Шановні відвідувачі веб-сайту Скадовського районного суду Херсонської області! Пропонуємо ознайомитися з оглядом правових новин минулого тижня. Кожна новина містить посилання на джерело інформації.
Черговий огляд практики ЄСПЛ містить, окрім іншого, сім рішень, постановлених проти України:
DOLGIKH v. UKRAINE;
BALAKIREV AND OTHERS v. UKRAINE;
SADOCHA v. UKRAINE;
SERZHANTOV v. UKRAINE;
PETROV AND KOROSTYLYOV v. UKRAINE;
RADYUKIN v. UKRAINE;
KOROSTYLYOV v. UKRAINE.
В одній з них, SADOCHA v. UKRAINE, скарга заявника стосувалася конфіскації майна (грошей), застосованої за порушення митних правил. Згідно з обставинами справи заявника було звинувачено у порушенні митних правил у зв’язку із недекларуванням суми готівкових коштів у розмірі 41 000 євро, в результаті чого 31 000 євро були конфісковані. ЄСПЛ, розглянувши справу, констатував порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (право на мирне володіння майном), оскільки застосоване стягнення у вигляді конфіскації було непропорційним та накладало надмірний тягар на заявника з огляду на наявність альтернативних покарань, передбачених національним митним законодавством.
Джерело: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/748148/
Огляд містить ряд актуальних позицій ККС у складі ВС, внесених до ЄДРСР з 20 по 24 травня 2019 року.
У тижневому огляді висвітлено позиції суду щодо окремих питань кваліфікації злочинів, зокрема, передбачених ч. 2ст. 121, ч. 2 186, ч. 1. ст. 263, ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 367 КК, та розмежування умисного вбивства (ч. 1 ст. 115 КК) від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК).
Крім цього, в огляді містяться позиції суду щодо призначення покарання, звільнення від його відбування та застосування Закону України «Про амністію у 2016 році».
Також в огляді викладені позиції суду про застосування положень Кримінального процесуального кодексу України (КПК), зокрема, щодо доказів та доказування, права на захист, оскарження ухвал слідчого судді, не передбачених КПК, кримінального провадження у формі приватного обвинувачення та ін.
Джерело: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/747347/
Уряд затвердив Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які визнані борцями за незалежність України у XX столітті.
Відповідну постанову № 604 прийнято на урядовому засіданні 10 липня 2019 року.
Рішення прийняте на виконання Закону № 2640-VIII, яким внесено зміни до Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Відповідно до нього учасниками бойових дій визнаються представники Української військової організації (УВО), Організації українських націоналістів, Української повстанської армії (УПА), Української повстанчої армії отамана Тараса Боровця (Бульби) "Поліська Січ", Української народної революційної армії (УНРА), Організації народної оборони "Карпатська Січ".
Рішення про надання особам статусу учасника бойових дій прийматиме комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утворена Міноборони.
Для отримання статусу учасника бойових дій особа має звернутися до комісії за місцем реєстрації або проживання із заявою в довільній формі, в якій зазначається період перебування особи у складі вищеназваних організацій.
Підставою для надання особі статусу учасника бойових дій є наявність в неї не менш як одного з таких матеріалів:
- документи про нагороди та військові ступені, грамоти, відзнаки відповідного періоду учасників боротьби за незалежність України;
- фотографії (оригінали), матеріали періодичних друкованих видань за відповідний період, які містять інформацію про участь особи у складі зазначених організацій, структур та формувань;
- архівні матеріали чи інші документи відповідного періоду із зазначенням П. І. Б. особи, на підставі яких можна зробити достовірний висновок про належність особи до зазначених організацій. Зазначені архівні матеріали та інші документи повинні бути завірені підписом керівника чи уповноваженої особи установи, яка видала документ, і скріплені печаткою такої установи.
