Шановні відвідувачі веб-сайту Скадовського районного суду Херсонської області! Пропонуємо ознайомитися з оглядом правових новин минулого тижня. Кожна новина містить посилання на джерело інформації.
Дайджест судової практики Великої Палати Верховного Суду (рішення, внесені до ЄДРСР за період з 06.06.2019 по 05.07.2019) містить ключові правові позиції, зокрема, щодо:
- відступлення від правових висновків Верховного Суду України про застосування ст. 625 ЦК України, встановлення нікчемності правочину, обмін земельними ділянками, звернення стягнення на предмет іпотеки;
- застосування норм процесуального законодавства;
- визначення належної юрисдикції, зокрема, в сімейних, трудових і соціальних спорах, справах щодо охорони об’єктів інтелектуальної власності, відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, та ін.
Джерело: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/752966/
Черговий огляд практики ЄСПЛ містить опис однієї справи проти України – CHENCHEVIK v. UKRAINE, в якій заявник скаржився на жорстоке поводження та катування з боку працівників правоохоронних органів, а також відсутність ефективного засобу правового захисту у цьому відношенні; заявник також зазначав, що протокол про його затримання було складено з 10-годинною затримкою з моменту його фактичного затримання. ЄСПЛ, розглянувши матеріали справи, констатував порушення матеріального та процесуального аспектів ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (заборона катування), а також порушення п. 1 ст. 5 Конвенції (право на свободу та особисту недоторканність).
Окрім цієї справи, вартий уваги також кейс T.I. AND OTHERS v. GREECE, за результатами розгляду якого Суд констатував порушення ст. 4 Конвенції (заборона рабства та примусової праці) щодо трьох заявниць, які були доставлені в Грецію з метою їх подальшої експлуатації.
Цікавою для ознайомлення також є справа CHATZIGIANNAKOU v. GREECE, суть розгляду якої – невиконання рішення про демонтаж конструкцій будівлі, яка споруджувалася поряд з будинком заявниці, у зв’язку з невідповідністю антисейсмічним нормам.
Джерело: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/751927/
Президент постановив забезпечити належний захист суб'єктів права власності і господарювання, ефективну протидію протиправному позбавленню власників їх прав та створення сприятливих умов для ведення бізнесу.
Відповідний Указ № 542/2019 "Про заходи щодо протидії рейдерству" В. Зеленський підписав 22 липня.
Уряду доручено протягом 3 місяців розробити та внести на розгляд Парламенту законопроект, спрямований на посилення гарантій захисту державою речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, захисту прав засновників (учасників) юридичних осіб та протидію рейдерству.
Зазначений законопроект має передбачити:
- перегляд структури Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, запровадження додаткових механізмів, що унеможливлять здійснення реєстраційних дій без відома власника об'єкта нерухомого майна, засновника (учасника) юридичної особи, а також забезпечать невідкладне інформування зазначених осіб про зміст вчинених реєстраційних дій;
- можливість створення на порталі електронних сервісівюридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань документів в електронній формі для державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юрособи, та ФОП;
- можливість здійснення окремих реєстраційних дій на порталі електронних сервісів юридичних осіб, ФОП та громадських формувань в автоматичному режимі без участі державного реєстратора;
- створення єдиного електронного реєстру нотаріальних дій;
- виключення акредитованих суб'єктів з числа суб'єктів, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
- визначення у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань випадків здійснення реєстраційної дії виключно нотаріусом, який вчинив відповідну нотаріальну дію, за принципом одночасності;
- проведення реєстраційної дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на підставі судових рішень, відомості про які відсутні в Єдиному державному реєстрі судових рішень, виключно після отримання такого рішення, достовірність якого засвідчена кваліфікованим електронним підписом;
- обов'язковість нотаріального посвідчення договорів, предметом яких є відчуження частки у статутному (складеному) капіталі юридичної особи, крім договорів, створених на порталі електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і підписаних з використанням кваліфікованого електронного підпису;
- посилення захисту відомостей зазначених реєстрів від їх несанкціонованого чи випадкового видалення (зміни або знищення), у тому числі шляхом запровадження додаткового підтвердження вчинення реєстраційної дії, зокрема з використанням мобільного електронного підпису (Mobile ID) та інших схем електронної ідентифікації;
- визначення критеріїв ризикованих реєстраційних дій та запровадження їх автоматичного моніторингу;
- удосконалення засад оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері держреєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та у сфері державної реєстрації юридичних осіб, ФОП та громадських формувань;
- посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері держреєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та у сфері держреєстрації юридичних осіб, ФОП та громадських формувань.
