Шановні відвідувачі веб-сайту Скадовського районного суду Херсонської області! Пропонуємо ознайомитися з оглядом правових новин минулого тижня. Кожна новина містить посилання на джерело інформації.
Огляд містить ряд актуальних позицій Касаційного кримінального суду, оприлюднених з 17 по 21 червня 2019 року.
Зокрема, огляд містить ухвалу про передачу кримінального провадження на розгляд Великої Палати у зв’язку з виключною правовою проблемою щодо відкриття під час судового розгляду розсекречених процесуальних документів, що стали підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій (ст. 290 КПК) та допущення їх як доказів.
Крім цього заслуговують на увагу рішення Касаційного кримінального суду, в яких визначені обставини, які вказують на вчинення злочину у співучасті, визнано певні транспортні засоби предметом порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, а також визначено окрему територію місцем вчинення цього злочину, визначено обставини, які підлягають обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди завданої злочином тощо.
Джерело: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/760544/
Відповідну постанову № 711 було прийнято на урядовому засіданні 14 серпня.
Зазначеними змінами встановлено додатково до розміру винагороди перекладачів, які залучаються судом для надання послуг з перекладу, регіональні коефіцієнти.
Додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти:
1,1 - якщо перекладач надає послуги з перекладу в справі, яка перебуває в провадженні суду, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше 100 тис. осіб;
1,2 - якщо перекладач надає послуги з перекладу в справі, яка перебуває в провадженні суду, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше 500 тис. осіб;
1,25 - якщо перекладач надає послуги з перекладу в справі, яка перебуває в провадженні суду, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше 1 млн. осіб.
У разі коли суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду.
Загальний розмір виплати не може перевищувати трикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/188542_zaluchenim-sudom-perekladacham-zblsheno-vinagorodu
Кабмін затвердив Порядок ведення Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
Відповідну постанову № 726 прийнято на урядовому засіданні 14 серпня.
Постанова врегульовує питання створення, формування та ведення зазначеного реєстру, а також надання з нього відповідних відомостей.
Держателем Реєстру визначено Комісію з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, яка має право доступу до відомостей із Реєстру в повному обсязі.
Комісія забезпечуватиме ведення Реєстру; братиме участь у розробленні проектів нормативно-правових актів з питань розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та визначення їх правового статусу; визначатиме механізм інформаційної взаємодії між Реєстром та Єдиним реєстром досудових розслідувань, Єдиним державним реєстром судових рішень, іншими базами (банками) даних органів державної влади; надаватиме відомості з нього, а також здійснюватиме пошук інформації в ньому, що може сприяти розшуку особи, зниклої безвісти за особливих обставин.
Адміністратором Реєстру визначено державне підприємство, що належить до сфери управління Мін'юсту і уповноважене ним на ведення Реєстру.
Реєстраторами є члени Комісії та уповноважені посадові особи Нацполіції, СБУ, Міноборони, ДСНС, Національної гвардії, МОЗ, Мінрегіону, судів, місцевих органів виконавчої влади.
Доступ реєстраторів до Реєстру здійснюватиметься безоплатно з використанням ідентифікаторів доступу, які надаватиме адміністратор Реєстру на підставі відповідних договорів. Також доступ здійснюватиметься з використанням кваліфікованого електронного підпису із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу.
Реєстратор самостійно має отримати кваліфікований електронний підпис у кваліфікованого надавача послуг.
Структура Реєстру складатиметься із взаємопов'язаних розділів, які містять відомості про осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та про невпізнані останки осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та пов'язані з ними речі.
Комісія, Нацполіція, СБУ, Міноборони, ДСНС, Нацгвардія, місцеві органи виконавчої влади вноситимуть загальні відомості про розшук осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) (українською мовою та латинськими літерами відповідно до правил транслітерації); дата та місце народження; інформація про сімейний стан, зареєстроване місце проживання/перебування; реквізити документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи (назва, номер, серія (за наявності) документа, дата видачі, уповноважений суб'єкт, що його видав); дата, місце, обставини та час зникнення особи; прикмети особи.
Національна поліція зазначить про наявність інформації про зникнення особи за особливих обставин або заяви про розшук такої особи та безпосереднього розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
Суди внесуть рішення суду про визнання розшукуваних осіб зниклими безвісти за особливих обставин, безвісно відсутніми або оголошення їх померлими.
Нацполіція, МОЗ, Мінрегіон, місцеві органи виконавчої влади зазначать відомості про невпізнані останки осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та пов'язані з ними речі.
Реєстратори вноситимуть відомості до Реєстру протягом 24 годин з моменту їх отримання.