За відсутності в особи з незалежних від неї причин необхідних документів, які підтверджують її право на отримання статусу учасника бойових дій, дозволяється брати до уваги завірені показання свідків (не менше двох), які в період, що потребує підтвердження, разом брали участь у збройній боротьбі у складі названих організацій та отримали статус учасника бойових дій за відповідний період.
Комісія вивчить подані документи, у разі потреби заслухає пояснення свідків чи особи, щодо якої приймається рішення, та в місячний строк із дня надходження заяви та відповідних документів прийме рішення щодо надання статусу учасника бойових дій або відмови в наданні такого статусу.
Не пізніше ніж через 3 робочі дні комісія письмово проінформує особу про прийняття рішення щодо надання статусу учасника бойових дій. За відсутності підстав для надання відповідного статусу комісія протягом 5 робочих днів поверне особі документи разом з обґрунтованою письмовою відповіддю (з роз'ясненням причин відмови).
Якщо особі відмовлять у наданні статусу учасника бойових дій, питання про надання такого статусу може вноситися на розгляд комісії повторно.
Особа має право звернутися до суду стосовно встановлення факту участі в бойових діях чи інших подіях. Копія рішення суду підлягає зберіганню разом з іншими документами.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/187694_yak-otrimati-status-uchasnika-boyovikh-dy
16 липня, набрав чинності Закон № 2704-VIII "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
Єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. Державний статус української мови є невіддільним елементом конституційного ладу України як унітарної держави.
Статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов'язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя.
Дія Закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.
Порядок застосування кримськотатарської мови та інших мов корінних народів, національних меншин України у відповідних сферах суспільного життя визначається законом щодо порядку реалізації прав корінних народів, національних меншин України.
Українська жестова мова є мовою спільноти жестомовних осіб. Це природна візуально-жестова мовна система з власною лексико-граматичною структурою, що сформувалася еволюційним шляхом і використовується як основний або один з основних засобів спілкування жестомовних осіб, які постійно проживають або протягом тривалого часу проживали на території України.
Уряд має затвердити Державну програму сприяння опануванню державної мови.
Кожен громадянин України зобов'язаний володіти державною мовою. Держава організовуватиме безкоштовні курси української мови для дорослих та забезпечуватиме можливість вільно опанувати державну мову громадянам України, які не мали такої змоги.
Особа, яка має намір набути громадянство України, зобов'язана засвідчити відповідний рівень володіння державною мовою.
З 16 липня 2021 року вимоги до рівня володіння державною мовою, необхідного для набуття громадянства України, визначатиме Національна комісія зі стандартів державної мови. З цієї дати складання іспиту на рівень володіння державною мовою, необхідний для набуття громадянства України, здійснюватиметься в порядку, встановленому Урядом.
Володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків Закон зобов'язує:
вищих посадових осіб держави, народних депутатів;
державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування;
голів місцевих державних адміністрацій, їх перших заступників і заступників;
службовців Нацбанку;
осіб начальницького (середнього і вищого) складу Нацполіції, інших правоохоронних та розвідувальних органів, посадових осіб інших органів, яким присвоюються спеціальні звання;
осіб рядового, сержантського і старшинського складу Нацполіції, інших правоохоронних, розвідувальних органів, інших органів, яким присвоюються спеціальні звання;
прокурорів; адвокатів; нотаріусів;
суддів, які обрані чи призначені відповідно до Конституції та здійснюють правосуддя на професійній основі, членів та дисциплінарних інспекторів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, членів Вищої ради правосуддя та інших посадових та службових осіб;
педагогічних та науково-педагогічних працівників;
медпрацівників державних і комунальних закладів охорони здоров'я.
З 16 липня 2021 року рівень володіння державною мовою деякими категоріями осіб (зокрема, прокурорами, суддями, членами ВККС і ВРП, держслужбовцями, керівниками закладів освіти) засвідчуватиме державний сертифікат про рівень володіння державною мовою, який видаватиме Національна комісія зі стандартів державної мови.
