flag Судова влада України
Увага! Суд не здійснює правосуддя. Підсудність змінено на Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Огляд правових новин минулого тижня (з 03.06. по 07.06.)

10 червня 2019, 13:18

Шановні відвідувачі веб-сайту Скадовського районного суду Херсонської області! Пропонуємо ознайомитися з оглядом правових новин минулого тижня. Кожна новина містить посилання на джерело інформації.

 

  1. Право на пенсію за вислугу років більше не пов'язано з досягненням віку

Конституційний Суд України скасував підвищення вікового цензу для виходу на пільгову пенсію.

Відповідним рішенням № 2-р/2019 від 4 червня визнано  неконституційними положення пункту „а“ статті 54, статті 55 Закону „Про пенсійне забезпечення“ зі змінами, внесеними законами № 213-VIII№ 911-VIII.

Конституційний Суд України зазначає, що зміни у сфері пенсійного забезпечення мають бути достатньо обґрунтованими, здійснюватися поступово, обачно й у заздалегідь обміркований спосіб, базуватися на об'єктивних критеріях, бути пропорційними меті зміни юридичного регулювання, забезпечувати справедливий баланс між загальними інтересами суспільства й обов'язком захищати права людини, не порушуючи при цьому сутності права на соціальний захист.

У Рішенні зазначається, що Законом № 911 встановлено як додаткову умову для призначення пенсії за вислугу роківдосягнення віку 50 років для працівників льотного та льотно-випробного складу, та 55 років для працівників освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення, а також артистів театрально-концертних й інших видовищних закладів, підприємств і колективів.

Відповідно до статті 51 Закону № 1788 пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Тобто у зазначеній нормі йдеться про роботи, які мають безпосередній вплив на здоров'я працівника і можуть призвести до втрати професійної працездатності (здатності виконувати роботу за професією) до настання віку, що дає право на пенсію за віком, а отже, до неможливості ефективно виконувати роботу без шкоди для власного здоров'я і безпеки оточуючих.

З наведеного випливає, що втрата професійної працездатності або придатності не пов'язана з досягненням працівником певного віку, тому не може бути умовою для призначення пенсії за вислугу років.

КСУ виходить з того, що встановлення як додаткової умови для призначення пенсії за вислугу років досягнення віку 50 років для окремих категорій працівників нівелюють сутність права на соціальний захист, не відповідають конституційним принципам соціальної держави та суперечать положенням статей 1, 3, частини третьої статті 22, статті 46 Конституції.

Крім того, на думку Конституційного Суду України, внесення змін Законом № 213 до оспорюваних положень Закону № 1788 щодопідвищення на 5 років пенсійного віку для жінок, збільшення на 5 років загального та спеціального стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за вислугу років, здійснювалося без урахування юридичної природи призначення пенсії за вислугу років, визначеної статтею 51 Закону № 1788. А саме того, що вказана пенсія встановлюється окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Джерело: https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/186803_pravo-na-pensyu-za-vislugu-rokv-blshe-ne-povyazano-z-dosyagnennyam-vku

 

  1. Дітей без щеплень не візьмуть в дитсадок

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, розглянувши справу № 682/1692/17, зробив висновок про законність відмови прийняти в дитсадокдитини, якій не зробили щеплення.

У відповідній постанові від 17 квітня 2019 року суд пояснив, що вимога про обов'язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб з огляду на потребу охорони громадського здоров'я, а також здоров'я зацікавлених осіб, є виправданою. Тут превалює принцип важливості суспільних інтересів над особистими, однак лише у тому випадку, коли таке втручання має об'єктивні підстави - тобто було виправданим.

ЄСПЛ у рішенні по справі "Соломахін проти України" пояснив, що, хоча обов'язкове щеплення, як примусовий медичний захід, є втручанням у  право на повагу до приватного життя особи, та його можна вважати виправданим дотриманням цілей охорони здоров'я населення та необхідністю контролювати поширення інфекційного захворювання.

