Сам по собі факт прочитання сторонами тексту оспорюваного договору дарування та роз'яснення нотаріусом суті договору не може бути підставою для відмови в задоволенні позову про визнання цього договору недійсним.АВОВІ ЗВІСТКИ
Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 21 жовтня 2015 № 6-202цс15 розглянув справу про визнання договору дарування недійсним і про відновлення права власності на квартиру.
Суд сформулював таку правову позицію. Виходячи зі змісту статей 203, 717 Цивільного кодексу, договір дарування вважається укладеним, якщо сторони мають повне уявлення не тільки про предмет договору, а й досягли згоди з усіх його істотних умов.Договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування, правової метою якого є передача власником свого майна у власність іншої особи без отримання взаємного винагороди.
Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнана судом недійсною. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом (частина перша статті 229 ЦК).
Сам по собі факт прочитання сторонами тексту оспорюваного договору дарування та роз'яснення нотаріусом суті договору не може бути підставою для відмови в задоволенні позову про визнання цього договору недійсним.
Вирішуючи питання про наявність або відсутність помилки - неправильного сприйняття позивачем фактичних обставин угоди, що вплинуло на волевиявлення особи при укладенні договору дарування замість договору довічного утримання, суду необхідно встановити: вік позивача, його стан здоров'я і необхідність у зв'язку з цим у догляді і сторонньої допомоги ; наявність у позивача спірного житла як єдиного; відсутність фактичної передачі спірного нерухомого майна за оспорюваним договором дарування дарувальником обдаровуваному і продовження позивачем проживати в спірній квартирі після укладення договору дарування, тощо.
Тільки у випадку встановлення цих обставин норми частини першої статті 229 і статей 203 і 717 ЦК в сукупності вважаються правильно застосованими
Джерело: Юрліга
_03_03.png)
