Шановні відвідувачі веб-сайту Скадовського районного суду Херсонської області! Пропонуємо ознайомитися з оглядом правових новин минулого тижня. Кожна новина містить посилання на джерело інформації.
Огляд містить ряд актуальних позицій Касаційного кримінального суду, оприлюднених з 26 по 30 серпня 2019 року. Перш за все в огляді міститься ухвала про передачу кримінального провадження на розгляд об’єднаної палати ККС ВС щодо застосування положень ст. 71 КК у разі, якщо новий злочин вчинено після постановлення попереднього вироку, але до набрання ним законної сили.
Як завжди огляді містить ряд рішень присвячених питанням звільнення від покарання та його відбування. У одному зі своїх рішень Верховний Суд зазначив, що з огляду на те, що ні сторона захисту, ні сторона обвинувачення в кримінальному провадженні не заявляли клопотань про звільнення особи від кримінальної відповідальності, колегія суддів уважає, що апеляційний суд не мав процесуального приводу для вирішення цього питання. Відсутність відповідних клопотань сторін кримінального провадження позбавляла апеляційний суд можливості звільнити особу від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст.125 КК на підставі ст. 49 КК. У даному випадку апеляційний суд повинен був звільнити особу не від кримінальної відповідальності, а від призначеного покарання за правилами ч. 5 ст. 74 КК.
Також викладено ряд важливих позицій згідно з якими: питання про поновлення строку на апеляційне оскарження не може бути вирішено суддею апеляційного суду одноособово, оскільки таке рішення не ґрунтується на вимогах закону та суперечить вимогам п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК; наявність клопотання про повторне дослідження того чи іншого доказу не зобов'язує суд апеляційної інстанції досліджувати всю сукупність доказів, оцінених у суді першої інстанції. Разом з тим у ч. 2 ст. 23 КПК зазначено, що не можуть бути визнані доказами відомості, які містяться в показаннях, речах та документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду. Але у разі, коли суд першої інстанції дослідив усі можливі докази з дотриманням засад безпосередності, а суд апеляційної інстанції погодився з ними, апеляційний суд не має потреби знову досліджувати ці докази в такому ж порядку, як це було зроблено в суді першої інстанції тощо.
Джерело: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/821762/
Дайджест містить основні правові позиції Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права в земельних спорах за період з 20 квітня 2018 року по 18 вересня 2019 року, зокрема стосовно:
визначення правового режиму земель;
особливостей застосування таких способів захисту прав у земельних спорах, як визнання недійсним і скасування рішень органів державної влади та місцевого самоврядування, визнання недійсними державних актів на право власності та право користування земельними ділянками, витребування земельної ділянки, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та інших способів захисту;
спорів, що виникають із договорів оренди землі;
спорів щодо землеустрою.
Окремо виділено вимоги у справах зі спорів, що виникають із земельних відносин, які не підлягають судовому розгляду.
Джерело: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/822675/
Черговий (тридцять дев’ятий) огляд практики Європейського суду з прав людини містить опис чотирьох справ проти України. Так, у справі BEREZOVSKIYE v. UKRAINE ЄСПЛ констатував порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд) у зв’язку з неправомірною відмовою національних судів розглянути скаргу заявника з огляду на стверджуване ними пропущення строку оскарження судового рішення. У справі GORBATYUK v. UKRAINE ЄСПЛ констатував порушення аналогічних положень Конвенції, однак через нездатність органів державної влади забезпечити заявниці право на доступ до суду з метою поновлення своєї дієздатності. Справа ZABARA v. UKRAINE стосувалася констатованого ЄСПЛ порушення п. 1 ст. 6 Конвенції та порушення ст. 13 Конвенції (право на ефективний засіб правового захисту) у зв’язку з надмірною тривалістю судового провадження щодо заявниці та відсутністю ефективного засобу правового захисту в цьому відношенні. У справі RYABININ AND SHATALINA v. UKRAINE ЄСПЛ констатував порушення ст. 8 Конвенції (право на повагу до приватного і сімейного життя), оскільки кореспонденцію першого заявника регулярно перевіряли працівники установи виконання покарань. Окрім того, ЄСПЛ констатував, що у цій справі держава не дотрималася свого зобов’язання за ст. 34 Конвенції (індивідуальні заяви) щодо першого заявника.