Якщо особи на 16 липня 2021 року вже обіймають вищенаведені посади, отримувати зазначений сертифікат їм буде непотрібно.
Адвокати, нотаріуси, педагоги, медики з 16 липня 2021 року мають засвідчувати рівень володіння державною мовою документом про повну загальну середню освіту за умови, що такий документ підтверджує вивчення особою української мови як навчального предмета (дисципліни), або державним сертифікатом про рівень володіння державною мовою, який видаватиме зазначена вище Національна комісія.
Нацкомісія зі стандартів державної мови розробить і затвердить класифікацію рівнів володіння державною мовою з урахуванням рекомендацій Ради Європи з мовної освіти.
За результатами проведеного іспиту на визначення рівня володіння державною мовою особа отримає державний сертифікат, що засвідчує один з рівнів за шкалою: початковий рівень A, середній рівень B та рівень вільного володіння мовою C.
Проекти нормативно-правових актів і актів індивідуальної дії органів державної влади, органів влади АР Крим та місцевого самоврядування складатимуться відповідно до стандартів української правничої термінології, які встановить Нацкомісія.
Застосування державної мови в судочинстві
У судах судочинство провадиться і діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами та Законом "Про судоустрій і статус суддів". Текст судового рішення має складатися з урахуванням стандартів державної мови.
Мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.
З 1 січня 2030 року мовою ЗНО за результатами здобуття повної середньої освіти та вступних випробувань є державна мова, крім ЗНО з іноземних мов.
З 16 липня 2020 року наукові видання публікуються державною, англійською та/або іншими офіційними мовами ЄС. У разі публікації англійською та/або іншими офіційними мовами ЄС опубліковані матеріали мають супроводжуватися анотацією та переліком ключових слів державною мовою. Державною або англійською мовою відтоді мають виконуватися дисертації осіб, які здобувають ступінь доктора філософії, доктора мистецтва, доктора наук, або наукові доповіді у разі захисту наукових досягнень, опублікованих у вигляді монографії або сукупності статей у вітчизняних та/або міжнародних рецензованих фахових виданнях, а також автореферати та відгуки опонентів. Такі самі вимоги до публічного захисту зазначених робіт.
З 16 липня 2021 року українською мовою необхідно проводити культурно-мистецькі, розважальні та видовищні заходи. Застосування інших мов під час таких заходів дозволяється, якщо це виправдано художнім, творчим задумом організатора заходу. Публічне виконання та/або публічний показ театральної виставиіншою мовою, ніж державна, в державному чи комунальному театрі супроводжуються перекладом українською мовою за допомогою субтитрів, звукового перекладу чи в інший спосіб. Мовою музейної справи та мистецьких виставок буде українська мова. Українська мова буде також мовою поширення та демонстрування фільмів в Україні. Фільми, вироблені українськими кінематографістами, розповсюджуватимуться та демонструватимуться в Україні з мовною частиною звукового ряду, виконаною державною мовою, у тому числі шляхом дублювання або озвучення. Національні фільми можуть демонструватися кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів. Українську мову визначено також мовою туристичного та екскурсійного обслуговування.
Використання української мови як обов'язкової для друкованих ЗМІ загальнодержавної і регіональної сфер розповсюдження стане обов'язковим через 2,5 роки; для друкованих ЗМІ місцевої сфери розповсюдження - через 5 років. Друковані ЗМІ буде дозволено видавати іншими, ніж державна, мовами за умови, що одночасно з відповідним тиражем видання іноземною мовоювидаватиметься тираж видання державною мовою.
З 16 липня 2022 року набуде чинності норма про те, що інтернет-представництва (в тому числі веб-сайти, веб-сторінки в соцмережах) органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної та комунальної форм власності, ЗМІ, зареєстрованих в Україні, а також суб'єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та зареєстровані в Україні, виконуватимуться українською мовою. Поряд з версією інтернет-представництв, виконаних українською мовою, можуть існувати версії іншими мовами. Версія українською мовою повинна мати не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії, та завантажуватись за замовчуванням для користувачів в Україні.
