Шановні відвідувачі веб-сайту Скадовського районного суду Херсонської області! Пропонуємо ознайомитися з оглядом правових новин минулого тижня. Кожна новина містить посилання на джерело інформації.
19 березня, набрала чинності постанова Кабміну № 710, прийнята ще 18 липня 2018 року якою вносяться зміни до Порядку ведення Державного земельного кадастру.
Постановою, зокрема, запроваджується онлайн-моніторинг усіх видів заяв, що опрацьовуються у Державному земельному кадастрі. Сервіси відкритого моніторингу нададуть заявнику можливість контролювати стан готовності необхідних документів та отримувати актуальну інформацію про можливість їх отримання у відповідному Центрі надання адміністративних послуг.
Для пошуку стану та результату розгляду кожного окремого звернення на офіційному веб-сайті Держгеокадастру створюються та функціонують відповідні веб-сервіси.
Для пошуку звернення за допомогою веб-сервісу застосовуються:
- реєстраційний номер звернення;
- кадастровий номер земельної ділянки;
- обліковий номер об'єкта Державного земельного кадастру;
- номер витягу, викопіювання або довідки з Державного земельного кадастру.
Інформація про стан та результат розгляду кожного окремого звернення оновлюватимуть на офіційному веб-сайті Держгеокадастру не рідше одного разу на добу із зазначенням дати та часу останнього оновлення.
Фізичні та юридичні особи, які бажають зареєструвати земельну ділянку, отримали можливість подати заяву та необхідну документацію через розробника відповідної документації із землеустрою, тобто сертифікованого інженера-землевпорядника. Такі документи подаються в електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису сертифікованого інженера-землевпорядника.
Крім того, встановлено строк надання викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) - три робочі дні з дня отримання заяви про надання відомостей з Державного земельного кадастру.
Отримати викопіювання зможе будь-яка фізична або юридична особа за умови її ідентифікації з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи. Раніше таке право мали тільки обмежений перелік осіб.
Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 755/10947/17 зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати.
Не можна застосовувати аналогічні висновки Верховного Суду України, викладені в його рішеннях, ухвалених за результатами розгляду інших судових справ, незалежно від того, чи перераховані у відповідній постанові Великої Палати всі рішення ВСУ, в яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата.
Ці висновки викладено у постанові від 30 січня 2019 року, якою Велика Палата відступила від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 25 квітня 2017 року у справі № 21-3197а16 та Великої Палати від 14 березня 2018 року в справі № 619/2019/17 про те, що у справах про оскарження рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, якими проведено державну реєстрацію права приватної власності на майно на підставі договорів іпотеки спір про право відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії державного реєстратора, який у межах спірних правовідносин діє як суб'єкт владних повноважень, тому спір є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів. ВП пояснила, що зазначена категорія справ відноситься до спорів щодо права на предмет іпотеки, тобто права цивільного, отже має розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб'єктного складу сторін спору.
Спір був пов'язаний з реалізацією іпотекодержателем своїх прав на предмет іпотеки, процедура якої передбачає їх здійснення лише за участі нотаріуса (державного чи приватного) або державного реєстратора, дії якого оскаржуються опосередковано через неправомірність дій іпотекодержателя.
Таким чином, суди попередніх інстанцій помилково зазначили, що вказаний спір виник із учасником публічно-правових відносин і стосується його управлінських рішень та дій як суб'єкта владних повноважень, а тому цей спір належить розглядати в порядку адміністративного судочинства та дійшли неправильного висновку про закриття провадження у справі, залишивши поза увагою те, що спірні правовідносини пов'язані із реєстрацією майнових прав, що виникли на підставі договірних відносин між позивачем та третьою особою у справі, яка не заявляє самостійних вимог, безпосередньо впливають на цивільні права вказаних суб'єктів щодо нерухомого майна, а вимоги до приватного нотаріуса витікають (є похідними) саме із цивільних правовідносин та пов'язані з їх реалізацією.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув зразкову справу № 240/6263/18 (провадження № Пз/9901/1/19) про підстави перерахунку військової пенсії у зв'язку зі зміною грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Рішенням від 13 березня 2019 року (повний текст - у Verdictum) визнано правомірним перерахунок пенсії військовослужбовців з урахуванням лише трьох складових оновленого грошового забезпечення: окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.
