Виконавчий стрілочник

 

 

Рада суддів адміністративних судів забила на сполох: в апеляційних й окружних адмінсудах склалася катастрофічна ситуація з оплатою праці. Виникнення такої проблеми «адміністративники» пов’язують, зокрема, зі зменшенням порівняно з 2012 р. бюджетних призначень на оплату праці у 2013 р.: в

окружних судах — на 5,8 млн грн., в апеляційних — на 4,9 млн.

Нестача помісячних асигнувань на заробітну плату призводить до того, що з початку 2013-го виникає кредиторська заборгованість по заробітній платі, яка щомісячно зростає та накопичується. Якщо фонд оплати праці не збільшиться, то працівники окремих судів (особливо окружних адміністративних) у IV кварталі 2013 р. залишаться без заробітної плати.

Після прийняття закону «Про Державний бюджет України на 2013 рік» розпочалася робота щодо збільшення бюджетних призначень на оплату праці. Так, ДСАУ та Вищий адмінсуд зверталися до Кабміну щодо внесення змін до згаданого закону в частині збільшення видатків на оплату праці. Але Мінфін відмовив навіть в їх наближенні, не кажучи вже про збільшення.

 

 

Тож у квітні допомоги в Уряду попросила вже РСАС. «Видатки, передбачені державним бюджетом на 2013 р. на утримання окружних та апеляційних адмінсудів, задовольняють потребу цих судів від 0 до

70% залежно від напрямів їх використання. Особливе занепокоєння викликає неприпустимо низький рівень оплати праці працівників апарату адмінсудів. Причиною цього є те, що при розрахунках фонду оплати праці не враховується фактична чисельність цих працівників, яка, на відміну від тієї, що була на початку створення системи адмінсудів, нині майже досягла їх штатної чисельності», — йшлось у зверненні.

Також РСАС зазначила, що заробітна плата працівників апарату адмінсудів прирівнюється до зарплати некваліфікованих працівників. Посадові оклади працівників апарату судів є найнижчими серед усіх категорій держслужбовців. А кошторисні призначення адмінсудів на оплату праці у 2013 р. порівняно з 2012-им зменшилися на 12,1 млн грн.

«У разі заповнення в судах усіх вакантних посад суддів заробітна плата працівника апарату становитиме 500 грн., тобто буде майже вдвічі меншою, ніж його посадовий оклад», — попереджали представники органу суддівського самоврядування.

Вони навіть запропонували, як розв’язати цю проблему — внести зміни до держбюджету в частині

збільшення призначень на оплату роботи працівників судів.

До того ж РСАС порахувала, скільки потрібно коштів — 81,3 млн грн. «Це дасть змогу довести середньомісячну заробітну плату працівників апарату до 3 тис. — 3,2 тис. грн.», — зробила висновок рада суддів.

 

 

Через 2 місяці РСАС отримала відповідь Мінфіну, яка позбавила володарів мантій надії, що виконавча влада допоможе вирішити їхні проб­леми. Лист адресовано не так «адміністративникам», як суддям кожної юрисдикції.

Головне фінансове відомство перевело всі стрілки на ДСАУ. Мовляв, судова адміністрація може здійснити перерозподіл коштів між судами або бюджетними програмами. Але як ділитися грошима, яких або не вистачає, або взагалі немає?

Мінфін не забув згадати й про працівників апарату судів. Він дорікнув ДСАУ за те, що її рішення стосовно збільшення штатної чисельності без відповідного фінансового забезпечення суперечать

вимогам закону та «призводять до штучного дефіциту асигнувань на оплату праці».

Проте потрібно ще розібратися, хто нехтує законом. ДСАУ не з власної волі вирішила ввести нові посади. Дійсно, в липні минулого року були видані накази, відповідно до яких з 1 січня 2013-го мала б збільшитися кількість володарів мантій та працівників апарату. ДСАУ виконувала вимогу нового Кримінального процесуального кодексу, адже потрібні люди, які б виконували функції слідчих суддів. Відповідно, мала збільшитися чисельність і працівників апарату.

