Шановні відвідувачі веб-сайту Скадовського районного суду Херсонської області! Пропонуємо ознайомитися з оглядом правових новин минулого тижня. Кожна новина містить посилання на джерело інформації.
Черговий (двадцять третій) огляд практики Європейського суду з прав людини містить, окрім іншого, чотири рішення, постановлені проти України: COSMOS MARITIME TRADING AND SHIPPING AGENCY v. UKRAINE, SVIT ROZVAG, TOV AND OTHERS v. UKRAINE, SOLOPOVA v. UKRAINE та YERYOMINA AND OTHERS v. UKRAINE.
Особливо цікавою є позиція ЄСПЛ, висловлена у справі SVIT ROZVAG, TOV AND OTHERS v. UKRAINE. Так, ЄСПЛ зазначив, що у цій справі ним не розглядалося питання доцільності дозволу або заборони азартних ігор як загалом, так і в Україні зокрема. Він констатував порушення Україною пункту 1 статті 6 Конвенції (право на справедливий суд) і статті 1 Першого протоколу до Конвенції (право на мирне володіння майном) у зв'язку з тим, що строк перехідного періоду з моменту прийняття законодавчих змін про заборону грального бізнесу до набрання ним чинності становив усього 40 днів, що було необґрунтовано мало, а також у зв’язку відсутністю права заявників на компенсацію у зв’язку з анулюванням їх ліцензій на заняття гральним бізнесом.
Джерело: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/740730/
Помилка лікаря або неналежна координація між медичними працівниками самі по собі не достатні для того, щоб держава відповідала з точки зору її позитивних зобов’язань відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Про це Європейський суд з прав людини нагадав у рішенні у справі "Улусой проти Туреччини" (заява №.54969/09), зазначає "ECHR: Ukrainian Aspect".
Так, подружжя Улусой (Zeynep Ulusoy, Sebahattin Ulusoy) очікували народження дитини. Вагітність дружини проходила не без ускладнень. Жінка скаржилася до медичних установ на набряк і високий кров’яний тиск, проходила обстеження. Одного разу вона втратила свідомість і була доставлена в лікарню, проте повернулася додому без обстеження, оскільки (за версією держави) упереджено ставилася до обстеження лікарем-чоловіком. За словами подружжя, лікарі начебто відмовилися і призначити ультразвукове сканування та рентгенографію, запропонувавши відвідувати приватних лікарів. За десять днів до передбачуваної дати народження, пані Улусой повернулася в лікарню, де її підготовили до звичайних пологів. Виявившись нездатною народити самостійно, вона перенесла значну епізіотомію. Після народження дитини, в якої були ознаки ціанозу і асфіксії, її довелося реанімувати. Наступного дня стан здоров’я дитини погіршився і він був переведений в університетську лікарню, де лікарі помітили, що функції його мозку були порушені через відсутність насичення киснем.
Як зазначається, подружжя відкривали дисциплінарне, кримінальне та адміністративне провадження, але безуспішно. Під час цих проваджень медична картка жінки чомусь зникла.
Посилаючись на ст. 1 (обов’язок поважати права людини), ст. 3 (заборона нелюдського, або такого, що принижує гідність, поводження ), ст. 6 (право на справедливий судовий розгляд) та ст. 17 (заборона зловживання правами) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, подружжя Улусой звернулося до ЄСПЛ, пов’язуючи інвалідність дитини із злочинною недбалістю лікаря. Вони також скаржилися на те, що медичний персонал не був притягнутий до відповідальності через відсутність розслідування.
ЄСПЛ вирішив розглянути ці скарги відповідно до ст. 8 (право на повагу до приватного життя). Досліджуючи матеріальний аспект (захист моральної та фізичної недоторканності осіб в контексті надання медичної допомоги), суд у Страсбурзі повторив рішення у справі Lopes de Sousa Fernandes проти Португалії: у випадках передбачуваної злочинної недбалості лікарів, за умови, що Договірна держава створила відповідне положення для забезпечення високих професійних стандартів серед медичних працівників та захисту життя пацієнтів, такі питання як помилка в рішенні медичного працівника або недбала координація між медичними працівниками під час лікування певного пацієнта, не були достатніми для того, щоб закликати державу відповідати з точки зору її позитивних зобов’язань відповідно до статті 8 Конвенції.
