Шановні відвідувачі веб-сайту Скадовського районного суду Херсонської області! Пропонуємо ознайомитися з оглядом правових новин минулого тижня. Кожна новина містить посилання на джерело інформації.
Людина та, зокрема, її честь і гідність, визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю та охороняються Конституцією України. Саме тому спори, пов’язані із захистом гідності, честі та ділової репутації, мають важливе суспільно-політичне значення.
Огляд судової практики містить відповіді на низку актуальних питань, які виникають у процесі правозастосування. Так, у тексті розкрито питання щодо суб’єктного складу сторін у спорах про захист гідності, честі та ділової репутації, юрисдикції спорів у цій сфері, а також проблеми розмежування оціночних суджень та тверджень про факти як однієї з основних вимог доказування у спорах цієї категорії. Окреме місце займає право на недоторканність приватного життя публічних осіб, яке все частіше стає предметом судового розгляду.
Зосереджено увагу також на деяких особливостях визначення способу захисту особистого немайнового права у справах зазначеної категорії, наведено приклади застосування положень про позовну давність.
Окрім того, в огляді згадано окремі рішення Європейського суду з прав людини щодо захисту честі, гідності та ділової репутації.
Джерело: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/776741/
Огляд містить ряд актуальних позицій ККС ВС, оприлюднених з 15 по 19 липня 2019 року.
В огляді є кілька рішень, у яких висвітлено питання призначення покарання, зокрема, призначення основного покарання, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та підстави незастосування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом.
Деякі рішення стосуються недопустимості доказів, отриманих з порушенням вимог КПК України 1960 року, – показань свідка, який згодом набув статусу обвинуваченого (підозрюваного), доказів, які були здобуті під час адміністративного затримання; спеціальної конфіскації речового доказу (автомобіля); визнання окремих порушень кримінального процесуального законодавства істотними.
Викладено також позицію, згідно з якою відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, передбаченим ст. 175 КК України (невиплата заробітної плати), у кримінальному провадженні не здійснюється, якщо в порядку цивільного судочинства вирішено позов про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати.
Джерело: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/777121/
Черговий (тридцятий) огляд практики Європейського суду з прав людини за період з 02.09.2019 по 06.09.2019 містить одне рішення проти України – RELIGIOUS COMMUNITY OF JEHOVAH’S WITNESSES OF KRYVYI RIH’S TERNIVSKY DISTRICT v. UKRAINE та низку інших цікавих справ, що заслуговують на увагу.
Зокрема, у справі THEODOROU AND TSOTSOROU v. GREECE ЄСПЛ констатував порушення статті 12 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на шлюб) з огляду на те, що національні органи влади визнали недійсним шлюб заявників. Причиною для такого рішення послугувала набута ступінь сімейної спорідненості пари, що виникла унаслідок попереднього шлюбу заявника із сестрою заявниці.
У справі CASE OF OLEWNIK-CIEPLIŃSKA AND OLEWNIK v. POLAND ЄСПЛ констатував порушення статті 2 Конвенції (право на життя), оскільки держава не забезпечила належного розслідування викрадення близького родича заявників та не запобігла його вбивству. Розслідування злочину спричинило відставки високопосадовців, хвилю звільнень в органах прокуратури та пенітенціарної служби. Більше того, у 2009 році Сейм (нижня палата парламенту) також створив парламентський слідчий комітет, який розслідував дії поліції, прокуратури, органів публічної влади та інших осіб, ймовірно причетних до злочину.
Джерело: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/779026/
12 вересня, нардепи прийняли за основу законопроект № 1056-1 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності.
Законопроект передбачає усунення основних юридичних прогалин, які створюють проблеми власникам нерухомості та бізнесу.
Основні положення законопроекту передбачають:
- припинення діяльності акредитованих суб'єктів;
- запровадження обов'язковості нотаріального посвідчення договорів про відчуження корпоративних прав;
- впровадження принципу одночасності вчинення нотаріальної дії та державної реєстрації прав;
- підвищення відповідальності за порушення відповідних реєстраційних процедур.
Законом збільшені штрафи за порушення законодавства про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Такі порушення тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від чотирьохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (раніше від двохсот до чотирьохсот).
Також збільшені штрафи за порушення порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Таке порушення тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (раніше від двохсот до чотирьохсот).
Зараз існує забагато схем, які дозволяють переоформити ваше майно без вашого відома. Отримати оперативну інформацію щодо реєстраційних дій щодо нерухомості можна за допомогою таких сервісів як SMS-Маяк та SMS-Маяк Земля.
Законопроект № 1056-1 поданий як альтернативний законопроекту № 1056. При цьому більшість положень цих проектів збігається між собою за змістом. Разом з тим між цими законопроектами є певні відмінності.
Зокрема, відповідно до висновку Головного науково-експертного управління Апарату ВРУ до позитивних рис законопроекту № 1056-1 слід віднести:
- обмеження щодо одночасності вчинення нотаріальної дії та державної реєстрації прав, зокрема, коли виникнення, перехід, зміна або припинення прав та обтяжень здійснюється із відкладальною умовою;
- можливість доступу нотаріуса до Державного реєстру речових прав у разі його тимчасового блокування або анулювання доступу до реєстру в режимі отримання інформації для здійснення нотаріальної діяльності;
- покладення на державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань обов'язку перевіряти дійсність довіреності, справжність судового рішення за даними Єдиного державного реєстру судових рішень тощо.
Нардепи доповнили джерела формування державного дорожнього фонду і закріпили їх у Бюджетному кодексі.
50 % надходжень від адміністративних та адміністративно-господарських штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт народні депутати спрямували на ремонт доріг.
