Шановні відвідувачі веб-сайту Скадовського районного суду Херсонської області! Пропонуємо ознайомитися з оглядом правових новин минулого тижня. Кожна новина містить посилання на джерело інформації.
Огляд містить ряд актуальних позицій Касаційного кримінального суду, оприлюднених з 12 по 16 серпня 2019 року.
Перш за все в огляді містяться дві ухвали про передачу кримінальних проваджень до об’єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду щодо законності ухвалення апеляційним судом у кримінальному провадженні щодо одних і тих самих осіб та за одними і тими самими фактичними обставинами двох різних процесуальних рішень та щодо призначення покарання за вчинення замаху на злочин, за тими статтями КК, санкції яких передбачають довічне позбавлення волі.
Як завжди огляд містить ряд рішень присвячених питанням звільнення від кримінальної відповідальності, зокрема, питання про примирення винного з потерпілим, як підстави для такого звільнення, якщо умови для застосування ст. 46 КК виникли під час апеляційного розгляду.
Також викладено важливу позицію щодо кваліфікації злочинів – розмежування крадіжки та незаконного заволодіння транспортним засобом. Скасовуючи рішення апеляційного суду, яким дії винних осіб було кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 КК (крадіжка), Верховний Суд зазначив, що предметом злочину, передбаченого ст. 289 КК (незаконне заволодіння транспортним засобом), є, в тому числі, несправний транспортний засіб, оскільки тимчасова несправність або відсутність певних деталей на транспортному засобі свідчить лише про його технічний стан. При цьому злочин, передбачений цією статтею, може бути вчинений будь-яким способом з будь-якою метою. Відтак незаконне заволодіння транспортним засобом може бути вчинено таємно, з метою викрадення будь-яких вузлів чи агрегатів шляхом як запуску двигуна, так і буксирування, завантажування на інший транспортний засіб, тощо.
Джерело: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/800648/
Черговий (тридцять п’ятий) огляд практики ЄСПЛ містить опис однієї справи проти України – CASE OF KATAN v. UKRAINE, яка висвітлює системну проблему дотримання положень процесуального законодавства при обранні особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його продовження. В цій справі ЄСПЛ констатував порушення пунктів 1 та 3 ст. 5 Конвенції (право на свободу та особисту недоторканість) у зв’язку із відсутністю достатніх підстав та належного обґрунтування тримання під вартою заявниці і надмірної тривалості застосованого запобіжного заходу.
Варта уваги також справа CASE OF FEDULOV v. RUSSIA, яка стосувалася скарги заявника на нездатність органів влади забезпечити його безоплатними ліками, на які він мав право для лікування онкологічного захворювання. Проте ліки заявник отримав лише один раз у зв’язку із відсутністю належного і достатнього фінансування коштами з державного бюджету відповідної програми, внаслідок чого він був змушений їх придбавати за власний рахунок.
ЄСПЛ, розглянувши справу, вказав, що відмова у наданні заявникові допомоги з причини відсутності коштів державного бюджету не ґрунтувалася на положеннях національного законодавства та була свавільною, і констатував порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (право на мирне володіння майном).
Джерело: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/804486/
11 жовтня відбулось засідання Центральної виборчої комісії під головуванням Олега Діденка.
У зв'язку з утворенням об'єднаних територіальних громад Комісія призначила на неділю, 22 грудня 2019 року, перші вибори у 86 ОТГ (1 міській, 16 селищних, 69 сільських ОТГ).
У Вінницькій області такі вибори відбудуться у 3 об'єднаних територіальних громадах, у Волинській області - у 2 ОТГ, у Дніпропетровській області - в 5 ОТГ, у Донецькій області - в 1 ОТГ, у Житомирській - в 1 ОТГ, у Закарпатській області - в 9 ОТГ, у Запорізькій області - у 8 ОТГ, в Івано-Франківській області - в 6 ОТГ, у Київській області - в 2 ОТГ, у Кіровоградській області - в 6 ОТГ, у Луганській області - в 1 ОТГ, у Миколаївській області - в 2 ОТГ, в Одеській області - в 5 ОТГ, у Полтавській області - в 6 ОТГ, у Рівненській області - в 9 ОТГ, у Тернопільській області - в 4 ОТГ, у Харківській області - в 4 ОТГ, у Херсонській області - в 2 ОТГ, у Хмельницькій області - в 4 ОТГ, у Чернівецькій області - в 1 ОТГ, у Чернігівській області - в 5 ОТГ.
При цьому Комісія оголосила початок виборчого процесу перших виборів депутатів сільських, селищних, міських рад ОТГ і відповідних сільських, селищних, міських голів з 2 листопада 2019 року.
Окрім того, розглянувши звернення 17 ОДА щодо прийняття Комісією рішення про призначення додаткових виборів депутатів сільських, селищних рад ОТГ від територіальних громад, що приєдналися до відповідних ОТГ, Комісія призначила на неділю, 22 грудня 2019 року, додаткові вибори депутатів 33 сільських, селищних рад.
Комісія так само оголосила початок виборчого процесу вказаних додаткових виборів депутатів сільських і селищних рад з 2 листопада 2019 року.
ЦВК прийняла постанову "Про забезпечення здійснення повноважень Центральної виборчої комісії на території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та в закордонному окрузі", якою визначила членів ЦВК, відповідальних за забезпечення здійснення повноважень Комісії у відповідних регіонах України та закордонному окрузі.