Інші види грошового забезпечення (які суд 1 інстанції зобов'язав врахувати, перерахувавши призначену пенсію: додаткова винагорода, допомога на оздоровлення і вирішення соціально-побутових питань, премія, винагорода за участь в АТО) не враховуються при перерахунку, оскільки це не передбачено постановою Кабінету Міністрів від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
ВС відкинув постанову районного суду, якою вирішено спір щодо складових грошового забезпечення, які враховувалися при призначенні пенсії позивача. Зазначено, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом, підставами та механізмом проведення, порядком обчислення грошового забезпечення (складові, періоди які враховуються) та відповідно врегульовані різними нормами законодавства.
Саме Кабмін наділений правом встановлювати умови, порядок та розміри пенсійних виплат при перерахунку пенсії військовослужбовців, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, у зв'язку зі зміною грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Це передбачено статтею 63 Закону "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року та узгоджується з функціями Уряду, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.
Оскільки Кабмін визначив, що перерахунок військової пенсії можливий лише при оновленні окладу за посадою, званням та надбавки за вислугу років, не можна вимагати врахування інших сум.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 27 лютого 2019 року № 826/8073/18 (повний текст - у системі Verdictum) скасував обмеження на перевезення товарв і ліків через лінію зіткнення на неконтрольовані території.
Визнано протиправними та нечинними:
- п. 9 Порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції, затвердженого постановою Кабміну від 1 березня 2017 року № 99, яким встановлено обмеження на переміщення фізособами товарів у ручній поклажі та/або супроводжуваному багажі автомобільним транспортом;
Відповідний позов було подано внутрішньо переміщеною особою. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що оскаржувані акти встановлюють дискримінаційні норми щодо переселенців, обмежують права останніх на переміщення їх рухомого майна.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд керувався статтею 24Конституції України та статтею 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якими забороняється дискримінація громадян за будь-якими ознаками.
Аналізуючи суть поняття дискримінації, визначеного статтею 1 Закону «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», принципи недискримінації та інші положення цього Закону, суд дійшов висновку, що обов'язковою ознакою дискримінації є встановлення факту обмеження (зменшення, звуження, позбавлення) права.
Оскільки нормотворчими органами не доведено виправданості суспільному інтересу, а також інтересам національної і громадської безпеки встановлення обмежень прав фізичних осіб при здійсненні переміщення товарів через лінію зіткнення, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку, що оспорювані норми необґрунтовано значною мірою звужують та обмежують права фізичних осіб, що, в свою чергу, не узгоджується з Конституцією Українита Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.
З 1 квітня 2019 року в Україні збільшується допомога багатодітним сім'ям.
За повідомленням Мінсоцполітики Уряд виплачуватиме батькам на кожну третю і наступну дитину щомісяця 1 700 грн. Виплати здійснюватимуться до досягнення дитиною 6 років.
Таке нововведення поширюється не тільки на дітей, які народилися в цьому році. Кожна сім'я, яка має посвідчення багатодітної, може з 1 квітня оформити додаткову допомогу на дитину.
Для оформлення допомоги, одному з батьків необхідно звернутися із відповідною заявою до найближчого відділення соцзахисту населення.
При собі потрібно мати оригінал та копію посвідчення багатодітної сім'ї та свідоцтв про народження дітей.
Виплати здійснюватимуться через Укрпошту чи уповноважений державою банк на соціальні виплати за вибором сім'ї.
Якщо сім'я отримує щомісячну допомогу при народженні, вона може надати реквізити банківської картки, на яку надходять такі виплати.
Текст відповідного рішення Уряду поки що неоприлюднений.
_03_03.png)