Протягом 24 годин з моменту встановлення місця перебування особи, зниклої безвісти за особливих обставин, її місця поховання чи місцезнаходження її останків Нацполіція внесе відомості до відповідного розділу Реєстру про те, що особу знайдено.
У постанові прописано механізм пошуку відомостей у Реєстрі, надання з нього інформації, а також врегульовано питання захисту персональних даних.
14 серпня 2019 року Уряд ухвалив зміни до постанови № 553 щодо організаційних заходів, пов'язаних із забезпеченням представництва України під час розгляду справ у Європейському суді з прав людини та постанови № 784 відносно заходів щодо реалізації Закону "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Відповідна постанова № 709 набуває чинності з дня опублікування.
Так, вносяться зміни до порядку забезпечення представництва України під час розгляду справ у ЄСПЛ.
Цей Порядок визначає механізм забезпечення представництва України під час розгляду:
- справ у ЄСПЛ про порушення нею Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;
- справ за заявами України стосовно порушення Конвенції іншими Договірними Сторонами, а також як третьої сторони під час розгляду справ за заявами громадян України або юридичних осіб - резидентів України проти інших Договірних Сторін.
Зазначено, що відповідальним за забезпечення представництва України у Суді є Мін'юст в особі Уповноваженого у справах ЄСПЛ.
З метою вирішення питання доцільності залучення юридичних радників, фахівців, експертів, зокрема іноземних, для забезпечення представництва України в Суді або укладення угоди про дружнє врегулювання спору, надіслання односторонньої декларації тощо Уповноважена особа ініціює утворення міжвідомчої робочої групи, до складу якої включаються представники відповідних державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.
Мінюст на підставі рішення міжвідомчої робочої групи підписує угоду/декларацію, у разі, коли сума за угодою про дружнє врегулювання спору або односторонньою декларацією не перевищує 5000 євро.
Якщо сума відшкодування за угодою про дружнє врегулювання спору або односторонньою декларацією перевищує 5000 євро, згоду на підписання угоди/декларації на затверджених міжвідомчою робочою групою умовах надає Кабмін шляхом видання відповідного розпорядження.
Підписана угода щодо дружнього врегулювання спору або одностороння декларація надсилаються до Суду.
У разі надходження повідомлення із Суду про те, що ним розглядається заява громадянина України або юридичної особи - резидента України, подана проти іншої держави - учасниці Конвенції, Уповноважена особа доводить зазначену інформацію до відома МЗС.
Зазначено, що на Міністерство юстиції покладаються функціїоргану, відповідального за забезпечення представництва України в ЄСПЛ, координації виконання його рішень, а також інформування Комітету міністрів Ради Європи про хід виконання рішень Європейського суду з прав людини.
Також постановою змінено місяць, коли Міністерство юстиції подає Кабміну звіт про результати діяльності Уповноваженого у справах ЄСПЛ. Звіт буде подаватися щороку в березні (відповідно до попередньої редакції у січні).
Крім того, змінено відповідні повноваження Мінюсту.
Державну екологічну інспекцію буде ліквідовано, а натомість буде створено Державну природоохоронну службу.
Кабмін ухвалив відповідне рішення на своєму засіданні 14 серпня.
Як повідомив Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак, профільне Міністерство протягом останніх років напрацьовувало нормативно-правову базу для створення ефективної сучасної державної системи запобігання екологічним правопорушенням і моніторингу стану навколишнього середовища.
«Відсутність належного контролю за порушеннями екологічного законодавства та тотальна корупція - найбільші проблеми у сфері довкілля. Я про це говорив із перших днів перебування на посаді Міністра. Точкові реагування на екологічні інциденти точно не ті методи, які дозволяють системно боротися з браконьєрами і недобросовісними екоінспекторами. Реформа цієї структури назріла давно, але вона не є такою простою, як видається на перший погляд. Адже важливо не лише змінити назву, але у першу чергу залучити до роботи людей, які справді вболівають за довкілля, та надати їм необхідне матеріально-технічне оснащення, щоб люди мали змогу належно і в повному обсязі виконувати свої посадові обов'язки, а не боротися з мораторіями на перевірку бізнесу», - прокоментував урядове рішення Остап Семерак.
Він також зазначив, що у 2017 році Уряд схвалив розроблену Мінприроди Концепцію реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища. У 2018 році було розроблено і передано до Парламенту законопроект про Державну природоохоронну службу, проте він досі не розглядався. Зараз спільно з громадськістю на завершальному етапі робота щодо законопроекту про державний екологічний контроль, який також передбачає реформування екологічної інспекції.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/188502_v-ukran-stvoryat-derzhavnu-prirodookhoronnu-sluzhbu
_03_03.png)