Відповідно до   Закону "Про захист населення від інфекційних хвороб"  рішення про проведення щеплень дітям у віці до п'ятнадцяти років приймають їх батьки або інші законні представники. Батьки мають право відмовитися від проведення обов'язкових щеплень дитині. Але дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем, заборонено відвідувати дитячий заклад. Якщо профілактичні щеплення дітям проведено з порушенням установлених строків у зв'язку з медичними протипоказаннями, при благополучній епідемічній ситуації за рішенням консиліуму відповідних лікарів вони можуть бути прийняті до відповідного дитячого закладу та відвідувати його.

Разом з тим, відповідно до пункту 6 Примірного положення про підготовку дітей на педіатричній дільниці до відвідування дошкільного та шкільного загальноосвітнього навчального закладу, питання відвідування дошкільного навчального закладу дитиною, батьки яких відмовилися від щеплень, вирішується лікарсько-консультативною комісією.

Таким чином, адміністрація дитсадка має право відмовити батькам, які відмовились від щеплень для своєї дитини, у прийнятті малюка до закладу (за умови дотримання законодавчих вимог: зокрема, наявності висновку лікарсько-консультативної комісії).

Джерело: https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/186752_dtey-bez-shcheplen-ne-vzmut-v-ditsadok

 

  1. Змінилися правила зняття готівки

3 червня, набула чинності постанова НБУ від 18 квітня 2019 № 62. Документ вносить зміни в Інструкцію про ведення касових операцій банками в Україні, положення яких спрямовані на посилення контролю за готівковими розрахунками.

Відтепер банк спочатку вивчатиме клієнта шляхом аналізу певних критеріїв, а потім вже вживатиме відповідні заходи нагляду.

Відповідно до нового пункту 111-1, банк повинен забезпечити отримання від клієнта підтверджувальних документів, на підставі яких здійснюються готівкові розрахунки. Такими документами можуть бути:

- закупівельний акт;

- закупівельна відомість;

- податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку;

- кредитний договір;

- договір поставки;

- договір транспортування;

- договір зберігання;

- інші звітні документи.

Також НБУ унормував застосування електронного підпису та електронної печатки у банківській системі України під час здійснення касових операцій відповідно до Закону "Про електронні довірчі послуги".

Посилення нагляду за здійсненням готівкових розрахунків та веденням банками касових операцій пов'язане з виявленням НБУ за результатами нагляду у сфері фінансового моніторингу численних фактів проведення фінансовими установами ризикових (схемних) операцій з використанням готівкових коштів.

Такі зміни відповідають вимогам законодавства України щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Джерело: https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/186681_zmnilisya-pravila-znyattya-gotvki

 

  1. Студента до 23 років мають утримувати батьки, навіть якщо він вчиться заочно – ВС

Касаційний цивільний суд Верховного Суду при розгляді справи № 644/3610/16-ц (провадження № 61-12782св18) зробив висновок щодо обов'язку батьків сплачувати аліменти на повнолітню дитину до досягнення нею 23 років за умови, що та вчиться заочно і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги.

Суди попередніх інстанцій визначили, що повнолітня дитина, яка навчається заочно, не має права на аліменти. Суд аргументував це можливістю дитини працювати та заробляти собі на життя, що знімає з батьків обов'язок її утримання.

ВС не погодився з таким рішенням судів першої та апеляційної інстанцій.

Сімейним кодексом передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

Якщо повнолітня дитина продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати її до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Також відповідно до пункту 20 постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року № 3 обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів:

- досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років;

- продовження ними навчання;

- потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі;

- наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Отже, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, не залежить від форми навчання.

Джерело: https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/186676_studenta-do-23-rokv-mayut-utrimuvati-batki-navt-yakshcho-vn-vchitsya-zaochno--vs

 

  1. Верховний Суд публікує черговий огляд практики Європейського суду з прав людини

У черговому (дев’ятнадцятому) огляді практики Європейського суду з прав людини заслуговує на увагу, окрім іншого, справа SIDOROVA v. RUSSIA, у якій представник поліції направив листа до наркологічно-психіатричної служби з проханням перевірити психічний стан заявниці, що і було здійснено. ЄСПЛ констатував порушення ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки такі дії представників органів державної влади становили втручання у приватне життя заявниці.

Джерело: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/724358/