"Позитивні зобов’язання обмежені обов’язком встановлювати нормативні правила, які б вимагали від лікарень та медичних працівників вжиття певних заходів для захисту пацієнтів. Таким чином, навіть якщо була встановлена злочинна недбалість лікарів, то Суд, як правило, виявляє лише порушення матеріального аспекту статті 8, якщо застосовна нормативно-правова база не в змозі належним чином захистити пацієнтів, або ж, якщо не були створені необхідні заходи для забезпечення ефективного впровадження чинних нормативних актів", - зазначили у ЄСПЛ.
У справі Улусой не стверджувалося, що інвалідність дитини була створена навмисно, або те, що він став жертвою нормативної прогалини. Також не існувало доказів, які можливо було б перевірити, що медичні працівники свідомо позбавили їх доступу до невідкладної допомоги, або на те, що помилки, які, як стверджувалося, вони вчинили, були більш ніж звичайною медичною помилкою або недбалістю. Скарга заявників стосувалися помилкового оцінювання пренатальних ризиків під час пологів і фази народження дитини. Іншими словами, справа стосувалася тверджень про звичайні медичні помилки або недбалість. Тому ЄСПЛ дійшов висновку, що матеріальний аспект ст. 8 не був порушений.
Разом із тим високі судді констатували порушення процесуального аспекту в частині розслідування заяв про злочинну недбалість лікарів, у зв’язку з чим Туреччина має виплатити заявникам 15 000 євро відшкодування моральної шкоди.
Кабмін затвердив Порядок формування фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб та Порядок надання у тимчасове користування житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб.
Відповідну постанову було прийнято на урядовому засіданні 26 червня 2019 року.
В основу порядків покладено бальну систему розподілу житла за критеріями вразливості.
Постанова дає змогу застосовувати однаковий підхід щодо ефективного використання коштів субвенції, за якої у співфінансуванні МТОТ та місцевої влади здійснюється купівля житла для переселенців.
МТОТ нагадало, що купівля тимчасового житла для внутрішньо переміщених осіб здійснюється на основі співфінансування: 50 %коштів МТОТ із розподілу державної субвенції, і ще 50 % - з місцевого бюджету.
Реалізація положень постанови дає змогу:
- застосовувати справедливий прозорий механізм бальної системи розподілу та надання житлових приміщень для тимчасового проживання переселенців;
- забезпечити житловими приміщеннями найбільш уразливі категорії населення з числа внутрішньо переміщених осіб: сім'ї з неповнолітніми дітьми, зокрема з інвалідністю; вагітних жінок; осіб, які втратили працездатність; осіб пенсійного віку;
- пришвидшити інтеграцію переселенців у приймаючі громади.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/187295_pereselentsyam-nadavatimut-zhitlo-po-novomu
Набули чинності зміни до Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затверджені наказом Мінрегіону від 17 травня 2019 року № 112.
Визначено, що проектні рішення, передбачені проектною документацією, на стадії, що підлягає затвердженню, мають відповідати проектним рішенням, що були схвалені на попередніх стадіях проектування ЕП, ТЕО, ТЕР.
Крім того, проектна документація на об'єкт будівництва має бути розроблена з урахуванням будівельних норм та стандартів, чинних на дату передання її замовнику.
На об'єкти будівництва, проектна документація на які затверджена відповідно до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, підлягає коригуванню у зв'язку з введенням в дію нових нормативних документів, якщо щодо таких об'єктів не отримано документи, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт.
Проектна документація на об'єкти будівництва, побудовані повністю або частково відповідно до затвердженого проекту, не підлягає коригуванню у зв'язку з введенням нових нормативних документів, за винятком випадків, коли таке коригування зумовлено підвищенням таких вимог безпеки: забезпечення механічного опору та стійкості (міцності), електро-, вибухо-, пожежобезпечності, енергоефективності об'єкта та вимог нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
Зазначений виняток не застосовується до об'єктів будівництва, спорудження яких здійснюється у строки, визначені проектною документацією, якщо інше не передбачено договором на виконання будівельних робіт.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що в ордері має бути зазначена конкретна назва суду, в якому адвокат надає правову допомогу.
Відповідний висновок міститься у постанові від 5 червня 2019 року у справі № 9901/847/18.
Велика Палата зазначила, що судові органи чітко відокремлені від інших органів державної влади. Згідно з підпунктом 15.4 пункту 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням за необхідності виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону про адвокатуру.
Тобто законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі "Назва органу, в якому надається правова допомога".
В ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.
"Ураховуючи наведене, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду обґрунтовано дійшов висновку, що ордер на надання правової допомоги серії КВ N 741106, який виданий Адвокатським об'єднанням "Могильницький та партнери", не містить назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу", - зазначено в постанові Великої Палати.
_03_03.png)
