Шановні відвідувачі веб-сайту Скадовського районного суду Херсонської області! Пропонуємо ознайомитися з оглядом правових новин минулого тижня. Кожна новина містить посилання на джерело інформації.
1. Верховний Суд публікує черговий огляд практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
Огляд містить ряд актуальних позицій Касаційного кримінального суду, оприлюднених з 05 серпня по 09 серпня 2019 року.
Перш за все в огляді міститься ухвала про передачу кримінального провадження до об’єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду щодо питання про призначення покарання за сукупністю злочинів (частини 1, 4 ст. 70 КК) та ухвала про передачу кримінального провадження на розгляд Першої палати цього Суду щодо співвідношення понять «трудовий договір» та «договір про надання послуг» під час застосування положень п. 3 ч. 1 ст. 477 КПК.
Як завжди огляді містить ряд рішень присвячених питанням кваліфікації злочинів, зокрема, Верховний Суд скасував рішення судів першої та апеляційної інстанції, а кримінальне провадження за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого за ч. 1 ст. 246 КК, закрив на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК у зв’язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення тому, що через законодавчі зміни до ст. 246 КК з 1 січня 2019 року діяння, в якому обвинувачується засуджений, перестало бути кримінально караним, оскільки, заподіяна ним шкода не могла вважатися істотною.
Також викладено важливу позицію щодо допустимості доказів та акцентовано увагу на тому, що отримання оперативним працівником відеодиску з записом з камер відеоспостереження, який було добровільно видано потерпілим 1 листопада 2017 року, а відомості про вчинення крадіжки за заявою потерпілого були внесені до ЄРДР 2 листопада 2017 року, суперечить вимогам частин 1, 2 ст. 41 КПК, оскільки оперативний працівник у порушення вимог КПК без доручення слідчого не уповноважений здійснювати процесуальні дії з власної ініціативи, тобто у непередбаченому кримінальним процесуальним законодавством порядку.
Джерело: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/790479/
Черговий (тридцять третій) огляд практики Європейського суду з прав людини містить одне рішення проти України: SKOMOROKHOV v. UKRAINE, в якому ЄСПЛ констатував порушення ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (заборона катування) через катування заявника правоохоронцями та неспроможність державою провести ефективне розслідування його тверджень про це, а також порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (право на справедливий суд) через використання отриманих в результаті катування заявника свідчень для його засудження.
Також заслуговує на увагу в цьому огляді і справа KOCHERGIN v. RUSSIA, в якій ЄСПЛ констатував порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (право на мирне володіння майном) у зв’язку з тим, що заявника – добросовісного набувача позбавили права власності на придбану ним квартиру внаслідок того, що продавець підробив документи, щоб стати власником цього житла перед подальшим продажем заявнику. На думку ЄСПЛ, рішення національного суду про позбавлення заявника майна без будь-якої можливої компенсації покладало на нього надмірний тягар.
Джерело: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/793653/
На ранковому засіданні Верховної Ради 2 жовтня прийнято Закон щодо удосконалення порядку ліцензування господарської діяльності (проект № 1060, прийнятий за основу 13 вересня).
Встановлено адміністративну відповідальність за порушення ліцензіатом строку повідомлення органу ліцензування про зміну відомостей, зазначених у заяві та доданих документах, - штраф від 250 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Невиконання ліцензіатом розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов - тягне за собою накладення штрафу від 500 до 1500 НМДГ.
В Закон "Про рекламу" включено заборону розповсюджувати рекламу з метою відчуження об'єкта будівництва та його частин (у тому числі житлових та нежитлових приміщень) щодо об'єкта будівництва, який споруджується з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління:
- без наявності у замовника будівництва права власності або користування земельною ділянкою, на якій споруджується об'єкт, що рекламується;
- без наявності у замовника будівництва права на виконання будівельних робіт на конкретному об'єкті, що рекламується, отриманого відповідно до Закону «Про регулювання містобудівної діяльності»;
- без наявності у суб'єкта господарювання, що здійснює будівництво об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва відповідних об'єктів;
- для житлових будинків - також без наявності у суб'єкта господарювання, що здійснює залучення недержавних коштів фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, для фінансування спорудження житлового будинку, ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме управління майном для фінансування об'єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю відповідно до Закону України “Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю”, або без наявності свідоцтва про реєстрацію випуску цільових облігацій, виконання зобов'язань за якими забезпечується одиницею нерухомості, що споруджується.
Встановлено вимоги до змісту реклами будівництва (мають бути зазначені реквізити дозвільних документів).
