Шановні відвідувачі веб-сайту Скадовського районного суду Херсонської області! Пропонуємо ознайомитися з оглядом правових новин минулого тижня. Кожна новина містить посилання на джерело інформації.
Другий сенат Конституційного Суду України ухвалив рішення № 1-р(II)/2019 у справі за конституційними скаргами Скрипки Анатолія Володимировича та Бобиря Олексія Яковича щодо конституційності положень частини третьої статті 59 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно з цією нормою особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Конституційний Суд України визнав неконституційним словосполучення «дійсної строкової», за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру МЗП, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Тобто військовослужбовці строкової служби мають вищий рівень соціального захисту, оскільки розмір їх соціального забезпечення є значно більшим порівняно з іншими категоріями військовослужбовців (у тому числі військовозобов'язані під час участі у військових зборах), які брали безпосередню участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та її наслідків.
Такий підхід законодавця до визначення рівня соціального забезпечення вказаних категорій осіб не відповідає принципу справедливості та є порушенням конституційного принципу рівності.
Таким чином, законодавець не забезпечив певні категорії військовослужбовців, які виконують конституційно значущі функції щодо захисту Вітчизни, особливими умовами соціального захисту, обсяг яких має передбачати гідні умови їх життя й повне відшкодування заподіяної шкоди, чим порушив сутність конституційного права на соціальний захист, конституційні гарантії щодо безумовного забезпечення належного рівня їх соціального захисту.
Словосполучення «дійсної строкової», що міститься в аналізованій нормі, визнане неконституційним і втратило чинність з дня ухвалення рішення КСУ (26 квітня 2019 року).
Рішенням Ради адвокатів України від 14 лютого 2019 року № 20затверджено нову редакцію порядку підвищення кваліфікації адвокатів України.
Підвищувати кваліфікацію зобов`язані як адвокати, так і помічники адвокатів, які здійснюють свою діяльність у відповідності до Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Не потрібно підвищувати кваліфікацію особам, право на заняття адвокатською діяльністю яких зупинено. Однак, адвокати, діяльність яких було зупинено на рік і більше, зобов'язані протягом трьох місяців пройти спеціальні курси підвищення кваліфікації за програмою та у порядку, розробленими Вищою школою адвокатури НААУ
Підвищення кваліфікації адвокатів спрямовано на:
- зміцнення їх правових навичок;
- підвищення рівня усвідомлення ними правил адвокатської етики;
- підвищення рівня усвідомлення прав людини та основоположних свобод;
- навчання повазі до прав та інтересів клієнтів;
- навчання захисту прав клієнтів і сприянню їхньому здійсненню;
- навчання сприянню належному здійсненню судочинства та реалізації права на справедливий суд;
- заохочення до участі у наданні безоплатної правової допомоги;
- інше поглиблення, розширення й оновлення їх професійних знань, вмінь та навичок.
Актом встановлено коло суб'єктів, які здійснюють організацію підвищення кваліфікації та їх повноваження.
Операторами процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні є всі органи адвокатського самоврядування, включаючи Національну асоціацію адвокатів України та Вищу школу адвокатури.
Вища школа адвокатури також виконує такі функції:
- інформує адвокатів, помічників адвокатів та стажистів з питань підвищення кваліфікації;
- узагальнює інформацію про всі заходи з підвищення кваліфікації адвокатів по всій Україні;
- здійснює контроль за якістю та організацією процесу підвищення кваліфікації адвокатів та помічників адвокатів в Україні.
Всі оператори підвищення кваліфікації адвокатів зобов'язанівиконувати обов'язки, що встановлені адміністратором підвищення кваліфікації адвокатів для операторів.
Адміністратором процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні є Вища школа адвокатури.
Для цілей контролю за якістю організації процесу підвищення кваліфікації сторонніми операторами Вища школа адвокатури організовує роботу ревізорів. Ревізорам надається допуск до усіх акредитованих заходів з підвищення кваліфікації без будь-яких обмежень.
Положенням встановлено вимоги щодо підвищення кваліфікації адвокатів.
