flag Судова влада України
Увага! Суд не здійснює правосуддя. Підсудність змінено на Великоолександрівський районний суд Херсонської області

З наполегливістю — до Конституційного Суду!

15 серпня 2013, 10:14

 Незважаючи на нескладність вимог, що висуваються до форми й змісту конституційних подань і звернень, багатьом особам, навіть фахівцям у галузі права, не вдається правильно підготувати ці документи. Так, лише 6% звернень до КС стають приводом для відкриття провадження у справі громадян та юридичних осіб. На цьому наголосили експерти під час засідання комітету з процесуального права Асоціації правників України. Тож які особливості підготовки та розгляду конституційних подань і звернень? Про це учасники заходу дізналися з уст очільника КС у 2006—2007 рр. Івана Домбровського і не тільки…

 

 

 Нардепи-рекордсмени

 

 Конституційний Суд функціонує з 1996 р. За час існування ним розглянуто близько тисячі подань та майже 4 тис. звернень. Такими даними поділився науковий радник юридичної групи LCF, віце-президент ВГО «СВО фахівців конкурсного процесу» Андрій

 Потьомкін. Як же протягом цього часу поводили себе основні учасники конституційного процесу — Президент, Верховна Рада й Кабінет Міністрів?

 

 Якщо до 2010 р. від Президента надійшло до КС загалом 204 подання, то протягом 2011—2013 рр. — жодного, так само як і від Кабміну. Та й ВР поводила себе схоже: до 2010 р. від неї надійшло 23 подання, у 2011 р. — жодного, у 2012 р. — 2, у поточному році — лише одне. Такі показники, на переконання А.Потьомкіна, свідчать про те, що «ситуація в країні нормалізувалась».

 

 Важливість цієї позитивної динаміки підкреслив й І.Домбровський, адже з великим навантаженням «КС перетвориться не те що на суд загальної юрисдикції, а на якусь контору!»

 

 Прикметно, що основними суб’єктами, які звертались до КС з конституційними поданнями, були народні депутати. Так, за інформацією А.Потьомкіна, з 1997 р. до червня поточного року (включно) від останніх надійшло 416 подань. Ситуація дещо парадоксальна: нардепи приймають закони, а згодом просять їх розтлумачити.

 

 Що стосується суб’єктів права на конституційне звернення — громадян України, іноземців, осіб без громадянства та юридичних осіб, то, за словами експертів, з підготовкою таких документів у них виникають труднощі.

 

 Зокрема, статистика за всі роки функціонування Суду вказує, що лише

 6% звернень до КС стають приводом для відкриття провадження у справі громадян та юридичних осіб. Всі інші документи, за словами А.Потьомкіна, «не проходять секретаріат КС». Останній, до речі, виступає свого роду фільтром та перевіряє дотримання формальних умов при складенні конституційних звернень.

 

 «Якщо ви вкажете у зверненні, що коза зникла, міліція не реагує, розтлумачте норму — таке, звичайно, не пройде», — поділився досвідом науковий консультант заступника Голови КС Артем Блащук.

 

 Утім, неправильно складені звернення не є «приреченими»: у разі недотримання вимог до форми й змісту таких документів заявнику надсилається письмова відповідь-рекомендація. Остання не є відмовою у розгляді та не позбавляє можливості звернутися до Суду з тим же проханням повторно.

 

 За словами А.Блащука, КС часто-густо керується не лише законом та власним регламентом, а й своїми правовими позиціями, які висловлював раніше. Адже майже кожна ухвала Суду про відмову у відкритті провадження містить посилання на прийняті вердикти, де закріплена певна правова позиція. Тож, якщо ставите за мету отримання позитивного результату, без вивчення попередньої практики КС не обійтись.

 

 «Наперед Суд не працює!»

 

 А.Блащук поділився практичними

 порадами, дотримання яких суттєво збільшить шанси на підготовку правильного конституційного звернення. По-перше, останнє має підписуватись не представником, а безпосередньо суб’єктом права на таке звернення. Крім того, аби оминути камені спотикання, в дорученні, що підтверджує повноваження представника суб’єкта, краще зазначати не лише право останнього на представлення інтересів особи в судах України (як це зазвичай прописано в дорученнях), а окремо зазначати таке право й щодо КС.