Також Кабмін має забезпечити перенесення до 2021 року до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні, зареєстровані до 1 січня 2013 року у Державному реєстрі земель.
Указ набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/187886_prezident-pdpisav-ukaz-shchodo-protid-reyderstvu
Президент підписав відповідний Указ 19 липня
19 липня, Володимир Зеленський підписав Указ № 529/2019 щодо створення умов для розвитку та підвищення якості автомобільних доріг.
Зокрема, до 1 січня 2020 року Кабмін має забезпечити перегляд кваліфікаційних критеріїв, фінансових і технічних вимог до учасників публічних закупівель відповідно до світових практик.
Мають бути створені умови для використання новітніх технологій та матеріалів під час будівництва, реконструкції, ремонту доріг, переглянуті відповідні нормативно-технічні документи.
Також замовники мають залучати на конкурсних засадах незалежного інженера-консультанта у сфері дорожнього будівництва (FIDIC) на етапах закупівель, виконання робіт, гарантійного обслуговування будівництва, реконструкції та ремонту автомобільних доріг.
Крім того, доручено створити загальнодоступний портал системи управління та моніторингу в режимі реального часу для прозорості планування, замовлення, виконання відповідних робіт.
Президент доручив опрацювати питання щодо включення до договорів про виконання робіт з будівництва, реконструкції та ремонту доріг умов про страхування таких об'єктів.
Указом передбачено до 1 січня 2020 року проаналізувати програмні документи та опрацювати питання щодо внести відповідних змін у законодавство.
Як зауважив В. Зеленський, всього в Україні 169 тис. км доріг різних категорій. На першому етапі необхідно відремонтувати головні магістралі. Водночас інші дороги мають бути у нормальному стані.
Кабмін вніс зміни в постанову №640 щодо затвердження типового порядку щодо проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців. Цей порядок поширюється на посадовців держслужби категорій "А", "Б" і "В".
Читайте також: "Новий законопроект про медіацію: за і проти".
Так, документом уточнено процедуру та терміни визначення завдань, а також умови проведення оцінювання. Строк виконання завдання має бути реальним для досягнення необхідного результату та визначатися з урахуванням дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань. Завдання і ключові показники для державного службовця на наступний рік визначаються у грудні року, що передує звітному.
Водночас визначення результатів виконання завдань проводиться у жовтні - грудні за період з 1 січня поточного року або з дати визначення завдань і ключових показників до дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань.
Для цього суб'єктом призначення приймається наказ (розпорядження), в якому зазначається:
список державних службовців;
строк визначення результатів виконання завдань;
доручення, необхідні для організаційного забезпечення проведення цього етапу оцінювання (у разі потреби).
Крім цього, деталізовано підстави, за яких результати службової діяльності державного службовця підлягають оцінюванню у поточному році, а саме:
у разі призначення (переведення) на посаду державної служби - впродовж десяти робочих днів після такого призначення (переведення) або виходу на роботу;
у разі проведення повторного оцінювання - впродовж п'яти робочих днів після завершення такого оцінювання (крім випадку отримання негативної оцінки за результатами повторного оцінювання).
Як зазначається, повторне оцінювання відбувається у разі отримання негативної оцінки. Затвердження відповідного висновку здійснюється не раніше ніж через три місяці та не пізніше ніж через п'ять місяцівпісля затвердження негативної оцінки.
При цьому у разі отримання державним службовцем негативної оцінки відповідний висновок може бути оскаржений.
Також змінено форми додатків до зазначеного Типового порядку, зокрема, змінено форму висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В".
Джерело: http://yur-gazeta.com/golovna/diyut-novi-pravila-ocinyuvannya-derzhsluzhbovciv.html
Нещодавно відбулася презентація дослідження «Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів України, 2018 рік».
Дослідження підготовлено ГО «Вектор прав людини» за підтримки Ради суддів України.
Загалом у опитуванні взяло участь 269 із 674 чинних судів на підконтрольній території України, що становить 40 %. До опитування долучилися 238 із 637 місцевих судів і 31 з 37 апеляційних судів.