Вартою окремої уваги у цьому огляді є справа HERBAI v. HUNGARY, відповідно до обставин якої заявника було звільнено з роботи в банку з огляду на стверджуване порушення ним заборони публікувати офіційно або неофіційно будь-яку інформацію, яка стосується функціонування та діяльності його роботодавця. Констатуючи у цій справі порушення права заявника на свободу вираження поглядів, регламентованого ст. 10 Конвенції, ЄСПЛ вказав, що ані банк, ані органи судової влади не спромоглися продемонструвати, як саме висловлена заявником інформація могла негативно вплинути на банк.
Джерело: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/825430/
Кабмін визначив друкований засіб масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, у якому в 2020 році розміщуватимуться повістки про виклик підозрюваного та обвинуваченого. Ним стала газета "Урядовий кур'єр".
Відповідне розпорядження № 1033-р було прийнято на урядовому засіданні 6 листопада 2019 року.
Також у цій газеті друкуватимуть інформацію про процесуальні документи.
14 листопада набув чинності Закон № 202-ІХ щодо захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України, який було ухвалено 17 жовтня.
Протягом трьох місяців Кабмін затвердить нормативно-правові акти, необхідні для реалізації Закону.
Встановлено особливості призупинення митного оформлення та знищення невеликих партій (не більше трьох одиниць не важче 2 кг) контрафактних та піратських товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях.
Рішення не застосовуються до:
1) оригінальних товарів, тобто товарів, які були виготовлені за згодою правовласника, або товарів, виготовлених особою, уповноваженою правовласником на виробництво певної кількості товарів, у тому числі у кількості, що перевищує обумовлену між цією особою і правовласником;
2) особистих речей;
3) товарів, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі для власного використання і не призначені для виробничої чи іншої підприємницької діяльності, сумарна фактурна вартість та/або вага яких не перевищує обмежень.
Міжнародні посилки можуть знищити, якщо:
- є підозра, що такі товари можуть бути контрафактними або піратськими;
- товари не є швидкопсувними;
- інформація про об'єкт права інтелектуальної власності, товари, що його містять, та згоду правовласника на застосування процедури знищення внесена до митного реєстру охоронюваних об'єктів права інтелектуальної власності.
Рішення про призупинення митного оформлення та намір знищення товарів приймає керівник органу доходів і зборів або уповноважена ним особа. Декларанта повідомляють про призупинення і через 10 днів (отримавши або не отримавши його згоду) товар знищується.
Якщо протягом 10 робочих днів після отримання повідомлення про призупинення оформлення декларант надасть письмове заперечення власника товарів щодо їх знищення, орган доходів і зборів у той же день повідомляє правовласника про відправника, одержувача, декларанта, власника товарів, їх адреси, найменування, кількість, напрямок переміщення, країну походження, країну відправлення товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності, та надає зображення таких товарів.
Оплачує знищення правовласник.
14 листопада, Верховна Рада прийняла у другому читанні та в цілому Закон "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (проект № 2000). Така процедура передбачена п. 10 ст. 158 Регламенту ВР у разі якщо під час голосування статей показники проекту бюджету залишаються збалансованими.
Граничний обсяг дефіциту Державного бюджету збережено на рівні 2,09% ВВП, але зменшено в абсолютному вимірі на 0,9 млрд грн у зв'язку зі зміною макропоказників та визначено у сумі 94,3 млрд грн.
У Держбюджеті збережено пріоритети, які закладалися спочатку:
- оборона та безпека;
- соціальний захист,
- охорона здоров'я;
- освіта;
- розвиток інфраструктури.
Законом встановлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2020 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2189 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:
- дітей віком до 6 років: з 1 січня 2020 року - 1779 гривень, з 1 липня - 1859 гривень, з 1 грудня - 1921 гривня;
- дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, - з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень;
- працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - 2102 гривні, з 1 липня - 2197 гривень, з 1 грудня - 2270 гривень;
- осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року - 1638 гривень, з 1 липня - 1712 гривень, з 1 грудня - 1769 гривень.
Розміри мінімальної зарплати у 2020 році:
- у місячному розмірі: з 1 січня - 4723 гривні;
- у погодинному розмірі: з 1 січня - 28,31 гривні.
Кабінету Міністрів доручено здійснити заходи щодо наближення у 2020 році розміру прожиткового мінімуму до його реальної величини, яка може становити розрахунково близько 4251 гривню, з відповідним коригуванням розміру прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/190938_derzhbyudzhet-2020-priynyato
_03_03.png)
