Шановні відвідувачі веб-сайту Скадовського районного суду Херсонської області! Пропонуємо ознайомитися з оглядом правових новин минулого тижня. Кожна новина містить посилання на джерело інформації.
Огляд містить ряд актуальних позицій Касаційного кримінального суду, оприлюднених з 10 по 14 червня 2019 року. Зокрема, ухвалу про передачу кримінального провадження на розгляд Великої Палати у зв’язку з виключною правовою проблемою щодо визначення порядку, а також кола суб’єктів, які уповноважені здійснювати повідомлення про підозру судді.
Також заслуговують на увагу рішення Касаційного кримінального суду, в яких розкрито зміст таких кваліфікуючих ознак крадіжки, як «вчинення злочину повторно» та «проникнення в інше приміщення», застосовано розроблені Європейським судом з прав людини критерії відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів під час розкриття злочину у сфері службової діяльності, а також критерії, яким має відповідати спеціальне судове провадження тощо.
Джерело: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/757443/
Черговий (двадцять восьмий) огляд практики Європейського суду з прав людини містить два рішення, постановлені проти Туреччини: Harun Gürbüz v. Turkey та Ürek and Ürek v. Turkey.
Так, у першій справі заявник скаржився, що суди врахували як доказ його свідчення на першому допиті за відсутності адвоката, хоча згодом він від них відмовився. ЄСПЛ розглянув цю скаргу відповідно до пункту 1 та підпункту «с» пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд), констатувавши їх порушення.
У справі Ürek and Ürek v. Turkey ЄСПЛ констатував порушення пункту 1 та підпункту «d» пункту 3 статті 6 Конвенції (право на справедливий суд), визнавши в цілому провадження за участю заявників несправедливим, оскільки національний суд не дав їм можливості провести перехресний допит свідків, у свідченнях яких містилися суперечності, та засудив заявників за вчинення кількох правопорушень.
Джерело: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/759244/
6 серпня Президент підписав Закон "Про внесення змін до статті 91 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» щодо врегулювання питання генерації електричної енергії приватними домогосподарствами.
Сьогодні, 8 серпня, вищезазначений документ оприлюднено у газеті "Голос України". Закон набуває чинності з дня, наступного за днем його опублікування, - 9 серпня 2019 року.
Закон розроблено з метою забезпечення прав та законних інтересів споживачів, що встановили або планували до кінця 2019 року встановити домашню сонячну електростанцію потужністю до 30 кВт. Метою законопроекту є усунення неузгодженості у визначенні порядку встановлення рівня "зеленого" тарифу для приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання.
Як зазначено у пояснювальні записці, 2019 рік передбачається як перехідний період для приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання та встановлена потужність яких не перевищує 30 кВт.
Тому в таблиці коефіцієнтів "зеленого" тарифу 2019 рік є останнім роком дії "зеленого" тарифу для такої категорії електроенергії.
Також, відповідно до ст. 9-1 Закону "Про альтернативні джерела енергії" "зелений" тариф на електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 50 кВт, встановлюється єдиним для всіх приватних домогосподарств за кожним видом альтернативного джерела енергії.
У вищезазначених нормах відсутні обмеження стосовно необхідності розташування генеруючих установок приватних домогосподарств на дахах та/або фасадах. Це дає можливість застосовувати зазначені норми до сонячних електричних станцій домогосподарств потужністю до 30 кВт до кінця 2019 року. Одночасно з цим, у Законі не було передбачено порядку встановлення рівня "зеленого" тарифу для таких домогосподарств.
Вищезазначене зумовлює необхідність внесення змін до Закону "Про альтернативні джерела енергії", які передбачать визначення порядку встановлення рівня "зеленого" тарифу для всіх приватних домогосподарств, які виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання без конкретизації вимог щодо їх розміщення та встановленої потужності.
Для суб'єктів господарювання, приватних домогосподарств і споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, які виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, "зелений" тариф встановлюється до 1 січня 2030 року. Фіксований мінімальний розмір "зеленого" тарифу для суб'єктів господарювання, приватних домогосподарств і споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлюється шляхом перерахування в євро "зеленого" тарифу, розрахованого за правилами Закону, станом на 1 січня 2009 року за офіційним валютним курсом НБУ на зазначену дату.
"Зелений" тариф для об'єктів електроенергетики, введених в експлуатацію до 31 грудня 2024 року, та приватних домогосподарств і споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, договір про купівлю-продаж електричної енергії з якими укладено до 31 грудня 2024 року, не може бути меншим за фіксований мінімальний розмір "зеленого" тарифу, який на дату останнього у кожному кварталі засідання НКРЕКП перераховується в гривні за середнім офіційним валютним курсом НБУ за останніх 30 календарних днів, що передують даті такого засідання.
