушенням п.48.3 ст.48 ПК, оскільки як до набрання чинності законом «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» від 24.05.2012 №4834-VI, так і після платником за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкт підприємницької діяльності — юридична або фізична особа, тоді як позивач у зазначеному розрахунку вказав платником договір про спільну діяльність, що, у свою чергу, потягло зазначення в розділах 2 і 4 податкового розрахунку неправильних даних.
У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом товариство, посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом положень пп.48.3 та 48.4 ст.48, пп.263.1.1 та 263.1.4 п.263.1 ст.263 ПК, просить скасувати постанову Харківського
апеляційного адміністративного суду від 1.12.2011 та ухвалу ВАС від 19.12.2013, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 7.06.2011 — залишити без змін.
На обгрунтування заяви додано ухвалу ВАС від 4.06.2014 (№К/991/36749/12), в якій суд касаційної інстанції дійшов висновку, що поданий розрахунок плати за користування надрами для видобування корисних копалин був складений та поданий товариством із зазначенням у графі найменування платника договору №410/95, тому, за умови фактичного подання цього розрахунку юридичною особою та за відсутності на момент виникнення спірних правовідносин чіткого законодавчого визначення порядку подання звітності з плати за користування надрами для видобування корисних копалин і порядку заповнення реквізитів такої звітності, за умови можливості ідентифікації фактичного платника, застосування до товариства негативних наслідків у вигляді відмови в прийнятті поданої ним звітності з формальних підстав є неприпустимим.
Вирішуючи питання про усунення різного застосування судом касаційної інстанції
вищезгаданих норм матеріального права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС виходить із такого.
Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК податкова декларація, розрахунок — документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПК) органу контролю у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Форма податкової декларації встановлюється центральним органом державної податкової служби за погодженням з Міністерством фінансів (п.46.5 ст.46 ПК).
За правилами ст.48 ПК, податкова декларація має містити обов’язкові реквізити, п.48.3 цієї статті визначено перелік таких реквізитів, зокрема «код платника податків згідно з ЄДРПОУ або податковий номер».
Згідно з п.64.6 ст.64 ПК на обліку в органах
державної податкової служби повинні перебувати угоди про розподіл продукції та договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на яких поширюються особливості податкового обліку та оподаткування спільної діяльності, визначені цим кодексом.
Підпунктом 153.14.2 п.153.14 ст.153 ПК передбачено, що облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.
Уповноваженим особам договорів про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи при взятті на облік договору згідно з пп.«а» п.2.4 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 9.12.2011 №1588, органами державної податкової служби надається реєстраційний (обліковий) номер платника податків.
Разом з тим форма податкового розрахунку, затвердженого наказом №1013, містить лише частину вказаного реквізиту «код платника податків
згідно з ЄДРПОУ».
Підпунктом 263.1.1 п.263.1 ст.263 ПК визначено, що платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр.
У подальшому законодавцем було врегульовано це питання шляхом прийняття закону №4834-VI. Пункт 263.1 ст.263 ПК доповнено пп.263.1.4., згідно з яким платником плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи є уповноважена особа — один з учасників такого договору про спільну діяльність без
утворення юридичної особи, на якого згідно з умовами договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи покладено обов’язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності, та за умови, що один з учасників договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи має відповідний спеціальний дозвіл.
Таким чином, законодавством передбачено можливість здійснення господарської діяльності, що є об’єктом оподаткування, не лише юридичними та фізичними особами — підприємцями, а й у межах договору про спільну діяльність.
Отже, обов’язок щодо здійснення податкового обліку й подання податкової звітності покладається, зокрема, на уповноважених осіб, що провадять господарську діяльність без створення юридичної особи на підставі договору про спільну діяльність, а не лише на юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців.
Крім того, постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 1.08.2011 у справі №2а-9068/11/2670
визнано недійсним та скасовано з дати набрання чинності наказом №1013 у частині визначення реквізиту «код за ЄДРПОУ, або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія, номер паспорта» розділів 2 та 4 Податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин та зобов’язано ДПАУ включити до форми податкового розрахунку плати за користування надрами, затвердженої наказом №1013, замість реквізиту «код за ЄДРПОУ, або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта» реквізит «код платника податків згідно з ЄДРПОУ або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта».
З огляду на викладене колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС дійшла висновку, що в разі використання надр у межах договору про спільну діяльність платником податку є зареєстрований в установленому законом порядку суб’єкт господарювання, якому таким договором було надано повноваження сплачувати податкові зобов’язання, які виникають у зв’язку зі здійсненням спільної діяльності. Проте об’єктом оподаткування в
такому випадку будуть результати спільної діяльності.
Отже, висновок суду касаційної інстанції у справі, що розглядається, про правомірність оскаржуваного рішення ДПІ не грунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, у зв’язку із чим відповідно до ч.2 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства ухвала цього суду від 19.12.2013 підлягає скасуванню, а справа — направленню на новий касаційний розгляд.
Керуючись стст.241—243 КАС, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС
ПОСТАНОВИЛА:
Заяву ПАТ «Укрнафта» задовольнити.
Ухвалу ВАС від 19.12.2013 скасувати, справу направити на новий касаційний розгляд.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого п.2 ч.1 ст.237 КАС.
джерело: http://zib.com.ua/
_03_03.png)