Нагадаємо, 30 вересня у Верховній Раді зареєстровано урядовий законопроект № 2189 "Про внесення змін до Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» (щодо спрощення процедури затвердження перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, областей)», який передбачає, що обласні ради не схвалюватимуть перспективні плани територіальних громад.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/190085_persh-mstsev-vibori-u-86-otg-priznacheno-na-22-grudnya
Починається сезон холодів. Зі зниженням температури повітря збільшується кількість захворювань, а отже – і кількість листків непрацездатності, які видають працівникам установ, підприємств, організацій. Адже свою відсутність на робочому місці ми маємо підтвердити документом, яким і є листок непрацездатності.
Заповнюється листок непрацездатності закладом охорони здоров’я, але щоб не було проблем з його оплатою, він повинен бути заповнений правильно. Працівник перед тим, як забирати листок непрацездатності з медичної установи, повинен самостійно перевірити усі дані, внесені до нього.
Обов’язково на лицьовій частині листка непрацездатності (далі-ЛН) повинно бути:
2.Назва та місцезнаходження закладу охорони здоров’я(повністю), що підтверджується штампом та печаткою закладу охорони здоров’я “Для листків непрацездатності”.
3.Дата видачі ЛН (цифрою вказується число, після чого літерами – назва місяця, цифрою зазначається рік).
4.Прізвище, ім’я та по батькові непрацездатного вказуються повністю, число повних років цифрами, стать підкреслюється.
5.Місце роботи, назва і місцезнаходження підприємства,установи, організації(повністю).
6.Відкриття та закриття періоду непрацездатності засвідчується підписом та печаткою лікаря.
Помарки й виправлення не допускаються у ЛН, у разі виявлення помилки у тексті здійснюється виправлення тексту, що підтверджується записом «Виправленому вірити», підписом лікаря та печаткою «Для листків непрацездатності». На бланку ЛН дозволяється не більше двох виправлень. Якщо тимчасова непрацездатність настала поза постійним місцем проживання і роботи, ЛН видається за підписом головного лікаря, що засвідчується круглою печаткою закладу охорони здоров ҆ я.
Підставою для призначення допомоги у випадку тимчасової непрацездатності може бути виданий у встановленому порядку й правильно заповнений листок непрацездатності.
Тому, щоб претендувати і вчасно отримати матеріальне забезпечення у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю потрібно самостійно перевіряти правильність виданих листків непрацездатності.
Джерело: https://court.gov.ua/press/news/800607/
16 жовтня 2019 року в газеті "Голос України" оприлюднено Закон України № 187-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства». Відповідно до розділу II "Прикінцеві положення" цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Законом України № 187-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства» вносяться зміни до Кримінального процесуального кодексу України та пов'язані із цим зміни до Законів України «Про статус народного депутата України», «Про Національне антикорупційне бюро України», «Про судову експертизу», «Про радіочастотний ресурс України», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій» (набуває чинності з 01.01.2020).
У Законі йдеться про удосконалення процедури арешту майна та повернення арештованого майна (з метою недопущення зловживань з боку органів досудового розслідування і порушення ними права власності фізичних та юридичних осіб); скасування обов'язковості оголошення прокурором повного тексту обвинувального акта, надання слідчому судді, суду при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою права не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину; скасування додаткових гарантій для народних депутатів України у кримінальному процесі, які виходять за межі відповідної норми Конституції України, тощо.
Текст Закону України № 187-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства» за посиланням.
Національне агентство України з питань державної служби (далі - НАДС) надало роз'яснення, якими саме документами підтверджується рівень вільного володіння державною мовою. У своєму роз'ясненні від 11 жовтня 2019 року НАДС звертає увагу, що згідно зі статтею 25 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-УІІІ «Про державну службу» (далі - Закон) особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, зокрема, мала подати до конкурсної комісії посвідчення щодо вільного володіння державною мовою.
Законом України від 19 вересня 2019 року № 117-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади» внесено зміни до Закону, в тому числі до пункту 5 частини першої статті 25. Зазначеними змінами передбачено, що переможець конкурсу, оголошеного після 25 вересня 2019 року, має надати копії документів про підтвердження рівня вільного володіння державною мовою. Такими документами, на думку НАДС, можуть бути, зокрема, документи державного зразка про середню/вищу освіту, в яких зазначено про вивчення предмета/дисципліни, що підтверджують знання української мови, та посвідчення щодо вільного володіння державною мовою, отримані до 25 жовтня 2019 року.
Нагадаємо, що 10 жовтня 2019 року Національне агентство України з питань державної служби повідомило, що положення статті 25 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-УІІІ «Про державну службу» визначали, що особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, зокрема, має подати посвідчення атестації щодо вільного володіння державною мовою. З метою визначення механізму проведення атестації осіб, які претендують на вступ на державну службу, щодо вільного володіння державною мовою та отримання відповідного посвідчення постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 301 «Про організацію проведення атестації осіб, які претендують на вступ на державну службу, щодо вільного володіння державною мовою» (далі - Постанова) затверджено відповідний Порядок.
25 вересня 2019 року набрав чинності Закон України від 19 вересня 2019 року № 117-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади», відповідно до норм якого переможець конкурсу має надати копії документів, що підтверджують рівень вільного володіння державною мовою. У зв'язку з тим, що норми Постанови не відповідають нормам цього Закону, НАДС повідомляє, що з 25 жовтня 2019 року припиняється робота атестаційних комісій уповноважених закладів вищої освіти.
_03_03.png)