Положення про українську мову в технічній та проектній документації запрацює з 16 липня 2020 року.
З 16 січня 2020 року українська мова буде обов'язковою в рекламі. Вона має бути мовою реклами на телебаченні і радіо.
Мовою у сфері охорони здоров'я, медичної допомоги та медичного обслуговування є державна мова. Проте на прохання особи, яка звертається за наданням медичної допомоги чи послуг з медичного обслуговування, її персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін. А положення про те, що заклади охорони здоров'я складатимуть документи, які стосуються стану здоров'я пацієнтів, державною мовою, запрацює з 16 липня 2020 року.
З 16 липня 2020 року також запрацює положення про те, що назви аеропортів, портів, станцій, зупинок, власні назви транспортних засобів мають подаватися українською мовою за правилами українського правопису. Зазначені назви можуть передаватися за допомогою літер латинської абетки відповідно до звучання державною мовою. У назвах аеропортів можуть застосовуватися спеціальні ідентифікатори (коди), що складаються з літер латинської абетки і присвоюються аеропортам міжнародними організаціями. З цієї ж дати українська мова стане обов'язковою в діяльності політичних партій.
Вводиться посада Уповноваженого із захисту державної мови. Через шість місяців з дня призначення Уповноваженого запрацюють положення про розгляд ним скарг, здійснення державного контролю за застосуванням державної мови, а також про порядок накладення штрафів на суб'єктів господарювання за порушення закону щодо застосування державної мови у сфері обслуговування споживачів.
До завершення тимчасової окупації частини території України одним із завдань Закону є сприяння вивченню української мови громадянами України, які проживають на цій території.
Прикінцевими положеннями передбачено адміністративну відповідальність за порушення Закону. Утім введення цієї норми перенесено на три роки з метою дати громадянам достатньо часу для опанування української на належному рівні.
Порушення вимог Закону під час засідань, заходів, зустрічей і робочого спілкування, в актах, діловодстві та документообігу в органах державної влади, органах влади АР Крим і органах місцевого самоврядування, на державних і комунальних підприємствах, в установах та організаціях, інших суб'єктах господарювання державної і комунальної форми власності, у судочинстві та діловодстві у судах України, в органах правопорядку, розвідувальних органах, державних органах спеціального призначення з правоохоронними функціями, на державному кордоні України, у процесі виборів та референдумів, у міжнародних договорах України -
накладення штрафу від 3400 до 6800 грн. або попередження, якщо порушення вчинене вперше.
Порушення вимог Закону у сфері освіти, науки, культури, книговидання, у користувацьких інтерфейсах комп'ютерних програм та веб-сайтів, у сфері інформації для загального ознайомлення, публічних заходів, технічної і проектної документації, реклами, охорони здоров'я, спорту, телекомунікацій та поштового зв'язку, транспорту -
тягнуть за собою накладення штрафу від 3400 до 5100 грн.
або попередження, якщо порушення вчинене вперше.
За повторне порушення передбачено суворіші штрафи.
Нагадаємо, 25 квітня 2019 року Верховна Рада приняла Закон на базі проекту № 5670-д "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/187715_nabrav-chinnost-movniy-zakon
16 липня 2019 року Конституційний Суд ухвалив Рішення № 10-р/2019 у справі за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції (конституційності) Закону "Про освіту" від 5 вересня 2017 року № 2145-VIII.
Закон "Про освіту" визнано конституційним.
КСУ, дослідивши Закон в аспекті забезпечення балансу між вивченням і застосуванням української як державної мови і вільним розвитком, використанням, захистом мов національних меншин та корінних народів України, вказав, що Закон гарантуєнаціональним меншинам та корінним народам України право на вивчення рідної мови та передбачає вивчення державної української мови, що є однією з умов їх повноцінної інтеграції в українське суспільство.