Адвокати зобов'язані:
- в перший рік діяльності пройти Модульну програму "Молодий адвокат", яку розробляє та реалізовує Вища школа адвокатури НААУ;
- в перші три роки - підвищувати кваліфікацію на рівні 16 годин на рік.
Всі інші адвокати повинні підвищувати кваліфікацію на рівні 10 годин на рік.
Протягом звітного року (з 1 січня по 31 грудня) кожного року адвокат повинен набрати необхідну кількість залікових балів. У разі недостатньої кількості балів в заліковій картці адвоката Вища школа адвокатури зобов'язана проінформувати раду адвокатів регіону та відповідну кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури регіону про порушення даного Порядку.
Якщо адвоката притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення Правил адвокатської етики, КДКА або ВКДКА можуть зобовязати адвоката пройти спеціалізоване додаткове підвищення кваліфікації з питань адвокатської етики у Вищій школі адвокатури. Копія відповідного рішення направляється до Вищої школи адвокатури. Адвокат зобов'язаний пройти таке навчання протягом трьох місяців з дати винесення рішення комісією. Порушення адвокатом порядку навчання без поважних причин вважається невиконанням рішення органу адвокатського самоврядування, тобто дисциплінарним проступком.
У разі тривалої (понад трьох місяців) втрати працездатності або з інших поважних причин, за відповідною заявою адвоката та за рішенням ради адвокатів регіону адвокат може бути звільнений від обов'язку підвищення кваліфікації протягом періоду оцінювання повністю або частково. Копія такого рішення ради адвокатів регіону направляється до ВША.
Адвокатам, які виконали вимоги щодо підвищення кваліфікації, Вищою школою адвокатури видається електронний сертифікатпро підвищення кваліфікації (направляється на електронну адресу адвоката) з відповідним внесенням такої інформації до ЄРАУ. Форма сертифіката затверджується Вищою школою адвокатури НААУ.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/185940_zmneno-poryadok-pdvishchennya-kvalfkats-advokatv
Процесуальні документи, які стали підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій, передбаченому ст. 290 Кримінального процесуального кодексу України, оскільки їх тоді не було у розпорядженні сторони обвинувачення, можуть бути відкриті іншій стороні. Але суд не визнає ці відомості як доказ.
Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 751/7557/15-к.
Вироком місцевого суду засуджених визнано винними у тому, що вони вчиняли незаконні дії з наркотичними засобами – організована група здійснювала протиправну діяльність з придбання, виготовлення, зберігання та збуту наркотичних засобів на території м. Чернігова.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що законодавство надає можливість сторонам майбутнього судового розгляду ознайомитися з доказами кожної з них і підготувати позицію, що буде ними обстоюватися у змагальній процедурі судового розгляду.
Для доведення допустимості результатів НСРД мають бути відкриті не тільки результати цих дій, а й документи, які стали правовою підставою їх проведення (клопотання слідчого, прокурора, їх постанови, доручення, ухвала слідчого судді), оскільки за змістом цих документів сторони можуть перевірити дотримання вимог кримінального процесуального закону стосовно
НСРД.
Сторона захисту вправі мати інформацію про всі елементи процесуального порядку отримання стороною обвинувачення доказів, які остання має намір використати проти неї в суді. Інакше від самого початку судового розгляду сторона захисту перебуватиме зі стороною обвинувачення в нерівних умовах.
Враховуючи, що НСРД проводяться під час досудового розслідування за ініціативою сторони обвинувачення, ця сторона має їх у своєму розпорядженні, зокрема прокурор – процесуальний керівник цього розслідування, бо згідно з ч. 2 ст. 36 КПК України прокурор має повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей.
Що стосується процесуальних документів, які мають гриф секретності, то за змістом статей 85, 92, 290 КПК України прокурор – процесуальний керівник зобов’язаний під час досудового розслідування заздалегідь ініціювати процедуру їх розсекречення одночасно з результатами НСРД і забезпечити відкриття цих документів на етапі закінчення досудового розслідування.
Отже, ВП ВС не знайшла підстав для відступу від правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду України від 16.03.2017 № 5-364кс16.
Джерело: https://zib.com.ua/ua/137483-vs_vislovivsya_schodo_vidkrittya_zasekrechenih_procesualnih_.html
_03_03.png)
