Шановні відвідувачі веб-сайту Скадовського районного суду Херсонської області! Пропонуємо ознайомитися з оглядом правових новин минулого тижня. Кожна новина містить посилання на джерело інформації.
У цьому дайджесті, який охоплює період з 01.05.2019 по 10.05.2019 року, можна ознайомитися з актуальними позиціями Великої Палати Верховного Суду, серед яких позиції:
щодо порядку обчислення неустойки (пені) зі сплати аліментів;
щодо порядку нарахування відсотків за договором банківського вкладу, строк якого закінчився;
щодо належного способу судового захисту у разі задоволення позовної вимоги про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння;
щодо юрисдикції спорів, пов’язаних із вимогами спадкоємця пенсіонера до Пенсійного фонду України та інші.
Джерело: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/707724/
Черговий (шістнадцятий) огляд практики Європейського суду з прав людини містить, окрім іншого, два рішення, постановлені проти України.
Так, у справі KINASH AND DZYUBENKO v. UKRAINE ЄСПЛ було констатовано порушення порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд); ст. 13 Конвенції (право на ефективний засіб правового захисту) та ст. 2 Четвертого Протоколу до Конвенції (право на свободу пересування).
У другій справі FAMULYAK v. UKRAINE скарги заявника за п. 1 і 3 (c) і (d) ст. 6 Конвенції на те, що йому не було надано адвоката, коли він був затриманий, та що під час повторного судового розгляду заявника було позбавлено права на перехресний допит потерпілого та працівників поліції, були відхилені ЄСПЛ як неприйнятні.
Джерело: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/710020/
Дайджест містить огляд актуальних позицій Великої Палати Верховного Суду, оприлюднених у квітні.
Серед них позиції:
щодо порядку звільнення голови райдержадміністрації (облдержадміністрації);
щодо встановлення тарифів Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг;
щодо статусу публічної інформації документів щодо режиму роботи та штатного розпису Національної парламентської бібліотеки України;
щодо адміністративної юрисдикції спору стосовно відмови в переведенні особи з однієї установи відбування покарання до іншої;
щодо можливості залишення скарги судом без розгляду у зв`язку з використанням учасниками судового процесу нецензурної лексики, у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом та з іншими учасниками процесу;
щодо виключення з судової юрисдикції вимог про скасування рішення Федерації баскетболу України та інші.
Джерело: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/709488/
4. Закон про функціонування української мови офіційно опубліковано
16 травня, у газеті "Голос України" опубліковано Закон № 2704-VIII "Про забезпечення функціонування української мови як державної", прийнятий Парламентом 25 квітня.
Законом передбачено особливий порядок набрання чинності. Він набуває чинності через два місяці з дня опублікування, крім низки положень, які набувають чинності в різні строки.
Розгляд законопроекту в другому читанні було розпочато 28 лютого. Усього депутати розглянули понад 2 тис. правок.
Прийнятий Закон спрямований на регулювання порядку застосування української мови як державної в публічних сферах суспільного життя. Дія цього Закону не поширюється на мову релігійних обрядів і на сферу приватного спілкування між особами.
Законодавчим актом встановлено, що єдиною державною(офіційною) мовою в Україні є українська мова.
Порядок функціонування і застосування державної мови визначається виключно законом.
Закон визначає статус української мови як єдиної державної мови і передбачає обов'язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначені цим Законом.
Законом встановлено, що кожний громадянин України зобов'язаний володіти державною мовою як мовою свого громадянства. Держава організовує безкоштовні курси української мови для дорослих та забезпечує можливість вільно опанувати державну мову громадянам України, які не мали такої змоги.