Відповідний Закон (проект № 1063) «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо джерел формування державного дорожнього фонду» О. Кубракова, О. Шуляк та Р. Підласої, визначений Президентом як невідкладний, з пропозиціями Комітету та техніко-юридичними правками прийнято на ранковому засіданні Парламенту 12 вересня.
Цей Закон системно пов'язаний із прийнятим 11 вересня Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю» (проект № 1047).
Адміністративно-господарські штрафи за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачені абзацами 14-16 ч. 1 ст. 60 Закону «Про автомобільний транспорт», та адміністративні штрафи за порушення ч. 2 ст. 122-2 та ч. 2 статті 132-1 КУпАП належать до доходів загального фонду Держбюжету (тобто цільове використання цих платежів на потреби дорожнього господарства не визначено).
Це штрафи за: відсутність дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданого компетентними уповноваженими органами, або документа про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів та перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових вимог; невиконання водіями транспортних засобів, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та/або вантажів, вимог про зупинку транспортного засобу).
Депутати включили відповідні штрафи до джерел формування державного дорожнього фонду України, який створений у складі спеціального фонду Держбюджету.
12 вересня, Верховна Рада на своєму ранковому засіданні прийняла в цілому законопроект № 1030 щодо відтермінування застосування штрафних санкцій за порушення порядку ввезення транспортних засобів на митну територію України.
З тестом законопроекта можна буде ознайомитись у модулі "Законопроекти" ІПС ЛІГА:ЗАКОН, замовивши тестовий доступ.
Проектом Закону пропонувалося продовжити до кінця року строк набрання чинності окремими положеннями законодавчих актів якими передбачена посилена відповідальність за порушення при переміщенні транспортних засобів у митних режимах тимчасового ввезення і транзиту на території України.
Як зазначено у пояснювальній записці, прийняття проекту Закону № 1030 сприятиме:
- створенню правових передумов для розмитнення автомобілів на іноземній реєстрації, ввезених раніше на митну територію України;
- комплексному врегулюванню відповідного питання та врахування інтересів усіх верст населення при його вирішенні;
- дотриманню митних правил при переміщенні транспортних засобів у митних режимах тимчасового ввезення і транзиту.
Нагадуємо, що 8 листопада 2018 року ВР прийнято Закон № 2612-VIII, який передбачає посилення відповідальності за порушення при переміщенні транспортних засобів в митних режимах тимчасового ввезення і транзиту.
Прикінцеві положення вказаного Закону передбачали, що посилена відповідальність набирає чинності через 180 днів з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 22 травня 2019 року.
16 травня 2019 року ВР прийнято Закон № 2725-VIII яким, серед іншого, продовжено вказаний строк з 180 до 270 днів (до 22 серпня 2019 року).
З 22 серпня 2019 року діють нові штрафні санкції за порушення при переміщенні транспортних засобів в митних режимах тимчасового ввезення і транзиту.
За новими правилами у разі перевищення строку доставки транспортних засобів особистого користування та комерційного призначення від 20 до 30 діб передбачено штраф у розмірі 85 тис. грн. Якщо строк перевищено більш ніж на 30 діб, а також у разі втрати або розкомплектування ТЗ розмір штрафу сягатиме 170 тис. грн або конфіскація таких авто.
Крім того, 17 липня Володимир Зеленський вже пропонував прийняти законопроект № 10462 щодо відтермінування застосування штрафних санкцій за порушення порядку ввезення транспортних засобів на митну територію України, але 29 серпня проект було відкликано.
В. Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України» № 27-ІХ, ухвалений Верховною Радою 3 вересня 2019 року.
Зазначеним Законом стаття 80 Конституції викладається в новій редакції, яка вже не містить положень про те, що народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність і вони не можуть без згоди Верховної Ради бути притягнуті до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані.
Згідно з новою редакцією статті 80 Основного Закону народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або за висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.
Закон набуде чинності з 1 січня 2020 року.
Народні депутати підтримали впровадження автоматичного вагового контролю транспортних засобів. Він має на меті забезпечити безпеку дорожнього руху та зберегти автомобільні дороги.
Відповідний Закон (проект № 1047) «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю», поданий групою депутатів від «Слуги народу», було прийнято на ранковому засіданні Парламенту 11 вересня. Було враховано правку, озвучену під стенограму.
Зазначеним Законом передбачено внести зміни до законів «Про автомобільний транспорт», «Про джерела фінансування дорожнього господарства», КУпАП.
Передбачається законодавчо закріпити можливість автоматичної фіксації порушень, пов'язаних з відсутністю дозволів щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документа про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, у порядку, установленому Кабміном.
Укртрансбезпека під час здійснення габаритно-вагового контролю нараховуватиме, у разі виявлення порушень, та стягуватиме плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Запроваджуються такі штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм при перевезенні вантажу без відповідного дозволу:
- від 5 % до 10 % - штраф у розмірі 500 НМДГ (8500 грн.);
- від 10 % до 20 % - штраф у розмірі 1000 НМДГ (17000 грн.);
- понад 20 % - штраф у розмірі 2000 НМДГ (34000 грн.).
Зауважимо, що розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян можна дізнатися в модулі "Довідники" ІПС ЛІГА:ЗАКОН.
Адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами нестиме відповідальна особа - фізособа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб; якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юрособи.
Змінами до КУпАП передбачено відповідальність за невиконання водіями транспортних засобів, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та/або вантажів, вимог уповноважених посадових осіб Укртрансбезпеки та її територіальних органів про зупинку транспортного засобу.
Адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм та адміністративні штрафи за невиконання водіями транспортних засобів, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та/або вантажів, вимог Укртрансбезпеки про зупинку транспортного засобу; порушення правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами зараховуватимуть до державного дорожнього фонду України.
_03_03.png)