Через нестачу коштів набрання чинності цими наказами відтермінували: спочатку до 1 липня, а потім — 1 жовтня 2013 р. Хоча в «Перехідних положеннях» КПК чітко записано: «Кабінету Міністрів у місячний строк з дня опублікування Кодексу внести на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Кодексом, у тому числі з метою забезпечення фінансування збільшення кількості суддів місцевих загальних судів та апарату цих судів у зв’язку з необхідністю забезпечення здійснення функцій слідчого судді».

То хто не дотримується вимог закону? Виходить, «помилка» ДСАУ в тому, що вона виконала завдання, поставлене перед нею КПК, і випередила Кабмін, який до цього часу не зміг фінансово забезпечити введення нових посад?

***

Після відповіді Мінфіну у володарів мантій з’явилося ще більше запитань. Феміда опинилася в полоні виконавчої влади, і з кожним днем шансів на порятунок із «фінансової неволі» стає все менше. Як судовій системі вийти із цього глухого кута й на чию допомогу сподіватися?

 

Пряма мова

Микола КОБИЛЯНСЬКИЙ, голова Ради суддів адміністративних судів:

— Відповіді на питання, поставлене РСАС перед вищим керівництвом країни, фактично не дано. Ми отримали констатацію існуючого (скажемо прямо — невтішного) стану речей з фінансуванням судової влади, про який знали й самі. Відтак проблема залишається невирішеною. Більше того, нам дали

зрозуміти, що найближчим часом її й не буде вирішено. Що далі? Навіть важко сказати, оскільки подальше розв’язання цієї проблеми знаходиться поза межами компетенції і ради суддів, і керівництва судів, і суддівської громади загалом. Сьогодні всі зрушення в напрямку покращення фінансування судів цілковито залежать від виконавчої влади.

Артур ЄМЕЛЬЯНОВ, голова Ради суддів господарських судів:

— Сьогодні судова система України потерпає від систематичного недофінансування. Як констатовано в рішенні ХІ з’їзду суддів, питома вага видатків на фінансування судової влади в державному бюджеті протягом 2010—2013 рр. була мізерною: у 2010-му — 0,9%, у 2011-му — 1%, у 2012-му — 1,2%, у 2013-му — також тільки 1,2%. Оскільки Конституцією в нашій державі закріплено принцип верховенства права, то й вихід слід шукати саме в законодавчому полі. Рішенням Конституційного Суду від 11.03.2010 №7-рп/2010 у справі про офіційне тлумачення положення ч.1 ст.130 Основного Закону за конституційним зверненням Вищого господарського суду визначено, що фінансування всіх судів України повинне забезпечуватися державою виключно за

рахунок коштів державного бюджету.

Зазначу, що з проведенням судової реформи фінансове забезпечення володарів мантій врегульовано на законодавчому рівні, й сьогодні ми маємо гарантоване поступове зростання суддівської винагороди.

Проте не слід забувати, що роботу судової системи забезпечують не тільки судді, а й працівники апарату суду, до складу якого входять висококваліфіковані кадри, котрі мають вищу освіту та до роботи яких пред’являються високі професійні вимоги. Однак при цьому посадові оклади майже всіх працівників апарату суду прирівнюються до мінімальної зарплати й залишаються незмінними з 2008 р. Сьогодні ми маємо ситуацію, коли помічники та секретарі суддів, маючи ненормований робочий день, виконуючи відповідальну роботу, отримують таку ж заробітну плату, як прибиральниці. Тому не дивно, що останніми роками втримати в судах досвідчені кадри стає практично неможливим.

Проблема недофінансування апарату суду може бути вирішена шляхом унесення відповідних змін до закону «Про Державний бюджет України на 2013

рік» щодо поточних надходжень та постанови Кабінету Міністрів «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 9.03.2006 №268 щодо перспективи збільшення посадових окладів працівників апарату суду.