Володіти державною мовою згідно із Законом та застосовувати її під час виконання службових обов'язків зобов'язані:
вищі посадові особи держави, народні депутати;
державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування;
голови місцевих державних адміністрацій, їх перші заступники та заступники;
службовці Національного банку України;
особи начальницького (середнього і вищого) складу Національної поліції, інших правоохоронних та розвідувальних органів, посадові особи інших органів, яким присвоюються спеціальні звання;
особи рядового, сержантського і старшинського складу Національної поліції, інших правоохоронних, розвідувальних органів, інших органів, яким присвоюються спеціальні звання;
прокурори;
судді, які обрані чи призначені відповідно до Конституції та здійснюють правосуддя на професійній основі, члени та дисциплінарні інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, члени Вищої ради правосуддя та інші посадові та службові особи.
Законом встановлено вимоги щодо відповідного рівня володіння державною мовою, які встановлює Національна комісія зі стандартів державної мови; рівні володіння державною мовою.
Нагадаємо, 25 квітня Верховна Рада на своєму пленарному засіданні прийняла в другому читанні та в цілому Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної" (на базі законопроекту № 5670-д), з техніко-юридичними правками, озвученими М. Княжицьким під стенограму. Закон підтримало 278 депутатів. Президент підписав Закон про українську мову 15 травня.
Кабмін оновив Положення про Державний реєстр лікарських засобів.
Відповідну постанову № 387 було прийнято 8 травня 2019 року. Постанова набрала чинності 14 травня.
Постановою затверджено зміни до пункту 4 Положення про Державний реєстр лікарських засобів.
Згідно з постановою уся інформація про лікарські засоби вноситиметься до Державного реєстру лікарських засобів за єдиними національними стандартами, прийнятими на основі міжнародних стандартів (ISO).
За цими принципами інформація про лікарські засоби інтегруватиметься в систему «ProZorro». Вона буде максимально деталізована і не допускатиме різних трактувань. Наприклад, таблетовані форми лікарських засобів будуть зазначатись виключно у кількості таблеток (не блістерів чи упаковок, як це було раніше), а ціна розраховуватиметься за одну таблетку.
Для виробників такі нововведення означають рівні умови, чесну конкуренцію і можливість виходу на міжнародні ринки, для лікарень - чіткі правила і мінімізацію помилок при формуванні закупівель. У результаті лікарні зможуть закуповувати більше ліків за ті самі кошти для своїх пацієнтів.
Установлено, що до зазначеного Реєстру вноситимуться такі відомості про лікарський засіб:
назва лікарського засобу (торговельна назва, міжнародна непатентована назва);
найменування виробника, його місцезнаходження та місцезнаходження його виробничих потужностей;
синоніми, хімічна назва, повний склад лікарського засобу;
фармакологічна дія, фармакотерапевтична група лікарського засобу;
показання, протипоказання, запобіжні заходи, взаємодія з іншими лікарськими засобами;
способи застосування, доза діючої речовини в кожній одиниці та кількість одиниць в упаковці;
побічна дія, форма випуску, умови зберігання, строк придатності, умови відпуску та належність лікарського засобу до лікарських засобів, рекламування яких заборонено;
інструкція для медичного застосування лікарського засобу;
інформація про належність до лікарських засобів, які закуповуються відповідно до абзацу шістнадцятого частини третьої статті 2 Закону "Про публічні закупівлі";
дані щодо реєстрації лікарського засобу в США, Швейцарії, Японії, Австралії, Канаді, а також державах - членах ЄС, якщо такий лікарський засіб пройшов державну реєстрацію як лікарський засіб, який зареєстрований компетентним органом США, Швейцарії, Японії, Австралії, Канади, лікарський засіб, що за централізованою процедурою зареєстрований компетентним органом ЄС, для застосування на території зазначених країн чи держав - членів ЄС, у тому числі назви країни реєстрації, органу реєстрації та дата реєстрації;
дані щодо попередньої реєстрації, перереєстрації чи скасування реєстрації лікарського засобу.
Рішення прийняте з метою забезпечення уніфікації внесення інформації про лікарські засоби до Державного реєстру лікарських засобів відповідно до національних стандартів, що прийняті на основі міжнародних стандартів, гармонізованих з міжнародними стандартами ISO.
_03_03.png)