Також передбачено ведення ліцензійних реєстрів, Реєстр розгляду скарг здобувачів ліцензій, ліцензіатів на дії (бездіяльність) органів ліцензування щодо порушення законодавства у сфері ліцензування.
3 жовтня, народні депутати на своєму вечірньому засіданні прийняли Закон (проект № 0893) "Про внесення змін до статті 133-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за безпідставну відмову у пільговому перевезенні окремих категорій громадян".
Відповідне рішення підтримали 303 нардепи.
Так, безпідставна відмова від передбаченого законом пільгового перевезення громадян - тягне за собою накладення штрафу на водіїв транспортних засобів, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 гривень).
Цей Закон набирає чинності з дня наступного за днем його опублікування.
Рада унормувала питання про невходження до чисельності ЗСУ та інших військових формувань військовослужбовців, які самовільно залишили військову частину або місця служби, дезертирували із ЗСУ та інших військових формувань або добровільно здалися в полон.
Відповідний Закон (проект № 1227) "Про внесення змін до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" щодо удосконалення деяких питань проходження громадянами військової служби" прийнято в другому читанні та в цілому на ранковому засіданні Парламенту 3 жовтня з необхідними техніко-юридичними правками.
Законом:
збільшується з 5 до 10 років термін контрактної військової служби;
визнаються військовослужбовці, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із ЗСУ та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, такими, що не входять до чисельності ЗСУ;
зберігається статус військовослужбовців за особами, які самовільно залишили військову частину або місця служби, дезертирували із ЗСУ та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, на період здійснення кримінальних проваджень в органах досудового розслідування та судах;
призупиняються виплати таким особам грошового та видачі інших видів забезпечення, а також не поширюються на них соціальні гарантії, установлені законодавством для військовослужбовців;
продовжується в разі винесення судом виправдувального вироку таким військовослужбовцям військова служба, поновлюються їм усі види забезпечення та відповідні гарантії соціального захисту;
вживаються заходи щодо збереження льотного складу авіації ЗСУ;
наказано усунути порушення та недоліки, виявлені Рахунковою палатою за результатами аудиту використання бюджетних коштів на підготовку кадрів для ЗСУ (в частині передбачення відшкодування коштів курсантами в разі дострокового розірвання контракту через систематичне невиконання умов контракту та академічну неуспішність);
встановлюється перевірка на наявність стосовно призовників відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України, для усунення ускладнень у роботі призовних комісій, забезпечити їх об'єктивними даними щодо призовників та зменшити випадки ухиляння громадянами від призову на строкову військову службу;
приводяться положення Закону "Про військовий обов'язок і військову службу" у відповідність із раніше прийнятими законами.
Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Рада унормувала питання матеріальної відповідальності військовослужбовців та деяких інших осіб.
Відповідний Закон (проект № 1225) "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та деяких інших осіб" було прийнято в другому читанні та в цілому на ранковому засіданні Парламенту 3 жовтня.
Прийняття Закону має на меті привести правові норми інституту матеріальної відповідальності військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, військовозобов'язаних і резервістів під час проходження ними зборів у відповідність із Конституцією.
У Законі визначається порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового та начальницького складу податкової міліції, НАБУ, органів та підрозділів системи цивільного захисту, кримінально-виконавчої служби за шкоду, що була ними заподіяна державі під час виконання службових обов'язків, а також механізм визначення такої шкоди та притягнення цих категорій осіб до матеріальної відповідальності.
Умовами притягнення до матеріальної відповідальності у Законі визначено:
1) наявність шкоди;
2) протиправна поведінка особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків;
3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою;
4) вина особи в завданні шкоди.
Зауважується, що притягнення особи до матеріальної відповідальності за завдану шкоду не звільняє її від дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
Особу зможуть притягнути до матеріальної відповідальності протягом 1 року з дня виявлення заподіяної шкоди.
Особа за завдану з необережності шкоду нестиме матеріальну відповідальність у розмірі завданої шкоди, але не більше 5 прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб, за винятком випадків, коли цим Законом передбачено повну чи підвищену матеріальну відповідальність.
Особа, винна в завданні шкоди, що спричинила сплату військовою частиною, установою, організацією, закладом штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), нестиме матеріальну відповідальність у розмірі завданої шкоди, але не більше 15 прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб. У Законі визначено умови настання повної та підвищеної матеріальної відповідальності, механізм встановлення розміру завданої шкоди і порядок її відшкодування, а також порядок стягнення сум завданої шкоди.
Розмір відповідальності в Законі ставиться у залежність від завданої шкоди, а не доходу відповідальної особи. Він захищає права військовослужбовців.
Закон набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/189858_priynyato-zakon-pro-materalnu-vdpovdalnst-vyskovikh
_03_03.png)