 

 Також слід указувати конкретно, який термін, стаття, її частина, положення, дефініція підлягає тлумаченню КС, адже судді не повинні це шукати самостійно. «Дуже небезпечно, коли проблема вирішується оптом. Може бути одне порушення, а скасується цілий закон!» — зауважив І.Домбровський.

 

 Не варто забувати про долучення до звернення копій тих актів, на які ви посилаєтесь. За словами А.Блащука, трапляються випадки, коли суб’єкти права на звернення посилаються на 20, а то й 30 рішень, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, й не долучають їх копій до документа, мовляв, шукайте самі. Такий підхід, безумовно, є неправильним. Крім того, раніше була практика, коли громадяни копіювали судові рішення з ЄДРСР, долучали їх до звернення, а КС відмовляв, оскільки ці копії не були належним чином завірені тими судами, які виносили рішення. Втім, після того, як адвокати почали масово надсилати до КС письмові пояснення, що не мають можливості отримати завірені копії судових вердиктів, оскільки не були сторонами чи їх представниками в цих справах, позиція Суду, за словами доповідача, дещо змінилася і ситуацію виправлено. Наразі завірена належним чином копія рішення має надаватись лише в тому випадку, коли заявник був стороною у цій справі.

 

 Поряд з іншим необхідно пам’ятати: КС може розтлумачити виключно чинні акти або їх окремі положення. Виходячи з цього, експерти радять не зволікати зі зверненням до Суду й не чекати, доки зазнає змін та чи інша норма закону. «Тлумаченню підлягають лише закони та положення Конституції, а не укази Президента та акти Кабміну», — звернув увагу А.Блащук. Утім, тут є поле для роздумів. Згідно з ст.150 Конституції, до повноважень КС, серед іншого, належить вирішення питань про відповідність Основному Закону актів Президента. «Оскільки не зазначено слово «правові», то що це означає? Що розпорядження, укази, вказівки Президента також підпадають під повноваження КС?!» — поділився роздумами І.Домбровський.

 

 Якщо суб’єкт уважає, що неоднозначне застосування судами або іншими органами державної влади положень законів може призвести до порушення його конституційних прав і свобод,

 закон надає йому можливість звернутися до КС. Іншими словами, якщо ви переконані, що майбутнє остаточне рішення суду порушить ваші права, не потрібно чекати такого вердикту, краще звернутись безпосередньо до КС.

 

 Однак А.Блащук застеріг: якщо ви лише міркуєте, звертатись до суду загальної юрисдикції чи ні, а вже звертаєтесь до КС, вам, безумовно, відмовлять. Доповідач переконаний: найбільш доцільно звертатися до КС, коли справа перебуває на розгляді в передостанній інстанції.

 

 Крім того, мають бути максимально однаковими юридичні обставини, за яких приймались ті рішення, на які є посилання в конституційному зверненні. До того ж такі рішення не повинні бути скасовані. «В іншому випадку КС перетворився б на орган, який переглядає рішення судів попередніх інстанцій», — наголосив А.Блащук й поділився досвідом: доволі часто сторони припускаються помилки, додаючи до матеріалів звернення копії судових рішень в одній справі між тими самими сторонами, з приводу одного й того ж самого предмета, тільки різних інстанцій. Посилання на первинні вердикти, за словами доповідача, є недоцільним, КС береться до уваги лише рішення останньої інстанції, тому говорити про неоднозначність застосування норм законів у такому випадку не вбачається можливим.

 

 «Також трапляються випадки, коли заявники у своїх зверненнях розписують правові позиції обставин тих чи інших справ і фактично просять у КС консультацію: як правильно вчинити, як розуміти ту чи іншу норму закону», — відзначив А.Блащук. У таких випадках КС відмовляє заявникам, адже не відомо: можливо, майбутнє рішення суду й влаштує суб’єкта права на звернення. «Наперед Суд не працює! Так само, як і не усуває колізій та прогалин у законодавстві. Для цього є Верховна Рада, яка займається нормотворчістю», — наголосив доповідач.