Ще одним фактором, який сприятиме вирішенню фінансових проблем, є збалансування навантаження в різних судах України. Наразі маємо ситуацію, коли в одних судах кількість спорів є катастрофічно великою і за один день до судді надходить до 20—30 позовних заяв, водночас в інших установах судді отримують лише один позов на тиждень!

І якщо питання бюджетного фінансування є зовнішньою проблемою, яка повинна вирішуватися через Кабінет Міністрів та Верховну Раду, то створення рівномірного навантаження є завданням органів суддівського самоврядування — спеціалізованих рад суддів та Ради суддів України. За результатами вивчення відповідних статистичних даних у судовій системі можуть бути проведені як кадрові зміни, так і перерозподіл фінансування.

 

Міністерство фінансів України

Лист

25 червня 2013 рік                                                                                                                                                                      №31-07220-08-26/19048

Про забезпеченість судової влади

Рада суддів адміністративних України

Рада суддів господарських судів України

Кабінет Міністрів України

 

 

 

Міністерство фінансів на виконання доручень Прем’єр-міністра від 29.05.2013 №№20071/1/1-13, 21017/1/1-13 розглянуло звернення Ради суддів адміністративних судів та Ради суддів господарських судів щодо оплати праці та соціального захисту працівникам апарату місцевих та апеляційних судів і повідомляє.

У законі «Про Державний бюджет України на 2013 рік» ДСАУ як головному розпоряднику бюджетних коштів за бюджетними програмами по здійсненню правосуддя місцевими та апеляційними судами видатки на оплату праці з нарахуваннями передбачено в обсязі 3298,6 млн грн., що порівняно із видатками, які використані на цю мету у 2012 році, більше на 178 млн. гривень.

ДСАУ як головний розпорядник бюджетних коштів на утримання місцевих та апеляційних судів та орган, що відповідно до закону «Про судоустрій і статус суддів» здійснює організаційне забезпечення діяльності органів судової влади та забезпечує належні умови їх діяльності, може вживати заходи, спрямовані на поліпшення ситуації із оплатою праці працівників апарату судів. Зокрема, в межах затверджених у державному бюджеті видатків на оплату праці здійснити в установленному Бюджетним кодексом порядку перерозподіл асигнувань між судами або між бюджетними програмами, а також ініціювати збільшення видатків на оплату праці за спеціальним фондом державного бюджету за рахунок відповідного скорочення інших видатків з утримання.

Натомість ДСАУ вносяться необгрунтовані пропозиції по збільшенню видаткової частини бюджету без зазначення джерел покриття таких витрат.

Одночасно слід зазначити, що відповідно до ст. 51 БК керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату, включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати, затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.

Аналогічні норми містяться й у законі «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до стст.19 та 149 якого штатна чисельність апаратів судів визначається та затверджується ДСАУ в межах видатків, затверджених у Державному бюджеті України на утримання відповідного суду.

Таким чином, рішення ДСАУ щодо збільшення чисельності працівників апарату судів без відповідного фінансового забезпечення суперечать вимогам БК і закону «Про судоустрій і статус суддів» та призводять до штучного дефіциту

асигнувань на оплату праці.

Водночас, з метою забезпечення виплати заробітної плати працівникам апарату місцевих та апеляційних судів Мінфіном здійснено перерозподіл помісячних обсягів асигнувань загального фонду державного бюджету і збільшено ДСАУ за бюджетними програмами по здійснення правосуддя місцевими та апеляційними судами обсяги асигнувань на квітень на 40,3 млн. грн. за рахунок відповідного зменшення асигнувань у жовтні — грудні поточного року. В даний час Мінфіном опрацьовується пропозиція ДСАУ щодо здійснення аналогічного перерозподілу у червні.

Питання збільшення видатків ДСАУ на оплату праці працівників апарату місцевих та апеляційних судів буде розглядатись у разі внесення змін до закону «Про Державний бюджет України на 2013 рік» в установленому БК порядку з урахуванням стану виконання бюджету та вирішення першочергових завдань стосовно підвищення соціальних стандартів.