Суд дійшов висновку, що Закон створює законодавчі передумови для ефективного функціонування і розвитку державної мови, можливості використання української мови в усіх сферах суспільного життя, у яких вона має бути обов'язковим засобом спілкування. Українська мова утверджується в конституційному статусі державної мови в Україні, що узгоджується зі статтею 10 Конституції.
На переконання КСУ, ухваливши Закон, держава створила умовидля повноцінної реалізації відповідних прав національних меншин, у тому числі корінних народів України, вивчати рідну мову, а також отримувати освіту державною мовою незалежно від походження, повноцінно реалізовувати визначені Конституцією права. У такий спосіб забезпечується рівність кожної особи у реалізації вказаних прав незалежно від національності та мови спілкування.
«У Законі не лише відтворюється зміст і обсяг конституційного права на освіту мовою відповідної національної меншини, яке визначено у частині п'ятій статті 53 Конституції України, а й передбачається його реалізація у двох формах: навчання рідною мовою (дошкільна і початкова) та вивчення рідної мови (на всіх рівнях загальної середньої освіти)», - йдеться в Рішенні Суду.
Суд зауважив, що Закон сприяє повноцінній реалізації конституційного права на освіту, яким можуть скористатися представники національних меншин. Визначене в Законі нормативне регулювання забезпечує реалізацію прав громадян в усіх сферах суспільного життя, у тому числі доступ до державної служби та служби в органах місцевого самоврядування.
У Рішенні Суду констатується, що Закон встановлює перехідний період, який дає громадянам України можливість для адаптації до нового правового регулювання у сфері освіти.
Крім того, Конституційний Суд України дійшов висновку про відсутність порушень конституційної процедури розгляду, ухвалення Закону та набрання ним чинності.
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим, остаточним і таким, що не може бути оскаржено.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/187766_zakon-pro-osvtu-vdpovda-konstituts-rshennya-ksu
16 липня 2019 року Конституційний Суд ухвалив Рішення № 9-р/2019 щодо визнання конституційності Закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».
З рішеннями КСУ можна ознайомитися в модулі "Судова практика" ІПС ЛІГА:ЗАКОН. Переконайтесь у зручності подання інформації, замовивши тестовий доступ.
КСУ наголошує, що право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань не є абсолютним, а його здійснення може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку.
КСУ виходить із того, що комуністичний режим заперечував та обмежував права людини, унеможливив демократичну організацію державної влади. Узурпація державної влади комуністичним режимом здійснювалася, зокрема шляхом ліквідації свободи політичної діяльності, усунення політичних опонентів та унеможливлення політичної конкуренції.
Крім того, КСУ акцентує увагу на тому, що червону зірку, перехрещені серп і молот та інші символи комуністичного режиму кілька десятиліть поспіль широко використовували антиукраїнські сили для поширення атмосфери страху, ненависті та агресії, для заперечення права українського народу на власну незалежну державу.
Отже, засудження Законом нацистського режиму та комуністичного режиму і встановлення заборони на використання їхньої символіки обумовлені легітимною метою - не допустити повернення до тоталітарного минулого. Така заборона покликана унеможливити будь-які спекуляції з використанням історичного минулого, пов'язаного з тоталітарними режимами, не допустити звеличування цих режимів, виправдання їх злочинів.
"З'ясувавши легітимність мети прийняття Закону і здійснивши його всебічний аналіз, Конституційний Суд України дійшов висновку, що пропаганда комуністичного режиму і нацистського режиму, публічне використання їхніх символів є спробою виправдати тоталітаризм і запереченням конституційних принципів і демократичних цінностей, захист яких є обов'язком всіх органів державної влади, а Закон є конституційним", - йдеться в повідомленні.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/187739_ksu-viznav-konstitutsynim-zakon-pro-dekomunzatsyu
_03_03.png)