 

 Що стосується вимог до конституційних подань, то вони такі самі, як і до звернень. Втім, є один нюанс: не потрібно доводити існування неоднозначності застосування норм закону. Достатньо лише обгрунтувати практичну необхідність офіційного тлумачення Конституції та законів. Наявність такої потреби, за інформацією А.Блащука, розглядається Судом у кожному конкретному випадку, виходячи з матеріалів справи.

 

 Час іде, рішення — залишаються

 

 Практика останніх 3 років діяльності КС, за словами І.Домбровського, вказує на те, що в разі звернення до Суду особи, котра не є суб’єктом права на таке звернення, з проханням визнати той чи інший акт неконституційним, КС, безумовно, відмовить у відкритті провадження. Натомість якщо особа, що знову ж таки не є суб’єктом права на звернення, просить КС розтлумачити

 акт, Суд у процесі розгляду документа може дійти висновку, що «немає чого тлумачити, бо сам акт є неконституційним, — відзначив екс-очільник КС, додавши при цьому: — Це свого роду «лазівка», адже Суд не може дати тлумачення того, що є неконституційним».

 

 Експерти неодноразово наголошували: замість опускати руки, отримавши письмову відповідь-рекомендацію, краще звертатися до Суду повторно, адже закон не обмежує заявників у кількості таких спроб. При цьому практика засвідчує, що здебільшого наступні звернення оформлюються не доповненням до попереднього, а новим документом.

 

 Тож, якщо ви вирішили звернутись до КС, доведеться проявити наполегливість. «Вода камінь точить, — зауважив І.Домбровський і додав: — У КС немає строків, звертайтеся хоч через сто років!» Поряд з іншим, він нагадав, що, по-перше, КС є єдиним органом конституційної юрисдикції, по-друге, його рішення є обов’язковими для всіх, у тому числі й для самого Суду, по-третє, КС не має права скасувати через якийсь час власні рішення.

 

 У той же час «життя йде, змінюється ситуація, а рішення КС залишаються». Як же бути в цьому випадку? За словами І.Домбровського, практика Європи свідчить, що давати нове тлумачення тієї ж норми, яка була розтлумачена раніше, можливо. Тож, оскільки КС не може скасувати свого попереднього рішення, є лише один  шлях — дати нове тлумачення тієї чи іншої норми закону. Але в такому випадку судді КС мають бути дуже обережними й використовувати досвід Європейського суду з прав людини, який обгрунтовує, а не замовчує зміну власних правових позицій.

 

 «КС — не автомат й не тестова система, що пропонує чотири варіанти відповідей. Кожна кома, слово, речення є виваженими», — наголосив І.Домбровський. А.Потьомкін, своєю чергою, вважає, що «рішення КС розуміє лише кожен десятий юрист».

 

 Колишній голова КС порадив учасникам відвідати Суд тоді, коли та чи інша справа розглядатиметься у формі усного слухання. «Треба відчути це наживо!» — переконаний він. Утім, за інформацією А.Потьомкіна, протягом останнього року було лише одне усне слухання КС. «Про що це говорить? — звернувся він до аудиторії. — Можливо, справи стали настільки прості? Можливо, Суд — більш закритим? Можливо, він побоюється необгрунтованої критики?» Ці питання залишились відкритими.

 

 ***

 

 «Юрист не має покладатись на власну пам'ять, перед ним завжди повинна бути Конституція, закон чи інший нормативно-правовий акт, — такого правила дотримується екс-голова КС І.Домбровський і запевняє: — Якщо дослухаєтесь до цієї поради, ймовірність допущення помилки буде зведено до нуля». Тож, «озброївшись»

 знаннями та інформацією, наданими експертами, можливо, вам вдасться підготувати правильне конституційне звернення з першої спроби й тим самим спростувати аксіому, що всі вчаться на власних помилках, а не на чужих. www.zib.com.ua