«Суди продовжують рухатись в напрямку покращення комунікацій з громадою. Дослідження не показало суттєвих погіршень. Деякі показники, як наприклад, частота проведення медіа заходів залишається на тому ж не високому рівні. А інші навпаки зростають. Цього року ми значну увагу звернули саме на зміст такої роботи і бачимо багато позитивних практик, які варто поширювати серед судів. Їх приклади можна знайти у публікації. Вкотре наголошую, що ця робота буде ставати набагато якіснішою, якщо у судах буде вирішене кадрове питання прес-секретарів (-ок), які мають бути самостійною штатною одиницею в структурі суду та перестати суміщати свою посаду з іншою. Окремі суди, зокрема апеляції, потребують створення прес-служб. І, безперечно, для всіх судів є важливим вироблення єдиних стандартів комунікаційної роботи, з врахуванням потреб різних цільових аудиторій. Вони мають бути вироблені із залученням правозахисного й журналістського середовищ», — зауважила Валерія Рибак, директорка ГО «Вектор прав людини».
Анкета, яку запропонували заповнити судам, складалася із семи блоків. Питання стосувалися присутності суду в соцмережах, наповнення сайтів, внутрішньої та зовнішньої комунікації.
Модерував презентацію Назарій Боярський, член Правління ГО «Вектор прав людини», автор звітів «Суди та ЗМІ: досвід співпраці», «Прес-служби судів: погляд зсередини».
Ключові результати дослідження:
Присутність суду в соціальних мережах:
69 % усіх судів, що взяли участь в опитуванні (185 судів) присутні в соцмережах.
Більшість судів присутні в одній соціальній мережі — Facebook, проте 13 % (34 суди) користуються декількома соцмережами. Деякі суди навіть мають свій профіль у забороненій в Україні соцмережі ВКонтакте.
Серед найбільш типових причин відсутності власної сторінки в судах називають наступні:
для висвітлення інформації про суд достатньо сайту;
велике навантаження на прес-секретаря (-ку);
це не передбачено нормативними актами;
заборона керівництва.
Сайт суду
Опитування свідчить, що за наповнення сайту відповідають від 1 до 3 працівників. Для розміщення новини на сайті найчастіше передбачене попереднє її погодження. Її вміст мають погодити від 1 до 5 посадовців. У 58 % до процесу погодження контенту для сайту залучений голова суду самостійно або з іншими колегами.
Організовані судом заходи й активності
За даними опитування, суди майже не використовують прес-заходи для поширення інформації про свою діяльність. У 2018 році лише 27 судів першої інстанції (11 %) провели від 1–3 прес-заходів, серед апеляційних судів цей показник складає 9 %. Найпопулярнішим серед судів є проведення Днів відкритих дверей. На них, як правило, запрошують студентів, школярів, а іноді, навіть дошкільнят.
Організація роботи комунікаційної команди суду
У 74 % судів (200 судів) працівники вимушені суміщати посаду прес-секретаря з іншою посадою. І тільки у 24 % (65 судів із 269) судів прес-секретар є самостійною штатною одиницею в структурі суду. Картина суттєва відрізняється залежно від інстанції. Так у 81 % апеляційних судів прес-секретар не працює за сумісництвом. У судах першої інстанції цей показник лише 17 % від опитаних.
Прес-служби (як відділ чи сектор) у судах переважно відсутні. Лише в 49 судів з опитаних є прес-служба.
Підвищення рівня компетенції
65 % судів апеляційної ланки і 68 % місцевих судів зазначили у своїх анкетах, що потребують додаткової навчальної чи методичної допомоги. Серед найбільш актуальних тем зазначили: робота із соцмережами, формування контенту та бренду суду, покращення навичок комунікації з медіа.
Важливим елементом організації комунікаційної команди суду є єдині стандарти роботи, закріплені у типових положеннях та інструкціях. Наразі існує тільки типова посадова інструкція прес-секретаря, що не відповідає всім сучасним вимогам.
На презентації результатів даного дослідження судам та судовим органам було запропоновано взяти за основу у розробці відповідних нормативних документів, розроблені експертами ГО «Вектор прав людини» Проект типового положення про прес-службу апеляційного суду та Проект типової посадової інструкції головного спеціаліста зі забезпечення зв’язків із засобами масової інформації та/або прес-секретаря апеляційного суду. Ці документи підготовлені за результатами консультацій з судовими органами, очільниками апеляційних судів та опитувань працівників (-ць) комунікаційних команд судів.
Джерело: http://yur-gazeta.com/golovna/66-sudiv-mayut-vlasniy-akaunt-u-facebook.html
_03_03.png)