Усиновлення не може бути скасовано до досягнення дитиною повноліття, якщо це суперечить її інтересам. Інтереси дитини завжди мають перевагу.
Такий висновок зробила колегія суддів Касаційного цивільного суду ВС в постанові від 25 квітня 2019 року у справі № 381/4827/17.
Ознайомитися з повним текстом постанови можна у Verdictum.
Особа звернувся із позовом щодо скасування усиновлення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем (чоловіком) та відповідачем (дружиною) був зареєстрований шлюб. Крім того, позивач усиновив доньку дружини (з відповідною зміною прізвища). Однак відносини між подружжям не склалися і рішенням суду шлюб був розірваний.
Позивач вказував, що дитина проживає разом із матір'ю, а позивач проживає окремо із новою сім'єю. Між ним та його колишньою дружиною склалися вкрай неприязні триваючі відносини. Крім того, дочка поступово перейняла негативне ставлення до нього та повністю відмовилася називати позивача батьком. Всі намагання позивача, як батька, примиритися виявилися марними, кожний його прихід закінчується проявом негативу та агресії щодо нього, з боку доньки та колишньої дружини.
Позивач просив скасувати усиновлення дитини та внести зміни у свідоцтво про народження.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, позовні вимоги залишено без задоволення.
Верховний Суд погодився з судами попередніх інстанцій з огляду на таке.
Згідно ч. 1, 2 ст. 14 Європейської конвенції про усиновлення дітей, усиновлення може бути скасовано або визнано недійсним лише за рішенням компетентного органу. Інтереси дитини завжди мають перевагу. Усиновлення може бути скасовано до досягнення дитиною повноліття лише на підставі серйозних обставин, передбачених законом.
СК передбачено, що усиновлення може бути скасоване за рішенням суду, якщо:
1) воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання;
2) дитина страждає недоумством, на психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення;
3) між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов'язків.
Відповідно до ЦПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Встановивши, що позивачем не доведено наявність підстав для скасування усиновлення, суди зробили правильний висновок про відмову у задоволенні позову.
Як зазначив апеляційний суд, скасування усиновлення завдасть моральних страждань дитини, що є особливо небезпечним для підлітка.
Твердження про те, що колишня дружина не пускає до квартири, ховає дітей і вчиняє інші дії, які перешкоджають реалізації батьком своїх обов'язків свідчить лише про конфлікт з колишньою дружиною, однак не доводять обставин існування між позивачем та дитиною стосунків, які роблять неможливими виконання позивачем своїх батьківських обов'язків та не свідчить про невідповідність усиновлення інтересам дитини.
Питання строків виплати доплат до пенсії за результатами проведеного перерахунку, тобто частини пенсії певної особи, а також розмірів такої доплати не охоплюються поняттям «порядок проведення перерахунку пенсії».
Відповідний висновок міститься у рішенні КАС ВС по зразковій адміністративній справі № 160/3586/19 за позовом до Пенсійного фонду.
Ознайомитись з рішенням можна буде після його опублікування у Verdictum.
Згідно з позовними вимогами особа просила суд визнати протиправними дії відповідача, які полягають у зменшенні розміру пенсії за рахунок виплати з 5 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року 75 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату (із врахуванням раніше виплачених сум) пенсії позивачеві з 5 березня 2019 року з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Верховний Суд до участі у справі в якості третіх осіб залучив Пенсійний фонд та Кабінет міністрів. Від ПФ надійшло пояснення, в якому, серед іншого, вказано, що з метою забезпечення виконання рішення місцевого суду звернувся до Мінсоцполітики та Мінфіну про виділення додаткових коштів у сумі 14,8 млрд грнна виплату перерахованих відповідно до п. 1 Постанови № 103пенсій у розмірі 100% підвищення. Від Кабінету Міністрів пояснень не надійшло.
Верховний Суд позовні вимоги задовольнив.
Рішення суду мотивовано тим, що у зв'язку зі скасуванням п. 2 постанови Кабміну від 21 лютого 2018 року № 103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 2826/3858/18, яке залишено без змін рішенням адміністративного суду, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано. Отже, з 5 березня 2019 року пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 % суми підвищення пенсії.
Суд зауважив, що п. 1, 2 постанови Кабміну № 103 врегульовані строки виплати пенсій, а не порядок проведення перерахунку. У зв'язку з чим, питання строків виплати доплат до пенсії за результатами проведеного перерахунку, тобто частини пенсії особи, а також розмірів такої доплати не охоплюються поняттям "порядок проведення перерахунку пенсії".
_03_03.png)
